Постанова № 13324042, 20.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

20.12.2010

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 р. Справа № 2а-12118/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя:Букіна Л.Є.

при секретарі судового засідання:Муренко Н.О.

за участю: представників позивача:Буря О.Є., Сорокіна Л.М.,

представника відповідача:Буц О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” до Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” до Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції, у якому позивач просить:

-скасувати рішення Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції, оформлене листом №3376/10/28-205 від 12.05.2010 року, про невизнання податкової звітності ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року, поданої 11.05.2010 року, як податкової декларації;

-зобовязати Орджонікідзевську обєднану державну податкову інспекцію визнати податковою декларацією податкову звітність з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року, поданої 11.05.2010 року ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” Орджонікідзевській обєднаній державній податковій інспекції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 11.05.2010 року подав до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року. Проте, відповідач листом від 12.05.2010 року № 3376/10/28-205 повідомив позивача про те, що надана податкова декларація не визнана як податкова звітність. Позивач вважає, що дії відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки у поданій декларації заповнені всі реквізити, а рішення відповідача суперечать вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що у ДПІ немає правових підстав для невизнання податкової декларації податковою звітністю, оскільки в податковій декларації заповнено всі реквізити, вона підписана відповідною посадовою особою та скріплена печаткою підприємства.

Представник відповідача у проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що подана позивачем податкова декларація не відповідає вимогам оформлення звітності, оскільки у декларації відсутній обовязковий реквізит - “Дата заповнення декларації”, у додатку К1/1 декларації зазначений код за ЄДРПОУ не позивача, а іншого підприємства, тому рішення щодо невизнання податкової декларації податковою звітністю прийнято правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, оригінал податкової декларації, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” 11.05.2010 року подав до Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за I квартал 2010 року.

Проте, відповідач листом від 12.05.2010 року №3376/10/28-205, копію якого долучено до матеріалів справи, повідомив позивача про те, що подана податкова декларація не визнана як податкова звітність, у звязку з тим, що порушено п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, а також запропоновано подати нову податкову декларацію.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі Закон № 2181) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (підпункт «ї»підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181).

Згідно підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вищезазначеного Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Отже, з вищенаведеної правової норми суд дійшов висновку, що можливою підставою невизнання податкової звітності податковою декларацією є заповнення декларації всупереч встановленим правилам не у будь-якому випадку порушення цих правил, а лише за умови: не зазначення у декларації обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою підприємства.

Позивач скористався правом на апеляційне оскарження рішення податкового органу, проте його скарги залишено без задоволення. Останне рішення про результати розгляду повторної скарги прийнято Державною податковою адміністрацією України 16.09.2010 року.

Загальні вимоги щодо оформлення декларації з податку на прибуток підприємства встановлено у Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592 (далі Порядок № 143).

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 та підпункту 3.1. пункту 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року, у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків. У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням).

У поданій податковій декларації не зазначено дату заповнення звіту, тобто не заповнений обовязковий реквізит затвердженої форми декларації.

Крім того, у додатку К1/1 декларації в графі “Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ” зазначений код іншого підприємства 001902028, в той час коли код за ЄДРПОУ позивача 00190928.

Зазначені порушення є підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю відповідно до вимог частини 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, про що повідомлено платника податків у листі від 12.05.2010 року із посиланням на пункт 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, таким чином вказавши про відсутність всіх заповнених реквізітів декларації.

Суд вважає безпідставними посилання представника позивача, що податкова декларація містить дату подання звіту (дата отримання податковим органом), і тому дата заповнення звіту не повинна зазначатись, що передбачено пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 р. № 827 (далі Методичні рекомендації), відповідно до якого, під обов'язковим реквізитом розуміється “дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми)”.

Проте, затверджена форма має реквізит “дата заповнення звіту”, а “не дата подання звіту”, як вважає позивач.

Слід зазначити, що поняття “дата подання” не є ідентичним поняттю “дата отримання”, оскільки ці дії вчиняються різними субєктами податкових правовідносин. У першому випадку платником податку, у другому податковим органом. При цьому ці дії в часі можуть не співпадати.

Крім того, державна реєстрація Методичних рекомендацій відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. № 731, не здійснена, а тому наказ Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 р. № 827 не носить обовязкового характеру.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що прийняте рішення Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції щодо невизнання податковою звітністю податкову декларацію з податку на прибуток, оформлене листом №3376/10/28-205 від 12.05.2010 року, прийнято на підставі норм чинного законодавства, у межах наданих повноважень, та з урахуванням усіх обставин.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Постанова складена у повному обсязі 20.12.2010 р.

Головуючий суддя(підпис)Л.Є. Букіна