Рішення № 133249173, 13.01.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Справа № 280/9329/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19, м. Запоріжжя, 69000) до Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Південно-Східної митниці (далі відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000041/1 від 10.09.2025.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі, призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).

В обґрунтування позовних вимог позивач (представник позивача) посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 27.10.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.11.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов, а також клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування відзиву зазначає, що в поданих позивачем документах, на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 17.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Митниці про розгляд з викликом сторін справи №280/9329/25.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

21.07.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Запоріжжя) (Покупець) уклало з компанією «WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №GH/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №GH/1 від 21.07.2023, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) GH2025-6А від 13.05.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.

05.09.2025 позивач звернувся до Південно-Східної митниці шляхом подання митної декларації № 25UA110150012104U9 для здійснення митного оформлення товарів, а саме:

Товар 1: Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 14шт., марка - HORST, модель - G504U, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2836см3, потужність двигуна - 36,8кВт/50к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_1 ( двигун № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун № НОМЕР_4 ); НОМЕР_5 (двигун № НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун № НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун № НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун № НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № L820413376B); НОМЕР_18 (двигун № L820413372B); НОМЕР_19 (двигун № L820413350B); НОМЕР_20 (двигун № L820413351B); НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун № L820413398B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування.

Товар 2: Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 8шт., марка - HORST, модель - G404DXU, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2545см3, потужність двигуна - 29,4кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_24 (двигун № НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун № НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун № НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун № НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 (двигун № НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун №L820413053B); НОМЕР_35 (двигун № L820413035B); НОМЕР_36 (двигун № L820413048B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.

Товар 3: Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 8шт., марка - HORST, модель - G244DXU, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_37 (двигун № НОМЕР_38 ); НОМЕР_39 (двигун № НОМЕР_40 ); НОМЕР_41 (двигун № НОМЕР_42 ); НОМЕР_43 (двигун № НОМЕР_44 ); НОМЕР_45 (двигун №L820413227B); НОМЕР_46 (двигун № НОМЕР_47 ); НОМЕР_48 (двигун № НОМЕР_49 ); НОМЕР_50 (двигун №L820413215B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.

Товар 4: Фурнітура з пластмас для кузовів та транспортних засобів. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки:Ручка заднього крила HORST G244XU/G404U- 5шт.

Товар 5: Покриття для підлоги та килимки гумові для використання у тракторах цивільного сільськогосподарського призначення: Килимок підлоги HORST G244XU/G404U - 3шт

Товар 6: Замки з недорогоцінних металів у комплекті з ключами, що використовуються у моторних транспортних засобах. Частини для тракторів цивільного сільськогосподарсь кого призначення: Замок запалювання HORST G244XU/G404U 20шт.

Товар 7: Перетворювачі статичні, що перетворюють змінний струм в постійний, зарядний пристрій для смартфонів та інших гаджетів від акумулятору трактора: USB порт HORST G244XU/G404U - 8шт.

Товар 8: Прилади освітлювальні або візуальної сигналізації. Блоки для сигналізаційного оповіщення водія, для встановлення на моторних транспортних засобах. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Підсвічування номерного знака HORST G244XU/G404U - 7шт Фара задня додаткова HORST G244XU/G404U - 14шт. Панель приладів HORST G244XU/G404U - 10шт. Покажчик повороту та стопа HORST G244XU/G404U - 18шт. Фара передня ліва HORST G244XU/G404U - 6шт. Фара передня права HORST G244XU/G404U - 6шт.

Товар 9: Частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Руків`я важеля увімкнення ВОМу HORST G244XU/G404U - 6шт. Педаль газу HORST G244XU/G404U - 8шт. Важіль гальма стоянки HORST G244XU/G404U- 6шт. Решітка капота передня HORST G244XU/G404U - 4шт. Крило переднє HORST G404U - 5шт. Крило переднє ліве HORST G244XU - 2шт. Крило переднє праве HORST G244XU - 2шт. Підніжка HORST G244XU/G404U - 3шт. Крило заднє ліве HORST G244XU/G404U - 2шт. Крило заднє праве HORST G244XU/G404U - 2шт. Перемичка задніх крил HORST G244XU/G404U - 3шт. Капот HORST G244XU/G404U - 2шт. Лицювання панелі приладів верхнє HORST G244XU/G404U - 5шт. Лицьова панель приладів нижня HORST G244XU/G404U - 5шт.

Товар 10: Рульові колеса. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Колесо кермове HORST G244XU/G404U - 8шт.

Товар 11: Сидіння, що використовуються в сільськогосподарській техніці, тракторах Сидіння HORST G244XU/G404U - 6шт.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано позивачем до митного поста Митниці за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме:

1. За ЕМД № № 25UA110150012104U9 від 05.09.2025:

- Товари №1-11 в графі 31 ЕМД.

Митна вартість зазначеного товару позивачем була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений статтею 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частиною 2 та частиною 3 статті 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № GH/1 від 21.07.2023; додаток (специфікація) до нього від 07.04.2025 №2025-6А та №2025-6А-z; рахунок - фактура від 13.05.2025 за № GH2025-6А та додаток №1 до нього; пакувальний лист; платіжні інструкції №1604 від 15.07.2025 та №1653 від 04.08.2025.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025; заявка на перевезення №54 від 20.05.2025; коносамент №BW25050480 від 28.05.2025; рахунок №G11007 від 21.07.2025; акт виконаних робіт від 21.07.2025; довідка про транспортні витрати від 21.07.2025; договір ТЕО №Х270225-40 від 27.02.2025; заявка на перевезення №54 від 18.07.2025; рахунок №2907 від 21.07.2025; довідка про транспортні витрати №2700 від 21.07.2025; акт здачі-приймання робіт від 18.08.2025 №3200; накладні від 03.08.2025 за №№31521623, 31521632.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству було направлено електронне повідомлення наступного змісту:

«Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням пункту 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Листом №090901 від 09.09.2025 товариство додатково надало митниці виписку банку за липень 2025 року, комерційну пропозицію та прайс-лист, а також повідомило, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

10.09.2025 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2025/000041/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №1-№11 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» задекларувало зазначену партію товару, а Митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 25UA110150012313U9 від 11.09.2025.

Загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 299 448,54 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 В Подробиці розрахунків зазначеної вище ЕМД.

Позивач вважаючи, що зазначене вище Рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000041/1 від 10.09.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 30 квітня 2025 року у справі №140/4486/24 та інших) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, Митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.

- «Відповідно наданій специфікації від 07.04.2025 №2025-6A-z передбачені умови оплати протягом 180 днів з моменту фактичної поставки товару. Відповідно до МД ІМ74АА 25UA110150011524U3 вантаж був оформлений 21.08.2025 в митному режимі митний склад. Тобто вантаж фактично вже надійшов до отримувача. Якщо, оплата товару здійснена Вам необхідно надати до митного органу банківський платіжний документ».

Розглянувши доводи митного органу про ненадання банківських платіжних документів на підтвердження оплати товару, суд визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно з умовами Контракту та Специфікації №2025-6А-z, розрахунок за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу. Спірна партія товару фактично надійшла в пункт призначення 21.08.2025. Відповідно до умов договору, термін оплати становить 180 днів з дати фактичної поставки, що спливає лише у лютому 2026 року. На момент подання митної декларації та здійснення митного оформлення строк оплати не настав, і фактична оплата позивачем не проводилась. Таким чином, вимога митного органу про надання платіжних документів була завідомо неможливою до виконання з об`єктивних причин.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи виключно у разі здійснення оплати. Оскільки на момент оформлення господарська операція з оплати не відбулася, позивачем було правомірно надано лише ті документи, які підтверджують вартість товару та зобов`язання щодо його майбутньої оплати.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що умови оплати безпосередньо не впливають на числове значення митної вартості. Зокрема, у ряді постанов (зокрема від 13.08.2020 у справі №804/4963/16 та інших) викладено наступну правову позицію:

«У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною 7 статті 58 МК України, платежі не обов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей на момент оформлення».

Таким чином, відсутність банківських платіжних документів у випадку, коли за умовами контракту передбачена пост-оплата (відстрочення платежу), не може бути підставою для висновку про недостовірність заявленої митної вартості або для переходу до резервних методів її визначення. Позивачем виконано вимоги частини 2 статті 53 МК України у повному обсязі, виходячи з наявних у нього документів.

- «За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 21.07.2023 № GH/1 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Щодо надання копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 21.07.2023 №GH/1.В рамках проведення консультацій декларанта зобов`язано надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, Ненадання декларантом ТОВ " МОТОТЕХІМПОРТ " експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення».

Дослідивши твердження митного органу щодо необхідності подання копії митної декларації країни відправлення (КНР), суд визнає їх безпідставними та такими, що суперечать положенням МК України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, витребування якого допускається лише у разі виявлення обґрунтованих розбіжностей у документах основної групи (частина 2 статті 53 МК України). Судом встановлено, що відповідачем не конкретизовано, які саме розбіжності вплинули на правильність визначення вартості та зумовили запит цього документа.

Посилання митниці на пункт 3.1.1 Контракту № GH/1 як на підставу для витребування документів є необґрунтованим.

Вказаний пункт не покладає на сторони обов`язку надавати документи про витрати постачальника всередині країни відправлення.

Пунктами 3.5 та 3.6 Контракту визначено вичерпний перелік документів для підтвердження поставки, серед яких експортна декларація КНР відсутня.

Відтак, Товариство не має юридичного права вимагати від контрагента-нерезидента документи, надання яких не передбачено умовами Контракту.

Митний орган обґрунтовує свої вимоги посиланням на Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації» (Маніфест ГМУ КНР №52 від 2008 року).

Зазначений акт є внутрішнім нормативним документом КНР і не є міжнародно-правовим актом.

Він не має юридичної сили на території України та не створює жодних обов`язків для суб`єктів декларування в Україні.

Жодним нормативним актом або умовами договору не встановлено обов`язку китайського експортера надавати внутрішню декларацію українському покупцю або обов`язку українського підприємства подавати таку декларацію органам Держмитслужби України.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №810/4116/17, де зазначено, що ненадання декларації країни відправлення не є підставою для невизнання митної вартості, якщо вона підтверджена іншими первинними документами.

Оскільки копія митної декларації країни відправлення у позивача об`єктивно відсутня, а її надання не є обов`язковим згідно з МК України та умовами Контракту, вимога митного органу є протиправною та свідчить про надмірний формалізм, що перешкоджає законній діяльності суб`єкта господарювання.

