Постанова № 13325139, 16.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2010 р. справа № 2а-23344/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю представника позивача Дояр О.В.

представника відповідача Носова С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Донецького регіонального виробничого управління до Відділу Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області про скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі Донецького регіонального виробничого управління звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Держкомзему у Старобешівському районі про скасування припису від 20.09.2010р. №000132.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами перевірки Донецького регіонального виробничого управління з питання дотримання вимог земельного законодавства відповідачем складено акт від 20.09.2010р., яким встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, а саме, земля використовується без оформлення правовстановлюючих документів на землю.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем видано припис від 20.09.2010р. №000132, яким Донецьке регіональне виробниче управління зобовязано укласти договір оренди земельної ділянки та про результати виконання повідомити відповідача.

Позивач вважає зазначений припис таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Державним актом на право постійного користування землею від 1992р. Б №080671 підтверджується, що Донецькому районному управлінню державного виробничого обєднання “Укрпромводчормет” надано в постійне користування 45,76 га землі.

Рішенням від 23.03.2007р. №5/8-181 “Про внесення змін у рішення обласної ради від 28.12.2004р. №4/24-557 Державне виробниче обєднання “Укрпромводчормет” перетворено в Комунальне підприємство “Компанія Вода Донбасу”.

Відповідно до Статуту позивача, КП “Компанія Вода Донбасу” є правонаступником ДВП “Укрпромводчормет”, у тому числі за всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на КП “Компанія Вода Донбасу”.

Таким чином, позивач вважає, що не має підстав вважати, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів.

Також позивач зазначив, що спірний припис не відповідає вимогам п.6.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме, вручений керівнику відокремленого підрозділу, яке не є юридичною особою. На підставі викладеного просив скасувати припис відповідача від 20.09.2010р. №000132.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував. Зазначив, що КП “Компанія Вода Донбасу” створене шляхом перетворення, є іншою юридичною особою, яка відповідно до ч.2 ст.92 Земельного кодексу України не має право на постійне користування земельною ділянкою, отже відповідно до пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України КП “Компанія Вода Донбасу” повинне переоформити право власності або право оренди на зазначену ділянку. Припис від 20.09.2010р. №000132 винесено з метою усунення порушень відповідачем.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” є юридичною особою, про що видане відповідне свідоцтво та внесений запис про державну реєстрацію. Позивач діє на підставі Статуту та має відокремлений підрозділ Донецьке регіональне виробниче управління .

Відповідності до п.1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою КМ України від 19.03.2008 року № 224 Державний комітет із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Пунктом 7 Положення встановлено, що Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і затверджує положення про них.

Відповідач здійснює свою діяльність на підставі Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 р. №123 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за №626/15317.

Згідно п.1 вказаного Положення відповідач є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.

Таким чином, відповідач є субєктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством повноваження.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: - додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; - виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; - додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; - ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; - розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; - виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; - дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; - виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; - дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; - додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; - додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: - приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; - обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; - припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; - припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів;

ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Згідно ст.10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: - безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; - давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; - складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Оформлення документів за результатами перевірок визначне п.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (далі - Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року №312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за №1223/8544

Підпунктом 5.1 п. 5 вказаного Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Застосування заходів адміністративного впливу до порушників земельного законодавства визначений пунктом 6 Порядку. Підпунктами 6.1, 6.2, 6.4 цього пункту Порядку визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення (додаток 2). Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.

У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.

За результатами перевірки Донецького регіонального управління КП “Компанія “Вода Донбасу” з питань дотримання вимог земельного законодавства відповідачем складено Акт перевірки від 20.09.2010р.

В акті перевірки зазначено, що Донецьке РВУ КП “Компанія “Вода Донбасу” в порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України використовує земельну ділянку площею 45,76 га на території Старобешівського району згідно Державного акту на право постійного користування землею виданого Донецькому районному виробничому обєднанню «Укрпромводчермет». Даний акт отриманий відповідачем 01.10.2010р., про що свідчить власноручний підпис керівника відокремленого підрозділу позивача на цьому акті.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем видано припис від 20.09.2010р. №000132, яким Донецьке регіональне виробниче управління зобовязано укласти договір оренди земельної ділянки та про результати виконання повідомити відповідача до 20.10.2010р. Припис отриманий керівником відокремленого підрозділу позивача 20.10.2010р. Оскільки відповідачем складався акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підприємством - Донецьке РВУ КП “Компанія “Вода Донбасу” та вносився припис щодо усунення порушень зазначеним підприємством, суд приходить до висновку, що вручення акту та припису директору цього підприємства є належним виконанням вимог, передбачених Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача посилається на державний акт на право постійного користування землею від 22.09.1994р., наданий Донецькому районному управлінню Державного виробничого обєднання “Укрпромводчормет”, рішення Донецької обласної ради від 23.03.2007р. №5/8-181 щодо перетворення Державного виробничого обєднання “Укрпромводчормет” в Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” та Статут позивача, відповідно до якого КП “Компанія “Вода Донбасу” є правонаступником Державного виробничого обєднання “Укрпромводчормет” у тому числі за всіма документами, що мають юридичну силу.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Державним актом на право постійного користування землею від 1992р. Б №080671 Донецькому районному управлінню Державного виробничого обєднання “Укрпромводчормет” надано в постійне користування 45,76 га землі.

Згідно наказу Міністерства промисловості України від 01.08.1996р. №142 Державне виробниче обєднання по зовнішньому централізованому водопостачанню Донбасу “Укрпромводчормет” перейменоване в Державне виробниче підприємство по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” та є правонаступником усіх майнових та не майнових прав і обовязків.

Рішенням Донецької обласної ради від 28.12.2004р. №4/24-557 цілісний майновий комплекс ДВП “Укрпромводчормет” прийнятий з державної в спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради .

Рішенням Донецької обласної ради від 23.03.2007р. №5/8-181 “Про внесення змін у рішення обласної ради від 28.12.2004р. №4/24-557 Державне виробниче обєднання “Укрпромводчормет” перетворено в Комунальне підприємство “Компанія Вода Донбасу”(а.с.22).

Відповідно до Статуту позивача, КП “Компанія Вода Донбасу” є правонаступником ДВП “Укрпромводчормет”, у тому числі за всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на КП “Компанія Вода Донбасу”.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України, розпорядження землями територіальної громади, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Згідно ч.2 ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.3 ст.126 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Суд не приймає доводи відповідача, щодо зобовязання позивача укласти договір оренди на зазначену земельну ділянку на підставі пункту 6 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, яким визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою громадянами або юридичними особами, які мають у постійному користування земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, на право власності або право оренди до 01.01.2005р., а також в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Отже, переоформлення суб'єктами права державних актів на право постійного користування земельними ділянками не є їх обов'язком, а є дією, що вчиняється добровільно і на власний розсуд.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що “Компанія “Вода Донбасу”, як комунальне підприємство має право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності згідно до ч.2 ст. ст.92 Земельного кодексу України та не може бути зобовязано субєктом владних повноважень відповідачем укладати договір оренди замість переоформлення права постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, при винесенні припису від 20.09.2010р. №000132, діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Донецького регіонального виробничого управління до Відділу Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області про скасування припису від 20.09.2010р. №000132 - задовольнити повністю.

Скасувати припис Відділу Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області від 20.09.2010р. №000132.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 16 грудня 2010 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі виготовлена 17 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.