Постанова № 13325328, 17.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2010 р. справа № 2а-23834/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Соколової О.А.

при секретаріФедорової А.О.

представника позивача - Бондаренко Ю.М.,

представника відповідача Романюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» про стягнення адміністративно-господарської санкції у розмірі 207187,47 грн. та пені у сумі 10940,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» про стягнення адміністративно-господарської санкції у розмірі 207187,47 грн. та пені у сумі 10940,16 грн.

Позивач у позові зазначив, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, що наданий до Фонду ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 672 особи. З урахуванням зазначених даних та на вимогу ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить чотири відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином, на ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» у 2009 році повинно бути працевлаштовано 27 інвалідів. Фактично ж за даними звіту на підприємстві працювало 18 інвалідів. Таким чином, відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів на 9 осіб. За не виконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році Фондом було нарахована сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 207187,47 грн. та пеню у сумі 10940,16 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову, надавши заперечення, в якому зазначив, що відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон), з метою організації центром зайнятості працевлаштування інвалідів, у період з початку роботи ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» з 01.08.09 і до 31.12.09 надавалися до Орджонікідзевської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості 13 звітів за формою 3-ПН, а 25.02.10 надано до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10 ПІ. Згідно ч.3 ст.18-1 Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, товариство вважає, що обовязком Державної служби зайнятості є визначення питання можливості працевлаштування за кожною окремою вакансією того чи іншого інваліда шляхом направлення його до підприємства що надало звіт №3-ПН, а обовязок підприємства, забезпечити працевлаштування спрямованого Державною службою зайнятості інваліда.

Крім того, після створення робочого місця, при поданні звітів про наявність вакансій до центру зайнятості, підприємство невзмозі здійснити заповнення графи 15 форми звітності N 3-ПН щодо можливості чи неможливості роботи за цією вакансією інваліда. Однак, це аж ніяк не може заперечувати факту повідомлення центру зайнятості про наявність вільних вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, який був підписаний і наданий відповідачем 25.02.10 до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства становить 672 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 18, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 27 (а.с.8).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, складає 27 осіб, отже відповідачем не виконано нормативу по створенню 9 робочого місця для інвалідів. Згідно розрахунку заборгованість із адміністративно-господарських санкцій ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» складає 20 7187,47 грн., сума пені 10940,16 грн., вказані кошти відповідачем не перераховані (а.с.6,7).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - в кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 вищезазначеної статті, і самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів і інформувати центри зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, звітувати перед відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів про їх працевлаштування, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Тобто, на підприємство хоча і не покладається обовязок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обовязок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні конкретно визначений порядок працевлаштування інвалідів.

Згідно листа Маріупольського міського центру зайнятості № 10-866 від 16.11.10, наданого суду представником позивача вбачається, що в 2009 році ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» подавало до Орджонікідзевської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості інформацію про вільні робочі місця у звітах за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», при цьому в графі 15 вакансії для інвалідів відповідною відміткою не відзначені. Окремо інформація щодо вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості також не подавалась.

Крім того у судовому засіданні встановлено, що після подачі звітів до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 17 березня 2010 року товариством позивачеві направлявся лист та відкоригований звіт згідно якого вбачається, що основним видом діяльності є найм тимчасової робочої сили; забезпечення підприємств на підрядній основі найманою робочою силою для виконання тимчасових робіт. Тобто, ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» наймає, але не використовує найману працю.

Суд погоджується з думкою, представника позивача, яка викладена в листі № 06-11/909 від 07.04.10, щодо не погодження з виправленням у звіті відповідача з наступних підстав, кількість працівників, які перебували в штаті ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» відповідно до наказів керівника підприємства, відповідних записів у трудових книжках робітників та інших первинних документів протягом 2009 року, дорівнює 672 особи, а кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, складає 18 осіб, то відповідно до наданого звіту та чинного законодавства товариство не виконало норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 9 осіб та згідно п.3.7 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» у рядку 06 звіту повинно самостійно зазначити суму адміністративно-господарських санкцій. Враховуючи вищевикладене виправлений звіт не може бути прийнятим відділенням Фонду до роботи у звязку з зазначенням в ньому недостовірних даних, з ціллю уникнення від передбаченої законодавством відповідальністю.

Таким чином, відповідачем не виконано покладений на нього чинним законодавством обовязок по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування щомісяця відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, про створення таких робочих місць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено обовязок підприємств, установ, організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно статті 20 зазначеного Закону.

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону та Постанови передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення.

На підставі зазначеної норми позивачем було здійснено нарахування пені відповідачу у сумі 10940,16 грн.

На підставі статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» до правовідносин із стягнення адміністративно господарських санкцій, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 20 7187,47 грн. та пеню 10940,16 грн.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 164, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» про стягнення адміністративно-господарської санкції у розмірі 207187,47 грн. та пені у сумі 10940,16 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» на користь Державного бюджету України (р/р 31216230700001 в ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 207187 (двісті сім тисяч сто вісімдесят сім) гривень 47 коп. та пеню у сумі 10940 (десять тисяч девятсот сорок) гривень 16 коп., а разом 218127 (двісті вісімнадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 63 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 17 грудня 2010 року в присутності сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 22 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Соколова О. А.