Ухвала суду № 133257619, 13.01.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.01.2026Справа № 554/8978/25 Провадження № 1-кп/554/28/2026

У Х В А Л А

13 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Полтаві об`єднане кримінальне провадження №12025170420000630, №12025170420001534 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження №12025170420000630, №12025170420001534 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України.

В підготовчому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, строк якої закінчується. В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу посилалась на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу під час досудового розслідування, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась. Інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник заперечували, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, прийшов до наступного висновку.

За вимогами ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 12 грудня 2025 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 12.02.2026 року.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який, зокрема, непрацевлаштований, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий.

Також враховує характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України, а також те, що у разі доведення вини у вчиненні вказаних тяжких злочинів, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідає характеру і тяжкості діянь, які обвинуваченому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, існування яких прокурором доведено, тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу та про доцільність продовження цілодобового домашнього арешту із визначенням процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 131-132, 177-178, 181, 193-194, 196, 315, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 13 березня 2026 року, поклавши на нього обов`язки:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора чи суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 13.01.2026 року о 13.00 год.

Суддя ОСОБА_1