Рішення № 133243015, 13.01.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3724/25

Провадження № 2/715/67/26

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 1149213 від 30.11.2023 року в розмірі 16123,91 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № 1149213, на підставі якого відповідачка отримала 3000 грн. на умовах визначених кредитним договором та зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Зазначає, що ТОВ «Селфі Кредит`свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, що підтверджується випискою за кредитним договором по рахунку, тоді як ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 16123,91 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 2997,99 грн.; заборгованість за процентами 13125,92 грн.

Посилається на те, що 21.06.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 21062024, згідно умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ«ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 1149213 від 30.11.2023 року, що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причину своєї неявки суд не повідомила та не просила справу слуханням відкласти, відзиву на адресу суду від неї не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 30.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № 1149213, на підставі якого відповідачка отримала 3000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Згідно з п. 1.2.2. Договору знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Відповідно до п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

На підставі договору № 030520022-1-1 від 03.05.2022 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» здійснило 30.11.2023 року переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 у розмірі 3 000 грн.

21.06.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір факторингу №21062024, згідно умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ«ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 1149213 від 30.11.2023 року, що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 21062024 від 21.06.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 16 123,91 грн, із яких 2997,99 грн. сума заборгованості за сумою кредиту, 13125,92 грн. сума заборгованості за простроченими відсотками.

Встановлено, що кредитний договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що передбачено положеннями Закону України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 , будучи обізнаною з умовами кредитування, свої зобов`язання належним чином не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кредит-Капітал» про стягнення тіла кредиту в сумі 2997,99 грн. слід задовольнити повністю.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1%.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року (включно) максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5 %, в період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року (включно) 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року 1 %.

При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким власне і запроваджено обмеження максимального розміру денної процентної ставки) поширюється в тому числі і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Кредитний договір № 1149213 укладено 30.11.2023 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак, виходячи із перехідних положень вказаного закону до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

На думку суду умови укладеного між сторонами кредитного договору (пункту 1.5.1) про нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 2,2% (стандартна процентна ставка), яка застосовується протягом всього періоду кредитування 360 днів, після 23 квітня 2024 року, не можуть вважатися мірою відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов`язань із сплати платежів, а тому на таку умову поширюються обмеження частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, який не може перевищувати 1,5%.

З урахуванням наведеного розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором у частині нарахування процентів за користування кредитом повинен бути здійснений за період з 23 квітня 2024 року по 21.06.2024 року (60 днів) 2997,99 х 1,5% х 60 = 2698,19 гривень.

А всього розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором у частині нарахування процентів за користування кредитом становить 11866,51 гривень.

З урахуванням вищевикладеного, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.11.2023 року складає 14864 гривень 50 копійок, з яких: 2997,99 гривень тіло кредиту; 11 866,51 гривень проценти за користування кредитом.

За приписами ч.1. ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає, що надані представником позивача документи щодо понесених витрат на правову допомогу позивачем є належними, виходячи із того, що судом задоволено 92,2% позовних вимог, тому судові витрати на надання правової допомоги підлягають до задоволення у розмірі 7376 гривень.

При цьому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн., оскільки вказаний розмір судового збору сплачений позивачем є мінімально визначеним за законом.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором № 1149213 від 30.11.2023, в сумі 14864 гривень (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 50 копійок, витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 7376 гривень витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: