Рішення № 133246563, 13.01.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2611/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . Після смерті батька залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , яку він успадкував, але не оформив після смерті своєї матері ОСОБА_5 . Позивачка спадщину після смерті батька прийняла, проте оригінали правовстановлюючого документа на спадкове майно відсутній. У зв`язку з чим звернулася до суду з вказаним позовом.

Просить суд встановити факт належності спадкового майна спадкодавцю та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті батьків.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської областіне з`явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнали.

Відповідач ОСОБА_2 також надав заяву про визнання позову та розгляду справи без його участі.

Третя особа: ОСОБА_3 також надала заяву про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечувала.

Згідно з ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності з частиною 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , а також свідоцтвом про народження та шлюб позивачки.

Після смерті батька залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок ОСОБА_4 успадкував, проте належним чином не оформив свої спадкові права, після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перед смертю ОСОБА_5 робила заповіт на своє майно на двох своїх синів ОСОБА_4 (батько позивачки) та ОСОБА_2 (відповідача), що підтверджується заповітом від 25.09.1992 та Витягом зі Спадкового реєстру №83589999 від 12.12.2025.

Після смерті ОСОБА_5 належне їй майно прийняв у спадщину тільки ОСОБА_4 , який проживав разом зі спадкодавцем, однак належним чином право власності на житловий будинок не оформив, що підтверджується Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.12.2025.

Належність на праві власності спірного будинку ОСОБА_5 свідчить нотаріально посвідчений Договір дарування від 25.09.1992, зареєстрований в реєстрі за №2777.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок, житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 складається з: літ. А- житловий будинок (загальна площа 40,5 кв. метра, житлова площа 22,5 кв. метра), літ. Б сарай, літ. В сарай, літ. Г - вбиральня, №1-7- надвірні споруди.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.

Позивачка є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька, яка спадщину прийняла, оскільки проживала з ним за однією адресою до дня його смерті, проте, зважаючи на відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, звернулася за захистом своїх прав до суду.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивачка спадщину після смерті батька прийняла, є спадкоємцем за законом першої черги, вищевказане спадкове майно дійсно належало спадкодавцеві.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

З огляду на викладене, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини та факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ) ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за спадщиною після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після смерті першого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А- житловий будинок (загальна площа 40,5 кв. метра, житлова площа 22,5 кв. метра), літ. Б сарай, літ. В сарай, літ. Г - вбиральня, №1-7- надвірні споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков