Рішення № 133240707, 12.01.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 947/13516/25

Провадження 2/206/108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Задорожній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської міської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла вказана позовна заява з додатками, яка ухвалою суду від 01 травня 2025 року була передана на розгляд до Самарського районного суду міста Дніпра за підсудністю.

18 червня 2025 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла вказана позовна заява з додатками, яка ухвалою суду від 23 червня 2025 року була залишена без руху. 17 липня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 23 червня 2025 року від позивача надійшла заява та уточнена позовна заява з додатками.

Позовна заява урахуванням уточнень обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, Донецької області, Україна, під час перебування у сина, ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одеса, Одеської області, Україна, через хворобу (перша А група інвалідності). З 2014 року, з моменту початку збройного конфлікту на території України, її батько, ОСОБА_5 та мати ОСОБА_3 , жили з нею та її родиною за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 , є рідною сестрою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк, Донецької області, Україна, через хворобу. Квартира, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності в рівних долях по 1/5 частки кожному, а саме - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 (який є чоловіком позивача). Ні мати, ні батько позивача, заповіт не залишили, таким чином спадкування буде здійснюватися за законом. Після смерті брата, ОСОБА_4 , позивач звернулась до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав на майно померлих ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Із свідоцтвами про смерть її матері, ОСОБА_3 та її брата ОСОБА_4 , виданих на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк, Донецької області, позивач звернулася до Відділу державної реєстрації Актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та отримання Свідоцтва про смерть українського зразка для оформлення права на спадщину. 24 січня 2025 року у Відділі державної реєстрації Актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вона отримала Свідоцтво про смерть брата, ОСОБА_4 та матері ОСОБА_3 . 26 лютого 2025 року позивач звернулася до приватного нотаріуса щодо надання консультації з приводу оформлення спадкових прав на майно померлої матері, ОСОБА_3 та батька, ОСОБА_5 . Нотаріусом було роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину позивачу ОСОБА_1 не може бути видано та рекомендував позивачу звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її матері та батька. За життя батьків в неї була домовленість, що спадщину, після їх смерті, буде оформляти її молодший брат ОСОБА_4 , оскільки для нього квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що є предметом спадкування, була постійним місцем проживання. Тому позивач ОСОБА_1 , до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину не зверталася. Але через довготривалу хронічну хворобу, її брат не зміг оформити спадщину належним чином. Тому після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , перед позивачем постала необхідність оформлення спадщини. Враховуючи велику відстань між її місцем проживання (Одеська область) і місцем знаходження спадкового майна (Донецька область), а також ту обставину, що спадщину після смерті батька та матері мав оформляти її рідний брат, однак в силу непереборних обставин не зміг цього зробити (тривала хвороба, перебування на тимчасово окупованій території), вона не змогла вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що дані обставини є поважною причиною пропуску нею строку для прийняття спадщини. Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

21 серпня 2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження, а також було витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни належним чином завірен копії матеріалів спадкових справ заведених відносно: ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання вимог ухвали суду від 21 серпня 2025 року до суду від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Т.А. надійшли належним чином завірені матеріали спадкової справи заведені після смерті ОСОБА_4 . Також, з повідомлення приватного нотаріуса встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

Від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду 22 серпня 2025 року та 22 вересня 2025 року надходили заяви про визнання позову, в яких він також просив проводити розгляд справи за його відсутністю у зв`язку із великою відстанню його місця проживання від розташування суду.

Від представника Одеської міської ради Романець Юлії-Вікторії Олександрівни надійшли пояснення на обставини викладені в позовні заяві. Додаткові пояснення обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовною заявою просить визначити додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. Виходячи із заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, Одеська міська рада вважає за необхідне звернути увагу, що Одеська міська рада не є належним відповідачем у даній справі з огляду на наступне. Як вбачається із позовних вимог, ОСОБА_1 просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_5 , а саме квартири, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, за адресою: АДРЕСА_2 .Так, нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому будь-які об`єкти нерухомого майна на території м. Одеси, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , відсутні. Тобто, із зазначеного можна зробити висновок, що в такому випадку, Одеська міська рада не є належним відповідачем у даній справі. Виходячи з наведених обставин, Одеська міська рада просить долучити дані письмові пояснення до матеріалів справи та врахувати їх при ухваленні судового рішення.

19 вересня 2025 року позивачем ОСОБА_1 було подано уточнену позовну заяву, в якій вона зазначає відповідачами ОСОБА_2 та Одеську міську раду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від неї неодноразово надходили заяви про розгляд справи за її відсутності в яких вона зазначала, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 також не з`явився в судове засідання, 22 вересня 2025 року засобом поштового зв`язку до суду від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позов визнає повністю.

Від представника Одеської міської ради Романець Юлії-Вікторії Олександрівни через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по справі в яких вона просить суд врахувати їх при ухваленні рішення по справі.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_6 , батьками якої зазначені: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Ленінським відділом РАЦС м. Донецька, актів запис № 575 (а.с. 9, 87).

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначені: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Ленінським відділом РАЦС м. Донецька, атів запис № 39 (а.с. 34).

24 червня 1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_7 », про що Ленінським відділом РАЦС м. Донецька було складено відповідний актовий запис № 275 (а.с. 10, 88).

10 жовтня 1995 року представництвом фонду державного майна України в м. Донецьку ОСОБА_5 та членам його сім`ї, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_3 , а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 63,2 м2 (а.с. 45-46).

24 листопада 2014 року ОСОБА_3 було взято на облік, як особу переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та переміщено з тимчасово окупованої території, де остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 було взято на облік, як переміщену особу за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 5106001929 від 24 листопада 2014 року виданою Управлінням соціального захисту населення в Київському районі м. Одеса (а.с. 14, 92).

Також, 24 листопада 2014 року ОСОБА_5 було взято на облік як внутрішньо переміщену особу та зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що Управлінням соціального захисту населення в Київському районі м. Одеса видано довідку № 5106-1928 (а.с. 28-29).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , на підтвердження чого було долучено свідоцтво про смерть видане Ленінським відділом записів актів цивільного стану м. Донецька Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції, актовий запис № 609, місцем смерті зазначено Донецьку Народну Республіку (а.с. 15, 93).

14 квітня 2023 року Київським міжрайонним медико-соціальною експертною комісією м. Одеси було видано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 455083 ОСОБА_5 , з якої встановлено, що останньому встановлено інвалідність перша А група за загальним захворюванням. Висновок: потребує постійного стороннього догляду (а.с. 30).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , про що 26 жовтня 2023 року Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» було видано лікарське свідоцтво про смерть № 38, з якого встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер за адресою: АДРЕСА_1 . Причиною смерті зазначено: гостру серцево-судинну недостатність. Гострий трансмуральний інфаркт міокарда (а.с. 31).

26 жовтня 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 10 284 (а.с. 32).

27 жовтня 2023 року Ритуальною службою міста Одеса Комунальним підприємством «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» було видано свідоцтво ОСОБА_1 про поховання № 069049 з якого встановлено, що ОСОБА_1 , як користувач місця № 7 на Західному кладовищі в м, Одеса, у ряду № 13 на ділянці № НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було поховано померлого ОСОБА_5 , реєстраційний номер поховання № НОМЕР_5 , книга № 28 (а.с. 33).

28 листопада 2024 року Державною бюджетною установою Донецької Народної Республіки «Республіканським бюро судово-медичної експертизи» ДНР м. Донецька було видане лікарське свідоцтво про смерть № 9156 з якого встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер за адресою: АДРЕСА_2 . Причиною смерті зазначено: інтоксикація, цироз печінки (а.с. 35).

29 листопада 2024 року Ленінським відділом РАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької народної Республіки було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 1210 (а.с. 39).

13 грудня 2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. було заведено спадкову справу № 73449355, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11 січня 2025 року начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мочуляк Оксаною було видано відмову ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16-17).

Також, 11 січня 2025 року начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мочуляк Оксаною було видано відмову ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті її брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки дане свідоцтво було видане на окупованій території України і в даному випадку не є підставою для державної реєстрації смерті згідно чинного законодавства, яке регулює порядок реєстрації актів цивільного стану в Україні (а.с. 40-41).

Рішенням Київського районного суду м. Одеса від 21 січня 2025 року по справі № 947/2916/25 встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України у м. Донецьк, Донецької області у віці 63 років. Встановлено факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України у м. Донецьк, Донецької області у віці 46 років (а.с. 19-23).

24 січня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 4 (а.с. 24).

Також, 24 січня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 519 (а.с. 42).

26 лютого 2025 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. на усне звернення ОСОБА_1 було надано відповідь, що у зв`язку із відсутністю того, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , видача свідоцтва про право на спадщину не видається можливим. Прийняти від ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщин не можливо, оскільки нею пропущено строк для її прийняття (а.с. 117).

Також, 26 лютого 2025 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. на усне звернення ОСОБА_1 було надано відповідь, що у зв`язку із відсутністю того, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті її батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , видача свідоцтва про право на спадщину не видається можливим. Прийняти від ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщин не можливо, оскільки нею пропущено строк для її прийняття (а.с. 118).

10 квітня 2025 року Донецькою обласною військовою адміністрацією було надано відповідь на звернення ОСОБА_1 № Г-00407-50-1.1/15-25-163.05.02-05, з якої встановлено, що отримання облдержадміністрацією додаткового статусу обласної військової адміністрації та розширення її повноважень під час дії воєнного стану не є правовою підставою для правонаступництва повноважень Донецької міської ради. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи з організаційною формою «орган місцевого самоврядування» (ЄДРПОУ 26502957) Донецька міська рада є вул. Транспортна, буд. 2, м. Краматорськ, Донецька область. Юридична особа Донецька міська рада в стані припинення не перебуває. Отже, облдержадміністрація не може виступати стороною у правовідносинах щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, однак прийняття рішення щодо визначення сторін позовної заяви залишається за позивачем (а.с. 47-49).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 82299909 від 22 серпня 2025 року встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Частинами 2, 3 ст. 1123 ЦК України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Так, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті своїх батьків: матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_5 , однак після їх смерті свідоцтв про право на спадщину за законом вона не отримала у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Як вбачається із позовних вимог, нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому будь-які об`єкти нерухомого майна на території м. Одеси, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , відсутні.

Тобто, із зазначеного можна зробити висновок, що в такому випадку, Одеська міська рада не є належним відповідачем у даній справі.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Згідно з частинами першою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом наведеної норми цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Також необхідно звернути увагу на позицію Верховного Суду викладену у постановах від 28.10.2020 року у справі № 761/23904/19 від 20.01.2021 року у справі № 203/2/19, де суд зазначає, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Згідно з цивільним процесуальним законодавством, суд, перш за все, має забезпечити, щоб усі зацікавлені особи, чиї права чи обов`язки можуть бути порушені внаслідок прийняття судового рішення, були належним чином залучені до процесу. Якщо цього не відбулося, суд може скасувати рішення або відмовити в позові, оскільки недотримання цього принципу призводить до порушення права на справедливий суд, а тому враховуючи те, що Одеська міська рада є неналежним відповідачем по справі даний позов не підлягає задоволенню.

Суд також наголошує на тому, що за норами цивільного законодавства позивачем у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємець, який пропустив такий строк. Належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину і заперечують проти подання позивачем заяви про прийняття спадщини після спливу встановленого строку в межах нотаріального провадження. За їх відсутності відповідачем залучається територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, визнання позову другим відповідачем по справі ОСОБА_2 , не є підставою для його задоволення, оскільки він з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, а тому він не є спадкоємцем, до якого можуть пред`являтись вказані вимоги.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1226, 1258, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258 ,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської міської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Повний текст рішення складено 12 січня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О.Кушнірчук