- «З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір мультимодального перевезення від 27.02.2025 № 2702/912/25, укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» та «Global Container Lines SIA», Латвія (перевізник), договір №Х270225-40 від 27.02.2025 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів укладеного рахунок від 18.04.2025 № L80659 укладеного між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», рахунки від 21.07.2025 №2907, № G11007, довідка про транспортні витрати від 21.07.2025 №2700, акт виконаних робіт від 21.07.2025 №б/н та від 18.08.2025 №3200, заявки на перевезення від 20.05.2025 № 54 та від 18.07.2025 №54. Відповідно до відомостей рахунку від 21.07.2025 № G11007, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у 6 контейнерах: Морський фрахт, включаючи перевантаження: Кіндао, Китай - Гданськ, Польща - 9150,00 дол.США. Міжнародна залізнична доставка згідно рахунку від 221.07.2025 №2907: Гданськ, Польщамитний перехід Мостиська-Пшемисль 83 502,80 грн. (вартість перевезення 2-х контейнерів), відповідно вартість перевезення одного контейнера 41 751,40 грн. Ці витрати не кореспондуються з сумою зазначеною у заявці на перевезення від 18.07.2025 №54 94 775,665 за 1 контейнер Гданськ - Самар. Згідно п.3.2 договору мультимодального перевезення від 27.02.2025 № 2702/912/25 оплата послуг здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення інвойсу. Інвойс виставлений 21.07.2025. Якщо рахунок сплачено, документами що підтверджують оплату є банківські платіжні документи, завірені належним чином-прошу надати підтвердження оплати. Згідно п.3.3 договору №Х270225-40 від 27.02.2025 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів оплата послуг здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення інвойсу. Інвойс виставлений 21.07.2025. Якщо рахунок сплачено, документами що підтверджують оплату є банківські платіжні документи, завірені належним чином-прошу надати підтвердження оплати. В залізничній накладній від 05.08.2025 № 02125014 міститься посилання на отримувача та платника по УЗ ТОВ «Н Юніт», - тобто наявна інформація про залучення третіх осіб до перевезення, що може свідчити про неповне включення транспортної складової в заявлену митну вартість; договірних відносин з цими особами декларантом не надано. Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 05.08.2025 № 02125014 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди проміжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 (далі-Угода). Відповідно до статті 15 даної Угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 Угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надані до митного оформлення примірник залізничної накладної не містить сторінок з інформацією щодо тарифу та вартості перевезення товару. Згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 28.05.2025 № BW25050480 поставку оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту QINGDAO,CHINA до порту Gdansk, POLAND. Згідно Накладних УМВС від 03.08.2025 №№ 31521623, 31521632 товар переміщувався з терміналу Глівіце, Польща до переходу Пшемисль-Мостиська та до м.Самар залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk та, можливо, на терміналі Глівіце, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший. Поставка товару здійснюється із застосуванням комбінованих видів транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту. При доставці товару значно збільшується кількість отриманих послуг з доставки товару та відповідно збільшуються суми транспортних витрат, які повинні бути включеними до митної вартості товару при її розрахунку. Зокрема, але не виключно, мова йде про наступні послуги: навантаження/розвантаження» з корабля, зберігання придбаного товару за кордоном; навантаження в залізничні вагони «вузької» чи широкої колії, надання вагонів «широкої колії» під навантаження на території інших країн, користування вантажними вагонами «широкої колії» на території інших країн, перестановку колісних пар; постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, в якому пункт призначення/розвантаження зазначено на території України тощо. Складовими митної вартості товару, крім вищевказаного, при перевезенні товарів комбінованими видами транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту можливо зберігання товарів за кордоном, подвійне завантаження/розвантаження (з корабля та/або місця зберігання на залізничні платформи «вузької колії» та подальше перевантаження на залізничні платформи «широкої колії», тощо). Надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надані до митного оформлення примірники залізничних накладних не містять інформацію, яка наявна на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості додаткові витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Також в загальній сумі транспортних витрат поза межами території України не враховані експедиторські витрати та нагорода. Згідно пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу. Законом України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. За умови що вантаж з порту QINGDAO (Китай) прибував у порт Гданськ (Польща) у наданих рахунках до розрахунку вартості не входить вартість зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість страхування вантажу. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Надані декларантом рахунки щодо транспортних витрат мають інформаційний характер, та не дають розуміння формування всіх складових (зокрема послуги перевантаження, зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість страхування вантажу) та принципу розділення вартості наданих послуг. Враховуючи виявлені невідповідності, неможливо здійснити перевірку числового значення транспортної складової митної вартості товару. Документальне підтвердження всіх транспортних витрат не надано».

Дослідивши надані позивачем документи та алгоритм розрахунку транспортних витрат, застосований митницею, суд встановив наступне.

Митний орган припустився методологічної помилки, порівнюючи вартість перевезення за різними сегментами маршруту.

Згідно із Заявкою на перевезення №54 від 18.07.25, узгоджена вартість залізничного перевезення двох контейнерів за маршрутом «порт Гданськ - м. Самар» становить 189 551,33 грн (з ПДВ), що складає 94 775,665 грн за один контейнер.

Митниця помилково порівнювала цю цифру з вартістю перевезення лише до кордону України. Суд зазначає, що до митної вартості, відповідно до МК України, включаються витрати виключно до місця ввезення на митну територію України. позивачем цей поділ дотримано: вартість до кордону склала 83 502,80 грн, а по території України - 101 873,42 грн.

Таким чином, «невідповідність», на яку посилається відповідач, є наслідком ігнорування митницею того факту, що у Заявці №54 вказано повний маршрут, включаючи логістику по Україні.

Твердження митниці про відсутність у залізничних накладних числових значень витрат як порушення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) є юридично некоректним.

Стаття 15 Угоди УМВС містить вичерпний перелік відомостей накладної, де пункт 14 вимагає лише інформацію про факт сплати провізних платежів, а не їхній конкретний розмір.

