Ухвала суду № 133243942, 10.01.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.01.2026

Справа № 334/84/26

Провадження № 1-кс/334/99/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026082050000028 від 05.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2026 року слідчий СВ Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» строком на 60 діб відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Слідчим відділом Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№12026082050000028, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307КК України.

ОСОБА_6 , порушуючи вимоги статті 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та положення Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», діючи умисно, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою подальшого збуту, у невстановлений час, але не пізніше 08 січня 2026 року, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який у подальшому незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

У подальшому, 08 січня 2026 року в період часу 09:30 до 11:59 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , працівниками поліції виявлено та вилучено: 20 зіп пакетів з сіро-зеленою речовиною рослинного походження, а також картонну коробку, в якій знаходився пакет з сіро-зеленою речовиною рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якого складає не менше 1,811 г. (в перерахунку на висушену речовину). ОСОБА_6 незаконно придбав і зберігав за місцем свого мешкання наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, з метою подальшого збуту, до моменту вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів.

Окрім цього, у невстановлений досудовим слідством день, час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 08 січня 2026 року, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу бойових припасів, не маючи передбаченого Законом дозволу, всупереч вимог п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв?язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної Ради України за № 2471- XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21.08.1998, придбав у невстановленої досудовим слідством особи предмет еліпсоїдної форми з ребристою поверхнею, який є корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, предмет еліпсоїдної форми, який є корпусом бойової наступально осколкової ручної гранати РГД-5, та два підривачі дистанційної дії УЗРГМ, які почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

08 січня 2026 року в період часу 09:30 до 11:59 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , працівниками поліції виявлено та вилучено:

- з дерев`яної шафи у кімнаті за місцем мешкання ОСОБА_6 виявлено та вилучено - предмет еліпсоїдної форми з ребристою поверхнею, який є корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г. та предмет еліпсоїдної форми, який є корпусом бойової наступально осколкової ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 100-115 г.

- два підривачі дистанційної дії УЗРГМ, які є бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення, які є самостійними вибуховими пристроями і відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г кожен.

Наданий на дослідження корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та корпус бойової наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 у конструктивному поєднанні з наданими на дослідження бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ є бойовою оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1 та бойовою наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, промислового виготовлення, які відносяться до бойових припасів військового призначення.

Зазначені вибухові речовини та вибухові пристрої ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав до моменту вилучення працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

08.01.2026 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 13 годині 33 хвилини.

09.01.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у матеріалах даного кримінального провадження, а саме: протоколом проведення обшуку від 08.01.2026 за адресою мешкання: АДРЕСА_1 ; протоколом проведення обшуку гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.01.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.01.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.01.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від. 08.01.2026 року.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків (не одружений, відсутні особи на утриманні, офіційно не працевлаштований). У разі визнання винним ОСОБА_6 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, тому у зв`язку з усвідомленням останнім невідворотності покарання, існує реальна можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

2)незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_6 в подальшому може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце їх мешкання та контактні номери телефонів, крім того під час проведення обшуку підозрюваний в усній формі заявив, що буде впливати на свідків, оскільки йому стало відомо їх мешкання та контактні номери телефонів. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ст. 307 та ст. 263 КК України, які за своєю природою є триваючими та латентними, а їх припинення без ізоляції особи є неможливим. У ході досудового розслідування не встановлено джерел незаконного придбання підозрюваним наркотичних засобів та бойових припасів, а також не встановлено осіб, яким підозрюваний здійснював їх збут, що свідчить про існування стійких злочинних зв`язків, які на теперішній час залишаються активними. Перебуваючи на волі, підозрюваний матиме реальну можливість продовжити незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, а також незаконне поводження з бойовими припасами, використовуючи невстановлені канали постачання та конспіративні способи вчинення злочинів. Поєднання у діях підозрюваного незаконного обігу наркотичних засобів та зберігання бойових припасів свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності, зневагу до вимог закону та створює реальну загрозу громадській безпеці.

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Так, ОСОБА_6 є особою, яка не має законного джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя підозрюваного, тому існує велика вірогідність, що ОСОБА_6 буде продовжувати вчиняти інші злочини з метою отримання коштів для існування та забезпечення життя, у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки припинення його протиправної діяльності стало можливим лише за втручанням правоохоронних органів.

Окрім того в ході досудового розслідування зі слів ОСОБА_6 стало відомо про те, що останній перебуває на замісній терапії у зв`язку з залежністю наркотичних засобів, що підтверджує той факт, що для існування та забезпечення належного рівня життя в нього немає матеріальної спроможності.

Також, слід зазначити, що факт зберігання бойових припасів у житловому приміщенні свідчить про зневажливе ставлення підозрюваного до вимог закону та створює реальну загрозу громадській безпеці, що вказує на ризик вчинення нового кримінального правопорушення.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав з підстав вказаних у клопотання, просив задовольнити.

Прокурор підтримав клопотання слідчого.

Захисник проти клопотання заперечував, вказував що реєстрація кримінального провадження спочатку відбулося за рапортом співробітника поліції щодо незаконного зберігання вогнепальної зброї, при цьому одним зі свідків є особа, засуджена за ч. 3 ст. 309 КК України. Під час обшуку окрім боєприпасів виявлено канабіс вагою, якої недостатньо для висунення підозри за ч. 1 ст. 309 КК України, тому слідчий безпідставно змінив кваліфікацію на більш тяжкий злочин за ч. 1 ст. 307 КК України, який не підтверджений жодним чином. ОСОБА_6 має постійне місце проживання, не був засуджений, має дохід від тимчасових підробітків, отримує за призначенням лікаря наркотичні засоби. Захисник вважає доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту, або хоча б визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у мінімальному розмірі.

ОСОБА_6 пояснив, що боєприпаси в нього залишилися від вітчима, який вже помер. Не знав, що з ними робити, тому зберігав їх у шафі. За місцем проживання мешкає сам з собакою, неофіційно працює здійснює ремонт автомобілів. Просить обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На підставі вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, та інші обставини що її характеризують.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Щодо тверджень захисника про необґрунтованість підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, слід зазначити настпне.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-26/457-ВТХ від 09.01.2026 року, згідно якого вилучені під час обшуку: предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової осколкової ручної гранати РГД-5, який не відноситься до бойових припасів та вибухових пристрої, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини тротил, масою 100-115 г; предмет еліпсоїдної форми з ребристою поверхнею є копусом бойової оборонної осколкової гранати ф-1, ЯКИЙне відноситься до бойових припасів та вибухових пристрої, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини тротил, масою 50-56 г; предмети складної циліндричної форми є бойовими інфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ, які не відноситься до бойових припасів та вибухових пристрої, але є самостійними вибуховими пристроями і відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху). Наданий на дослідження корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та корпус наступальної осколкової ручної гранати РДГ-5 у конструктивному поєднанні з наданими на дослідження бойовими інфікованими підривачами дистанційної дії типу УХРГМ є бойовою оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1 та бойовою наступальною осколковою ручною гранатою РДГ-5, промислового виготовлення, які відносяться до бойових припасів військового призначення.

Твердження захисника, що знайдені у підозрюваного предмети не є бойовими припасами, спростовуються вказаним висновком експерта.

При оцінці обґрунтованості підозри за ч. 1 ст. 307 КК України, слідчий суддя враховує, що під час обшуку у підозрюваного вилучено 20 зіп пакетів з сіро зеленою речовиною рослинного походження, грамові ваги та 59 порожніх зіп-пакетів. Крім того, у судовому засіданні слідчим було надано протокол огляду мобільного телефону підозрюваного від 09.01.2026 року.

У своєму клопотанні слідчий вказує на наявність ризиків,передбачених п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 згідно з ст. 12 КК України, віднесені до категорії тяжких злочинів, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має зареєстроване місце проживання, проте мешкає сам, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, раніше не засуджений, не працевлаштований, отримує дохід від тимчасових підробітків.

Відповідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слідчий суддя враховую, що досудове розслідування було розпочато 05.01.2026 року, органами досудового розслідування не встановлено усі обставини кримінальних правопорушень.

Вказані обставини, на думку слідчого судді свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши долучені до клопотання додатки, слідчий суддя дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором та слідчим доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, про що свідчать зазначені вище обставини.

При цьому, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи матеріальний стан підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183,184, 194, 309, 395 КПК України,

УXВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на строк 60 діб з 13 год. 33 хв. 08.01.2026 року по 13 год. 33 хв. 08.03.2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 грн 00 коп., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ГУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_6 , провадження по справі №1-кс/334/99/26, ЄУН 334/84/2026. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, підозрюваним, який тримається під вартою в той же строк з дня отримання повного тексту ухвали.

Оголошення повного тексту ухвали 12.01.2026 о 09 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_1