Постанова № 13324254, 20.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

20.12.2010

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 р. Справа № 2а-9612/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя -Букіна Л.Є.,

при секретарі судового засідання -Муренко Н.О.,

за участю: представників позивача - Гавриш Ю.С., Коломієць Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 30.07.2010 року звернувся позивач - Дніпропетровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська (відповідач), у якому просить скасувати податкове-повідомлення рішення від 20.07.2010 року №0000172304/0/18719/23-4 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем у 2009 році проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року, за результатами якої порушень не встановлено. Проте, додатковою перевіркою, за результатами якої складено додатковий акт від 15.07.2010 року, зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 44217,80 грн. та винесене оскаржуване рішення. При цьому, на думку позивача, чинним законодавством не передбачено такого виду перевірки як «перевірка»та такого службового документу податкової служби як «додатковий акт». Позивач вважає, що з вини відповідача не проведено бюджетне відшкодування у грудні 2009 року, а проведення додаткової перевірки суперечить вимогам законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень проти позову зазначено, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі чинного законодавства, оскільки у позивача відсутнє право на відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету, оскільки фактично цей податок не надходив до бюджету від продавця. На думку відповідача право платника податку не виникає лише з факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки, проведеною Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року встановлено, що позивачем в порушення вимог п.1.3, 1.8 ст.1, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 та 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит за вересень 2009 року на суму 44217,80 грн., що про що складено відповідний акт від 15.07.2010 № 2045/23-4/03288941 (а.с.16-34).

До акту перевірки позивачем надані заперечення, які залишено без задоволення рішенням відповідача від 20.07.2010 року (а.с.35-44).

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення від 20.07.2010 року №0000172304/0/18719/23-4, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 44217,80 грн.(а.с.15).

Позивач не згоден з прийнятим рішенням, оскільки перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року вже була проведена, про що складено довідку від 18.12.2009 року, на думку позивача порушень не встановлено, відшкодування у встановлений законодавством термін не здійснено, тому відсутні підстави проводити додаткову перевірку.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки саме у довідці зазначено, що у разі отримання відповідей на зустрічні перевірки, що не підтверджує дані обліку субєкта господарювання, яке перевіряється, до ДУВП УТОС будуть донараховані непідтверджені суми ПДВ та застосовані штрафні санкції (а.с.45-50). Тому проведення додаткової перевірки не суперечить вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам, а оформлення результатів такої перевірки не спливає на правомірність рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документам.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168).

Перелік обов'язкових реквізитів, які повинні відображатись у податковій накладній передбачено пп. 7.2.1, п.7.2 ст. 7 ЗУ № 168, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.97 р. № 165.

Оскільки, податкова накладна є розрахунковим документом, що підтверджує факт придбання товарів (послуг) і є підставою для нарахування податкового кредиту, то виходячи з положень Порядку № 165 і діючого законодавства, податкова накладна повинна бути підписана власноручно особою, вповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг).

Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області проведено почеркознавче дослідження первинної бухгалтерської документації (податкові накладні № 325 від 28.09.09 р. (до договору підряду № 2/11 від 03.09.2009 р.); № 327 від 28.09.09 р. (до договору підряду № 2/13 від 03.09.2009 р.); № 326 від 28.09.09 р. (до договору підряду № 2/12 від 03.09.2009 р.) (копія висновку долучена до матеріалів справи).

За результатами почеркознавчого дослідження первинної бухгалтерської документації, на підставі яких був сформований та задекларований податковий кредит з ПДВ за вересень 2009 року, встановлено, що підписи на податкових накладних, виконаних від імені директора ПП «Буд - Владлена»та ТОВ «Синтез»гр. ОСОБА_4, вірогідно виконані не цією особою (а.с.239-241).

Відповідно до вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Постачальник - юридична або фізична особа, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь (ст.1 Закону України від 17.05.01 №2406-111 „Про підтвердження відповідності").

Відповідно до п.1.8 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог п.1.3 ст.1 Закону України „Про ПДВ” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з положеннями Бюджетного кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які були сплачені до бюджету.

Відповідно до вимог п.2 ст.7 Бюджетного кодексу одним з принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Тобто, виходячи із системного аналізу норм п.1.3 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", положень Бюджетного кодексу та з метою підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування податковий орган має дослідити фактичну сплату ПДВ до бюджету постачальниками товарів (до виробника або імпортера).

При цьому, Законом не встановлено обмеження щодо дослідження тільки першої ланки постачання та підтвердження права на бюджетне відшкодування за її результатами у разі, якщо постачальником виступає посередник.

Слід зазначити, що позивач не заперечував проти проведення таких дій відповідачем.

Згідно довідки про результати проведеної 14.04.2010 року перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі М.Дніпропетровська встановлено, що ПП „Буд-Владлена", яка мала правовідносини із позивачем у спірному періоді, є посередником. Виконавцем робіт виступає ТОВ „Транстехнологія 1" (а.с.244-248).

За результатами зустрічної перевірки ТОВ „Транстехнологія 1" встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, у вересні 2009 року звітувало про відсутність діяльності та не надавався додаток 5 до декларації з ПДВ “Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” (а.с.236). Враховуючи зазначене, ТОВ „Транстехнологія 1" (або його посадові особи) за місцем своєї реєстрації не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, сплачувати ПДВ.

Документація іншого підприємства, яке мало правові відносини із позивачем, - ТОВ “Синтез”, вилучена для долучення до матеріалів кримінальної справи, що не змогло знайти підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності та сплату ПДВ цим підприємством.

Право платника податку на відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України виникає лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Виходячи із економічної суті податку на додану вартість, між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням законодавчими актами встановлено прямий взаємозв'язок. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені.

Виходячи з норм Бюджетного кодексу України, вимог Закону України „Про податок на додану вартість", відсутність фактів підтвердження сплати ПДВ по ланцюгах постачання та відсутності податкових накладних, оформлених відповідно до норм чинного законодавства, оскаржене рішення податкового органу прийнято відповідно до норм чинного законодавства, і тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Постанова складена у повному обсязі 14.12.2010 р.

Головуючий суддяЛ.Є. Букіна