Графа 23 кожної наданої накладної від 03.08.2025 містить відмітку про сплату, що повністю відповідає міжнародним правилам. Розмір же витрат підтверджується комерційними документами (рахунками, актами), що узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, де зазначено, що довідка про транспортні витрати є допустимим доказом.

Суд відхиляє припущення митниці про можливе неврахування витрат на перевалку в портах (Гданськ/Гливице) та винагороди експедитора:

Відповідно до пункту 3.3 Договору ТЕО, вартість перевантаження у проміжних терміналах включена у загальну вартість фрахту, що прямо підтверджено Актом виконаних робіт №3200 та Довідкою №2700.

Експедиторська винагорода у розмірі 3 479,26 грн чітко виділена в рахунку №2907 та включена до бази оподаткування, що спростовує зауваження митниці про її приховування.

Суд наголошує, що залучення ТОВ «Н Юніт» як фактичного перевізника по Україні є реалізацією права Експедитора (ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС») згідно з п. 2.1.2 Договору.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №804/4963/16, спосіб виконання зобов`язань експедитором (через залучення третіх осіб) не змінює розмір складової митної вартості для позивача, який розраховувався виключно з Експедитором за єдиним договором.

Надані позивачем транспортні (коносамент, залізничні накладні) та комерційні документи (інвойси, платіжні інструкції №1750, №1798) у своїй сукупності є достатніми, не мають суперечностей та повністю підтверджують числові значення транспортних витрат. Зауваження митниці базуються на припущеннях та неправильному тлумаченні положень міжнародних угод.

- «Наданий прайс-лист продавця товару «WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD» (Китай) від 31.03.2025 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки - FOB CN QINGDAO. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів».

Оцінюючи зауваження митного органу щодо форми та змісту наданого прайс-листа, суд висновує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, прайс-лист не входить до переліку основних документів, які декларант зобов`язаний надати для підтвердження митної вартості. Суд наголошує, що митниця, маючи у розпорядженні повний пакет комерційних та товаросупровідних документів (контракт, інвойс, специфікації), мала об`єктивну можливість здійснити контроль числових показників митної вартості товарів і без прайс-листа.

Прайс-лист є документом довільної форми. Ні національним законодавством України, ні міжнародними нормами не встановлено типової форми для нього.

Згідно зі світовою торговою практикою, прайс-лист призначений лише для інформування покупця про базові умови продажу (найменування, ціна, валюта).

Відсутність у ньому специфічних реквізитів, таких як торгова марка, технічні характеристики чи умови оплати, не є дефектом документа і не може свідчити про заниження митної вартості.

Судом встановлено, що всі відомості, зазначені у наданому прайс-листі, повністю корелюють із даними первинних документів бухгалтерського обліку - специфікаціями та рахунками на оплату. Це підтверджує достовірність заявленої ціни та усуває будь-які сумніви щодо прозорості ціноутворення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що недоліки у прайс-листах чи їх відсутність не можуть бути самостійною підставою для відмови у визнанні митної вартості за першим методом. Дана позиція викладена у постанові від 07.08.2018 (справа №804/14558/15), а також у постановах: від 21.08.2018 у справі №804/1755/17; від 13.09.2019 у справі №820/859/17; від 06.02.2020 у справі №520/10709/18; від 23.10.2020 у справі №810/690/17.

Зауваження митниці щодо прайс-листа є виявом надмірного формалізму. Оскільки надані позивачем основні документи не містять розбіжностей, вимога додаткових відомостей через претензії до прайс-листа є протиправною.

Щодо застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Подані декларантом документи у сукупності надавали митному органу можливість перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

При цьому, суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховним Судом у постанові від 26 червня 2025 року у справі №520/13328/2020.

За таких обставин суд вважає, що позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем товару була визначена необґрунтовано, що в свою чергу надавало б митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений статтею 139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 593,38 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Керуючись ст. ст.ст.139, 241 - 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19, м. Запоріжжя, 69000) до Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000041/1 від 10.09.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 593,38 грн (три тисячі п`ятсот дев`яносто три гривні 38 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «13» січня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль