Постанова № 13325480, 08.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 р. справа № 2а-23717/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-45 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивача Ракитянського С.С.

представника відповідача Татарченко О.О., Циганкової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Ілліч Рибак» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 02.06.2010р. №119,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, дочірнє підприємство «Ілліч Рибак» Публічного акціонерного товариства «ММК ім.Ілліча» (далі ДП «Ілліч Рибак»), звернувся до Новоазовського районного суду Донецької області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 02.06.2010р. №119.

Ухвалою Новоазовського районного суду від 01.10.2010р. відповідно до ст.ст. 18, 22 КАС України справу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі від 02.06.2010р. №119 до структурного підрозділу дочірнього підприємства «Ілліч Рибак» Публічного акціонерного товариства «ММК ім.Ілліча», рибцех №3 застосовані фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 6700,14 грн., та нарахована пеня в розмірі 69,50 грн. Позивач не згоден з рішенням відповідача, оскільки внаслідок відключення електроенергії за місцезнаходженням управління ДП «Ілліч Рибак» 21.06.2010р. не було можливості своєчасно здійснити перерахування страхових внесків за травень 2010 року. Просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі від 02.06.2010р. №119.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що підприємство «Ілліч Рибак» є дочірнім підприємством Публічного акціонерного товариства «ММК ім.Ілліча» та фінансується зазначеним товариством. В свою чергу ДП «Ілліч Рибак» фінансує виплату страхових внесків його структурними підрозділами. У звязку зі скрутним фінансовим становищем ДП «Ілліч Рибак» своєчасно не профінансував структурний підрозділ рибцех №3, тому сплату страхових внесків за травень 2010р. було здійснено несвоєчасно.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі від 02.06.2010р. №119 було прийнято обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач дочірнє підприємство «Ілліч Рибак» Публічного акціонерного товариства «ММК ім.Ілліча» зареєстровано Новоазовською районною державною адміністрацією 05.09.206р., ідентифікаційний код 34274000, адреса місцезнаходження 87650, Донецька обл., Новоазовський район, с.Широкине, вул. Рибацька, б.1. Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121 /2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України 09.07.2003р. № 1058-VІ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058), у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п.5 ст.4 вказаного Положення, Пенсійний Фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу Органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно частини 2 пункту 6 статті 17 Закону № 1058 -IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України. Невиконання цього обов'язку у встановлені строки та в повному обсязі приводить до неповного формування коштів бюджету Пенсійного фонду України, та як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обовязку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

За змістом статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків /недоїмка/ і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками осіб (які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання) є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян України на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі старості, втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 2 цієї статті Конституції України, право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, та регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено у судовому засіданні, у строки встановлені ст. 20 Закону № 1058 страхувальник ДП «Ілліч Рибак» суму обов'язкових страхових внесків за травень 2010р. не сплатив.

Станом на 22.06.2010 року позивач мав заборгованість по страховим внескам у розмірі 70044,0 грн., які повинні були бути сплачені до 21.06.2010р., чим порушив граничний строк передбачений ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".

Заборгованість зі сплати страхових внесків перерахована позивачем 22.06.2010р. платіжними дорученнями на суму 4097,0грн. та 65947,0грн.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі від 02.06.2010р. №119 до структурного підрозділу дочірнього підприємства «Ілліч Рибак» Публічного акціонерного товариства «ММК ім.Ілліча», рибцех №3 за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовані фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 6700,14 грн., та нарахована пеня в розмірі 69,50 грн.

Суд не приймає до уваги доводи позивача викладені у позовній заяві, про відсутність можливості ДП «Ілліч Рибак» своєчасно (21.06.2010р.) здійснити електронним платежем перерахування страхових внесків у звязку з пошкодженням у цей день ліній електропередач у населеному пункті за місцезнаходженням підприємства, оскільки згідно пояснень представника позивача, письмових пояснень начальника рибцеха №3 ДП «Ілліч Рибак» та довідки про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку рибцеха №3 ДП «Ілліч Рибак» за період з 15.06.2010р. по 22.06.2010р. кошти для сплати страхових внесків надійшли на рахунок платника 22.06.2010р., отже у платника не було можливості своєчасно, у строки встановлені ст. 20 Закону № 1058 сплатити страхові внески.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані докази, якими він обґрунтовує свої заперечення і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення про застосування до структурного підрозділу рибцех№3 дочірнього підприємства «Ілліч Рибак» Публічного акціонерного товариства «ММК ім.Ілліча» фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 02.06.2010р. №119 діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, позов дочірнього підприємства «Ілліч Рибак» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 02.06.2010р. №119 задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення ч.2 ст. 94 КАС України згідно яких, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем не надано підтвердження судових витрат, суд їх не стягує.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.8-11, 94, 112, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову дочірнього підприємства «Ілліч Рибак» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 02.06.2010р. №119 відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 08 грудня 2010 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.