Рішення № 133256435, 13.01.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1955/25

Провадження № 2-а/288/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року. селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судових засідань - Будревич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, інспектора поліції УПП у Тернопільській області Слобода Павла Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області (далі відповідач 1), інспектора поліції УПП у Тернопільській області Слобода Павла Ігоровича (далі відповідач 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в якому з врахуванням уточнених позовних вимог /а.с.38-40/ вказує, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Позивач зазначає, що оскаржуваною постановою він не згоден, так як інспектор не надав жодного доказу порушення Правил дорожнього руху, а саме відеозапису, фото та показань технічних засобів, а сюжет відеофіксації, на який посилається інспектор, йому не був пред`явлений, крім того, інспектор діяв з порушенням статті 251 КУпАП, яка вимагає наявність доказів. Таким чином, оскаржувана постанова винесена без всебічного та повного дослідження обставин справи, що є підставою для її скасування.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6179916, винесеною інспектором Слободою П.І. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Ухвалою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2025 року в даній справі відкрито спрощене позовне провадження, з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, 18 грудня 2025 року надав до суду заяву в якій просив слухати без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, в поданому відзиві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

23 грудня 2025 року від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву в якому він вказує, що позов не визнає та зазначає, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, жодні твердження позивача, викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження та в повній мірі спростовуються наявними по справі доказами, а саме відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та мають на меті уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. /а.с.61-62/

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Судом встановлено, що 18 листопада 2025 року командиром взвода 2 взвод 3 рота 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Слобода Павлом Ігоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6179916 з тих підстав, що 18 листопада 2025 року о 23.00 годині ОСОБА_1 в м.Тернопіль по вул.Мазепи,2, керував транспортним засобом S 431DT НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.а ПДР України порушення водіями транспортних засобів використання освітлювальних приладів в умовах недостатньої видимості, в тунелях, в зв`язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510.00 гривень. В постанові міститься посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис Нк475673. /а.с.8, 28, 64/

Згідно п.19.1.а ПДР України, темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої - на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно частини першої статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами. Притягнення особи до адміністративної відповідальності є можливим лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджена належними й допустимими доказами. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу вимог статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати серед іншого такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото - і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

В розумінні статті 72 КУпАП, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (стаття 73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).

Суд враховує, що Законом України «Про Національну поліцію» надано право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення, але наголошує, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 73 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

З дослідженого відеозапису із нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що позивача при зупинці працівником поліції було попереджено про ведення відеофіксації та роз`яснено причину зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, а саме керування транспортним засобом в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар. Позивач надаючи пояснення щодо правопорушення пояснює, що фари було вимкнуто на автовокзалі, він забув увімкнути ближнє світло фар та продовжив рух на габаритах, оскільки місто освітлене та він не помітив. При цьому поведінка позивача вказує на те, що він розуміє інкриміноване йому порушення правил дорожнього руху, йому відомо про наявність порушення та він не заперечує те, що керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар, при цьому неодноразово просив поліцейського обмежитись попередженням.

Поліцейським вказано про проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивачу роз`яснено його права, порядок і строк оплати штрафу та оскарження постанови. Під час розгляду справи від відповідача не надходило клопотань про ознайомлення з доказами вчиненого правопорушення.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП доведена, при цьому позивачем під час розгляду справи не спростовано належними та достатніми доказами обставини викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу правопорушення.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що ПДР України він не порушував, оскільки наведені ним доводи повністю спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами, які в своїй сукупності та послідовності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 19.1.а ПДР України.

Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.

Зважаючи на те, що суду не надано належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції частини другої статті 122 у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами неправомірності оскаржуваної постанови, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Не підлягають до подальшого розподілу понесені позивачем судові витрати в зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись статтями 122, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90, 139, 195, 205, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 268, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, інспектора поліції УПП у Тернопільській області Слобода Павла Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук