Постанова № 13324822, 09.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 р. справа № 2а-26533/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

представників позивачаКарташова Д.О., Луцай С.В.,

представника відповідача-1Могили Д.В.,

представника відповідача-2Мале,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Малого підприємства «Юнион-углегазодобыча» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1031662 грн., -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2010 ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1031662 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.06.2010 він звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 000017342/0 від 20.04.2010, № 0000162342/0 від 20.04.2010, № 0000232342/0 від 21.05.2010, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1031662 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2а-15100/10/0570 позовні вимоги було задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 постанову суду першої інстанції було залишено без змін.

Посилаючись на ч. 5 ст. 124 Конституції України, п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач вказує, що він має усі законні підстави для здійснення відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 1031662 грн.

Однак, не зважаючи на рішення суду та приписи Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом не надані відповідні висновки до органу державного казначейства, у звязку із чим зазначена сума податку на додану вартість залишається не відшкодована, чим спричиняються збитки підприємству.

Просив стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на його користь бюджетну заборгованість по податку на додану вартість в сумі 1031662 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підприємства (а.с. 3-4).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що згідно п. 4.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених Наказом ДПА України від 18.08.2005 № 350 (далі за текстом Методичні рекомендації), обовязкові перевірки з питань правових відносин за ланцюгом постачання проводяться стосовно постачальників платника ПДВ з операцій, з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит у обсязі 5 і більше відсотків дозволеного податкового кредиту. В ході документальних перевірок позивача за жовтень-грудень 2009р. та січень-лютий 2010р. не підтверджена сума податкового кредиту до виробника.

Пунктом 4.10 Методичних рекомендацій передбачено складання підрозділом податкового контролю юридичних осіб довідки про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, яка передається до підрозділу обліку та звітності для проведення підтвердження сум бюджетного відшкодування. У звязку з тим, що відділом податкового контролю юридичних осіб не надавалась довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, відділом обліку та звітності не надавались органам Державного казначейства України висновки про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Посилаючись на п.7.7.8 Закону України «Про податку на додану вартість» зазначив, що навіть у разі ненадання до органу державного казначейства висновку про бюджетне відшкодування, позивач має право звернутися з позовною заявою про спонукання зобовязати податковий орган надати висновки на бюджетне відшкодування. Оскільки із даним позовом позивач не звертався вважає, що дана позовна заява є передчасною.

Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з тих підстав, що згідно п. 4 Наказу ДПА України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.2001, відшкодування податку на додану вартість із державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Пунктом 5 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого сумісним наказом ДПА України, Мінфіну та ДКУ від 03.08.2004 № 451/501/132 (далі за текстом Порядок взаємодії), ДПА повинна надати Державному казначейству України реєстри субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету. Пунктом 7 Порядку взаємодії передбачено, що Державним казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками регіональних податкових органів.

Станом на 09.12.2010 до органів Державного казначейства висновки та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача на суми за податковими повідомленнями-рішеннями № 000017342/0 від 20.04.2010, № 0000162342/0 від 20.04.2010, № 0000232342 від 21.05.201 не надходили, у звязку з чим не можливо було відшкодувати заборгованість.

Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча» зареєстровано в якості юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради 02.04.2003, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сніжному Донецької області, є платником податку на додану вартість, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32457909 (а.с. 6-7).

Відповідач 1 - Державним податкова інспекція у м. Сніжному Донецької області є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що позивачем за жовтень-грудень 2009р., січень-лютий 2010р. до податкового органу були надані податкові декларації з податку на додану вартість, в яких ним було заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у загальному розмірі 3672660 грн. (а.с. 25-67).

За наслідками проведених податковим органом перевірок з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вказаних вище податкових періодах ДПІ у м. Сніжному Донецької області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість:

- від 20.04.2010 № 0000172342/0 - по декларації за січень 2010р. на 164754 грн. (а.с. 22);

- від 20.04.2010 № 0000162342/0 - по декларації за жовтень 2009р. на суму 252290 грн., по декларації за листопад 2009р. на суму 157619 грн., по декларації за грудень 2009р. на суму 358846 грн., тобто на загальну суму 768755 грн. (а.с. 23);

- від 21.05.2010 № 0000232342/0 по декларації за лютий 2010р. на суму 98153 грн. (а.с. 24).

Загальна сума зменшення бюджетного відшкодування за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями становить 1031662 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Малого підприємства «Юнион-углегазодобыча» зазначені вище податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Донецького окружного адміністративного суду (справа № 2а-15100/10/0570). За наслідками розгляду справи Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято постанову від 25.08.2010, якою позовні вимоги ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» були задоволені, внаслідок чого зазначені податкові повідомлення-рішення визнані недійсними.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 постанова суду першої інстанції була залишена без змін (а.с. 8-16).

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 є такою, що набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, суд вважає встановленими обставини щодо необґрунтованості зменшення ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча» відповідачем-1 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1031662 грн., заявлену у деклараціях за жовтень-грудень 2009р., січень-лютий 2010р. Тобто, є підтвердженим право позивача на отримання вказаної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у звязку з надмірною сплатою є саме відємне значення за результатами звітного періоду. Відємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Позивачем були дотримані вказані вимоги Закону, оскільки він подав до податкового органу податкові декларації за жовтень-грудень 2009р., січень-лютий 2010р., у яких зазначив суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, додавши до декларацій заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунки сум бюджетного відшкодування (а.с. 25-67).

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ДПІ у м. Сніжному на п.п. 4.2, 4.10 Методичних рекомендацій, оскільки вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, вищезазначені Методичні рекомендації не можуть застосовуватися судом з огляду на положення ст. 9 КАС України.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом вище, за наслідками проведених перевірок платника податку податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000172342/0, від 20.04.2010 № 0000162342/0, від 21.05.2010 № 0000232342/0, якими було зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування позивачем у деклараціях за жовтень-грудень 2009р., січень-лютий 2010р., на загальну суму 1031662 грн.

У відповідності до п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом вище, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 набрала законної сили згідно з ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010, що свідчить про закінчення процедури судового оскарження у даному випадку.

Однак, відповідачем 1 у порушення п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не було надано органу державного казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В порядку п.п. 7.7.6 п.7.7. ст. 7 «Про податок на додану вартість» органи держказначейства зобовязані на підставі отриманого висновку податкового органу надати позивачу зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання зазначеного висновку.

У звязку із ненаданням висновку Державним податковою інспекцією у м. Сніжному Донецької області, органом Державного казначейства сума податку на додану вартість позивачу залишилась не відшкодована.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду; п. 4.3 передбачено, що на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача 1, що позивач має право звернутися з позовною заявою про спонукання зобовязати податковий орган надати висновки на бюджетне відшкодування. Оскільки із даним позовом позивач не звертався вважає, що дана позовна заява є передчасною. Тому, що згідно з п. 6.1. Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю; п. 6.2 Порядку передбачено, що платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Дана позиція також викладена і в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року за №1112/11/13-10, де зазначено, що платник податку на додану вартість має право на власний розсуд обирати спосіб судового захисту свого права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість або шляхом безпосереднього звернення з вимогою про стягнення відповідних сум з державного бюджету, або шляхом зобовязання податкового органу надати висновок органу державного казначейства.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідачі Державним податкова інспекція у м. Сніжному Донецької області та Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області не вчинили дій, спрямованих на перерахування на розрахунковий рахунок бюджетної заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що документально підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Малого підприємства «Юнион-углегазодобыча» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1031662 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Малого підприємства «Юнион-углегазодобыча» (ЄДРПОУ 32457909, адреса: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Миру, б. 58) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26000000100769 в філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк Камбіо», МФО 394523, ЗКПО 31534713, бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1031662 (один мільйон тридцять одна тисяча шістсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Малого підприємства «Юнион-углегазодобыча» (ЄДРПОУ 32457909, адреса: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Миру, б. 58) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 09 грудня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.