Рішення № 133254933, 29.09.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/71/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши позовну заяву у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська компанія з повернення боргів» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договори в загальній сумі 40914,50 грн та судових витрат по справі.

В обгрунтування вказано, що 17.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №22939-10/2023 про надання фінансового кредиту, підписаний електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит в розмірі 6000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

21.03.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21032024, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржника за договором №22939-10/2023 від 17.10.2023.

14.08.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 5998039, за яким відповідач отримав кредит, заборгованість по якому не погашена та складає 11364,50 грн.

11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Позивач також зазначає, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювали безпосередньо первісні кредитори станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Ухвалою суду від 21.03.2025 суддею Дубовік О.М. прийнято до свого провадження вказану цивільну справу (а.с. 71).

У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, а також у матеріалах справи наявне клопотання представника, де він також просить проводити розгляд справи за їх відсутності на підставі поданих документів (а.с. 117-122).

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендоване повідомлення отримав особисто (а.с. 103).

22.04.2025 від представника відповідача адвоката Приходько П.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просила відмовити у задоволенні позовних вимог, із підстав, що позивачем не надано підтвердження щодо переходу права вимоги. Представник вказує, що позивачем не здійснено розрахунок у відповідності до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (а.с. 94-96).

На виконання вимог ухвали суду надано виписку із АТ КБ «ПриватБанк» щодо зарахування за кредитними договорами (а.с. 101).

Від представника позивача Бобик А.В. надійшли додаткові пояснення, в яких просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі із підстав, викладених у поясненнях (а.с. 117-122).

15.07.2025 від представника відповідача адвоката Приходько П.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника (а.с. 114-115).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Щодо договору № 22939-10/2023

17.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір №22939-10/2023 про надання споживчого кредиту (а.с. 7-9).

Згідно з п. п. 1.1, 1.2 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 6000,00 гривень, строк кредиту 360 днів, тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-0207.

Також відповідно до наданої відповіді АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 була емітована на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджує номер карткового рахунку вказаного в договорі та зарахування кредитних коштів у сумі 6000,00 грн (а.с. 101 на звороті).

21.03.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21032024, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржника за договором №22939-10/2023 від 17.10.2023 (а.с.13-17).

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21032024 від 21.03.2024 ОСОБА_1 за договором №22939-10/2023 має загальну суму заборгованості за кредитом 29550,00 грн, з яких: 6000,00 грн тіло кредиту, 23550,00 грн нараховані проценти за користування кредитом (а.с. 17).

Щодо договору про надання фінансового кредиту №59980039

14.08.2023 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) d02560 укладено договір позики №59980039, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 3500,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами (а.с. 21-25).

Відповідно до п.2.3.1. кредитного договору, тип позики: довгострокова.

Відповідно до п.2.3.3. кредитного договору, сума позики: 3500,00 грн.

Відповідно до п.2.3.4. кредитного договору, строк кредиту до 02.11.2023 (80 днів).

Відповідно до п.2.3.6. кредитного договору, дата повернення позики: 02.11.2023.

Згідно п.п. 2.5. даного договору позика надається позичальнику в день підписання Сторонами Договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_3 , зареєстрованого Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті (а.с. 22).

Додатковою угодою №1 до даного договору строк договору продовжено до 30.11.2023 (а.с. 31).

Додатковою угодою №2 до даного договору строк договору продовжено до 28.12.2023, тобто датою повернення (а.с. 34).

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Маніфою» та відповідачем відповідно до положень ст. ст. 626, 628, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України в належній формі був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит та можливість користуватись кредитними коштами зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору кредиту.

11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого та додаткової угоди №3 від 10.04.2024 ТОВ «Маніфа» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою»" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_2 (а.с. 37-39).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за вказаним правочином виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 22.01.2025 (а.с. 68).

Також відповідно до наданої відповіді АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 була емітована на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджує номер карткового рахунку вказаного в договорі та зарахування кредитних коштів у сумі 3500,00 грн (а.с. 101).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5998039 від 14.08.2023, наданого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідач має заборгованість у сумі 11364,50 грн, з яких: 3500,00 грн тіло кредиту, 7864,50 грн нараховані проценти за користування позикою (а.с. 42).

Отже, на підставі ст. ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики №59980039 від 14.08.2023.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика", ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з положенням статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Виходячи із наведених вище положень ЦК України за своїм змістом кредитний договір є реальним і є укладеним з моменту отримання грошових коштів позичальником.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до Реєстру боржників від 21.03.2024 до договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ «Авентус кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», Товариство набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 22939-10/2023 у сумі 29550,00 грн та Реєстру боржників від 10.04.2024 до договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, укладеного між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач зазначив, що Товариство набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 5998039 у сумі 11364,50 грн.

Проте, наявні в матеріалах справи копії договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024 та №11-01/2024 від 11.01.2024, не містить всіх сторінок договору, що позбавляє суд дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами. Копії окремих аркушів договорів факторингу не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому суд першої інстанції також не мав приймати їх як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні положень статей 77, 79 ЦПК України.

Крім того, витягів з реєстру боржників до договорів факторингу № 21032024 від 21.03.2024 та №11-01/2024 від 11.01.2024 не підписано та не завірено печатками сторін. Фактично є документом, що надрукований позивачем та підписаний його представником, що не є ідентичним копії оригінального документа. Доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договорами факторингів № 21032024 від 21.03.2024 та №11-01/2024 від 11.01.2024 суду не надано.

Копії окремих аркушів договорів факторингу не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому суд першої інстанції не мав приймати їх як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні положень статей 77, 79 ЦПК України.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Суд бере до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за якими набуває новий кредитор. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23).

Отже, представником позивача не доведено правомірність заявлених вимог й не доведено факт набуття права грошової вимоги до відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не доведено факту переходу права вимоги від первісного кредитора, які є підставою заявлених вимог.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю у зв`язку з тим, що позивач не надав докази на обґрунтування заявлених вимог.

Позивачем не надано суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо відступлення права грошової вимоги від первісного кредитора, що є невід`ємною частиною укладення договору факторингу та повні договори даних факторингів.

З огляду на викладене, вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Оскільки суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог, тому питання щодо нарахування відсотків відповідачу або їх скасування судом не вирішуються.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, адреса для листування Київська область, м. Бровари. вул. Лісова. 2, поверх 4. ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 13.01.2026.

Суддя О. М. Дубовік