Ухвала суду № 133259935, 08.01.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1634/17

1-кп/583/155/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2026 р. м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження №12016200000000082 від 22.05.2016 стосовно

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.4 ст.358, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190 КК України,-

встановив:

У провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області з 2017 року перебуває зазначене кримінальне провадження.

Захист обвинуваченого ОСОБА_4 здійснює адвокат ОСОБА_5 .

Разом з тим, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 не з`явився у судове засідання, завчасно суд не повідомив про свою неявку, докази поважності причини неявки суду не надав, що суперечить вимогам ст. 47 КПК України, якою визначені обов`язки захисника.

Так, судове засідання у справі призначалося на 08.01.2026 о 13.00 год., про час і місце судового засідання захисник повідомлявся завчасно, шляхом направлення судової повістки за місцем знаходження його робочого місця, яка отримана особисто захисником 28.12.2025, про що у матеріалах справи мається рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

До того ж, час і дата судового засідання була узгоджена із захисником у судовому засіданні 17.12.2025, а саме: 08.01.2006 з 13.00 год до 14.45 год.

У судовому засіданні 27.11.2025, судом визнано обов`язковою явку захисника ОСОБА_5 у судові засідання безпосередньо до зали судових засідань Охтирського міськрайонного суду Сумської області, з огляду на те, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат подає у порядку, що не відповідає вимогам ст. 336 КПК України, безпосередньо перед самим судовим засіданням та здебільшого вже після визначеного часу для проведення судового засідання. Крім того, такі клопотання є необґрунтованими, оскільки в режимі відеоконференції адвокат приймає участь у судових засідання з приміщення власного офісу, що розташований на відстані близько 300-400м від приміщення Охтирського міськрайонного суду та обидва приміщення знаходяться у центрі міста.

Незважаючи на це, у судове засідання, призначене на 08.01.2026 о 13:00 год. захисник не з`явився, заяв та клопотань про відкладення судового засідання від нього не надходило, про причини неявки суд завчасно не повідомив.

Суд звертає увагу, що дати судових засідання попередньо узгоджуються у судовому засіданні з усіма учасниками кримінального провадження, враховуючи зайнятість захисника - двоката ОСОБА_5 в інших процессах.

Відсутність захисника обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні унеможливлює розгляд даного кримінального провадження, оскільки сам обвинувачений наполягає на участі його захисника у судовому засіданні.

Забезпечення права на захист обвинуваченого у кримінальному провадженні є однією з найважливіших гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених Конституцією України та міжнародними актами, які є частиною національного законодавства щодо прав людини і основоположних свобод. Захист обвинуваченого у суді має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З метою забезпечення ефективного судового розгляду та дотримання розумних строків, судом узгоджуються дати судових засідань із захисником, з урахуванням чого визначається графік судових засідань, про що заздалегідь повідомлені учасники судового провадження у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.

Згідно з ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У § 3 (c) статті 6 Європейської конвенції зазначається, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, як захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Аналогічна норма міститься і у § 3 (d) статті 14 частини III Міжнародного пакту, відповідно до якої кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення бути судимим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним самим захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безплатно для нього в усякому такому випадку, коли він не має достатньо коштів для оплати цього захисника.

Участь захисника у цьому кримінальному провадженні хоча і не є обов`язковою відповідно до вимог ст. 49 КПК, однак необхідна задля забезпечення додержання судом права на справедливий суд. Натомість, на переконання суду, неприбуття захисника на виклик суду не забезпечує належного захисту інтересів обвинуваченого.

Неприбуття захисника в судове засідання не тільки не відповідає реалізації права на справедливий суд, порушує права інших учасників кримінального провадження, але й суперечить завданням і засадам кримінального провадження в частині отримання швидкого і ефективного судового розгляду. Наведене зобов`язує суд реагувати. Адже, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) від 16 липня 2009 року (п. 40) у справі «Биков проти України» (Bykov v. Ukraine), задачею національних судів є організація судового розгляду таким чином, щоб він був швидким та ефективним.

ЄСПЛ у рішенні від 20 січня 2009 року у справі Гювеч проти Туреччини (Guvec v.Turkey) відзначив, що держава не може зазвичай відповідати за дії або рішення адвоката обвинуваченого… тому, що поведінка захисту є по суті справою обвинуваченого та його адвоката, незалежно від того, чи призначається він за схемою безоплатної правової допомоги або фінансується приватно… Проте, у разі явної неспроможності адвоката, призначеного відповідно до схеми правової допомоги, забезпечити ефективне представництво, підпункт (с) п. 3 ст. 6 Конвенції вимагає від національних органів влади втрутитися. У цій справі ЄСПЛ дійшов висновку про можливість застосування такого підходу і в контексті надання правової допомоги адвокатом, обраним обвинуваченим на власний розсуд. ЄСПЛ при цьому врахував, зокрема, серйозність злочинів, багаторазову відсутність захисника на судових засідання. За цих обставин ЄСПЛ визнав, що суд першої інстанції повинен був терміново реагувати, аби забезпечити ефективне юридичне представництво заявника. Врешті, ЄСПЛ відзначив, що обвинувачений має право на захисника, призначеного судом за його власною ініціативою, якщо цього вимагають інтереси правосуддя (п. 131).

Суд звертає увагу на те, що зловживання процесуальними правами захисником, який приймає участь у справі, перешкоджає дотриманню розумних строків судового розгляду даного кримінального провадження та затягує розгляд кримінального провадження, яке триває з 2017 року.

Відповідно до частини 2 статті 47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.

В ухвалі Верховного Суду у справі № 202/4467/14-к від 17.09.2019 року зазначено: «Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом».

Поряд із цим, ККС ВС у постанові від 09.04.2019 року у справі № 306/1602/16-к зауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання. При цьому в ухвалі від 18.09.2018 року у справі № 1-9/11 суд виходить із позиції, що законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальній справі на подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду, тобто учасники судового процесу мають діяти відповідно до загальних положень судового розгляду, а не зловживати своїми правами.

За таких обставин, своїми діями захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , маючи статус адвоката, право на зайняття адвокатською діяльністю, використовує його у спосіб, який прямо суперечить Закону, що є неприпустимим.

Суд вважає, що захисник ОСОБА_5 діє у даному випадку несумлінно, зловживаючи процесуальними правами та така його поведінка спрямована на свідоме затягування строків розгляду справи.

Подібне відношення захисника жодним чином не сприяє повному, об`єктивному та оперативному здійсненню правосуддя, тим самим принижує авторитет адвокатури в цілому та свідчить про явну неповагу до суду та учасників кримінального провадження.

На переконання суду така поведінка адвоката ОСОБА_5 : - щодо неявки в судове засідання без подання доказів поважності такої неявки; - невчасне подання заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не відповідає принципам верховенства права, законності, дотримання розумних строків та безперервності судового процесу, регламентованого КПК Україн, отже, може свідчити про вчинення ним дисциплінарного поступку, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. У всякому разі наведена вище поведінка адвоката не може бути залишена судом без відповідного реагування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Так згідно з вимогами ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного та обвинуваченого. Захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Наведені факти свідчать про ігнорування захисником ОСОБА_5 своїх обов`язків щодо здійснення ним неналежного захисту інтересів обвинуваченого, що призводить до порушення розумних строків розгляду кримінального провадження.

Згідно з пунктами 5, 7 ч. 2ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012№ 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків (п. 5), порушення обов`язків адвоката, передбачених законом (п. 7).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 1ст. 324 КПК України, для порушення питання про відповідальність адвоката ОСОБА_5 перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 36 вищевказаного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою ст. 324 КПК України визначено, що якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог п.п. 3.3 п. 3 Рішення № 37 Ради адвокатів України «Про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» від 18 червня 2020 року, суди звільнені від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до вимог п. 10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» із доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 15.11.2019 року за № 149, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає поведінку адвоката ОСОБА_5 під час судового розгляду даного кримінального провадження такою, що свідчить про свідоме зловживання адвокатом процесуальними правами, спрямовану на затягування розгляду справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області з клопотанням про притягнення адвоката ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності з підстав порушення вказаним адвокатом Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики.

Керуючись статтями 2, 45, 47, 324, 330, 350, 369, 372 КПК України, статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 4, 21, 34, 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд

УХВАЛИВ:

Порушити перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області питання про відповідальність адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 630, видане 23.10.2008 Полтавською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із зловживанням ним своїми процесуальними правами як захисника обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 1-кп/583/117/25 (справа № 583/155/26) за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.4 ст.358, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190 КК України.

Копію ухвали направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області - для виконання та до Національної асоціації адвокатів України- для відому.

Про прийняте рішення та вжиті заходи реагування повідомити Охтирський міськрайонний суд Сумської області у встановлений Законом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12 січня 2026 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1