Рішення № 133254699, 13.01.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/2095/25

провадження № 2/166/83/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

13 січня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., за участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася у суд із даним позовом, який мотивує тим, що 05 березня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75953217 (далі Договір позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 4000 грн на строк 30 днів із сплатою процентів у розмірі 1,99% (базова процентна ставка/фіксована).

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики не виконує, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 11761 грн 38 коп., зокрема: 4000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7761 грн 38 коп. сума заборгованості за відсотками.

21 грудня 2021 року ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" уклали договір факторингу № 2112 від 21.12.2021, за умовами якого останнє набуло право вимоги до боржників, в тому числі за Договором позики.

31 березня 2023 року ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОФ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023, за умовами якого останнє набуло право вимоги до боржників, в тому числі за Договором позики.

Відповідно до реєстру прав вимог від 31.03.2023 до договору факторингу № 310323-ФМ позивач набув права вимоги до відповідача в сумі 11761 грн 38 коп., зокрема: 4000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7761 грн 38 коп. сума заборгованості за відсотками.

Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11761 грн 38 коп., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою суду від 04.12.2025 дану справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судове засідання на 08 год. 50 хв. 13 січня 2026 року та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву.

Відповідач, отримавши 25 грудня 2025 року копію ухвали від 04.12.2025, відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд на підставі підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Позов підлягає до часткового задоволення.

Судом установлено, що 24 липня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора qqq38P1e02.За умовами Договору позики ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" надає ОСОБА_1 позику в розмірі 4000 гривень (пп. 2.1 Договору позики) строком на 30 днів (пп. 2.2. Договору позики) з процентною ставкою 1,99 % в день (пп. 2.3 Договору позики).

ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" на виконання умов Договору позики 24 липня 2021 року надало відповідачеві позику в сумі 4000 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указану відповідачем у реквізитах до Договору позики, що підтверджується копією платіжної інструкції ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" від 24.07.2021 та довідкою ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" № КД-000069148/ТНПП від 28.10.2025.

Між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" 21 грудня 2021 року укладено договір факторингу № 2112, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" за грошові кошти відступає ТОВ "Фінансова компанія управління активами" права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі прав вимог.

Згідно з реєстром прав вимог № 4 до договору факторингу № 2112 від 21.12.2021 ТОВ "Фінансова компанія управління активами" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики в сумі 11761 грн 38 коп., з яких 4000 грн сума заборгованості за тілом; 11761 грн 38 коп. сума заборгованості по процентах за користування.

31 березня 2023 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія управління активами" за грошові кошти відступає ТОВ "Фінпром Маркет" права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі прав вимог.

Відповідно до реєстру прав вимог до договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 ТОВ "Фінпром Маркет" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики в сумі 11761 грн 38 коп., з яких 4000 грн сума заборгованості за тілом; 11761 грн 38 коп. сума заборгованості по процентах за користування.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором позики відповідач не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за Договором позики.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з договору позики.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, надаючи оцінки наданим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між первісним позикодавцем та відповідачем Договору позики, факт отримання відповідачем позики у сумі 4000 грн, перехід права вимоги до відповідача за Договором позики, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у цій частин та стягнення з відповідача у користь позивача заборгованості за тілом позики в розмірі 4000 грн.

Водночас суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком заборгованості за Договором позики в частині нарахування заборгованості за відсотками з таких підстав.

Так, порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 ст. 1048 ЦК України установлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З наданого представником позивача розрахунку установлено, що за період поза межами строку позики, первісні позикодавці продовжували нараховувати саме проценти за "користування позикою". Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось.

Пунктом 2 Договору позики, графіком обчислення загальної вартості кредиту чітко встановлений строк дії договору 30 днів. Пролонгація строку договору умовами Договору позики не передбачена.

Також пролонгація Договору позики не могла відбутися на підставі Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме з цими Правилами ознайомився ОСОБА_1 перед укладенням Договору позики. Роздруківка із сайту первісного позикодавця належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (позикодавця), яка може вносити і вносить відповідні зміни в правила надання грошових коштів у позику, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/1480/17-ц, яку ухвалено з приводу подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, Велика Палата Верховного Суду погоджується, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування первісним кредитором відсотків за користування позикою поза межами строку дії договору є безпідставним, тому проценти за користування позикою за Договором позики повинні нараховуватися впродовж 30 днів включно за ставкою 1,99%.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов Договору позики становить 2388 грн (4000/100х1,99х30).

За наведених обставин зі ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінпром Маркет підлягає стягненню заборгованість за Договором позики в розмірі 6388 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за тілом позики, 2388 грн заборгованість за відсотками.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладений між ТОВ "Фінпром Маркет" та адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018; витяг з акту № 3-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надала правову допомогу ТОВ "Фінпром Маркет" щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за Договором позики на загальну суму 4500 грн; платіжну інструкцію № 579939275.1 від 15.10.2025, відповідно до якого позивачем перераховано 126000 грн на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. в рахунок оплати згідно акту №3-ФП приймання наданої правничої допомоги від 06.10.2025 за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25ФП від 25.08.2025.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідач доводів щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявила.

З огляду на викладене, частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1315 грн 69 коп. (6388/11761,38*2422,40), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2444 грн 10 коп. (6388/11761,38*4500).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором позики № 75953217 від 24 липня 2021 року в розмірі 6388 (шість тисяч триста вісімдесят вісім) гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 4000 гривень, відсотки за користування кредитом 2388 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" 1315 (одну тисячу триста п`ятнадцять) гривень 69 (шістдесят дев`ять) копійок судового збору та 2444 (дві тисячі чотириста сорок чотири)гривні 10 (десять) копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун