Постанова № 13325147, 20.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 р. справа № 2а-26698/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Гаврило Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мар`їнського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2010 року Мар`їнський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що з 14 жовтня 2008 року ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю.

18 серпня 2010 року позивачем від Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області отримано інформацію про те, що вказаним органом державної реєстрації 26 червня 2003 року ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

Про вказані обставини ОСОБА_2 Мар`їнський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття повідомлено не було.

Оскільки одночасно за період з 14 жовтня 2008 року по 03 червня 2009 року центром зайнятості виплачувалася допомога по безробіттю, тому у відповідача виникла заборгованість у сумі 5 258,04 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5 258,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що з 14 жовтня 2008 року ОСОБА_2 зареєстрована в Мар`їнському районному центрі зайнятості робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

14 жовтня 2008 року звернулася до позивача із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написала розписку про те, що в разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 14 жовтня 2008 року призначено допомогу по безробіттю.

У серпні 2010 року позивачем проведено перевірку страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, за результатами якої встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців відповідач з 26 червня 2003 року була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. 22 липня 2009 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про припинення підприємницької діяльності.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, вона центр зайнятості не повідомляла.

02 червня 2009 року відбулося останнє відвідування відповідачем центру зайнятості в якості безробітного і з цього дня їй припинено виплату допомоги по безробіттю.

У звязку з наведеним 03 червня 2009 року прийнято наказ № НТ 090603 про припинення виплати допомоги, зняття ОСОБА_2 з обліку та повернення незаконно отриманих ним коштів за період з 14 жовтня 2008 року по 02 червня 2009 року в розмірі 5 258,04 грн., про що на його адресу направлено лист від 01 вересня 2010 року №01-18/1288.

Лист отримано відповідачем 03 вересня 2010 року, однак суму зайве сплаченої допомоги повернуто не було.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна була підприємцем, тобто належала до зайнятого населення, що виключало можливість виплати їй допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини вона центр зайнятості не повідомила, чим порушила вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього їй зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з підпунктом 6.6 пункту 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Мар`їнського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Мар`їнського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37170001004269 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24815959) допомогу по безробіттю в сумі 5258 (пять тисяч двісті пятдесят вісім) грн. 04 (чотири) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.