Ухвала суду № 133239334, 13.01.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 408/8787/12

Провадження № 6/210/22/26

У Х В А Л А

іменем України

13 січня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

за участю секретаря Комбарової Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні районного суду м. Кривого Рогу подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича, стягувач АТ КБ «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вказане подання, в якому державний виконавець просить суд постановити ухвалупро обмеження управі виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В обґрунтування подання державний виконавець зазначає, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича перебуває виконавче провадження № 70413613 з примусового виконання виконавчого листа № 408/8787/12 виданий 20.09.2017 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ККР0СА00150978 від 21.09.2007 року, яка станом на 27 травня 2015 року становить: заборгованість за кредитом - 25391,18 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 543 879,08 грн; заборгованість за процентами - 22766,99 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 487 668,93грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом 89 964,00 грн; пені за несвоєчасне виконання зобов`язань 50 000,00 грн; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 219,00 грн. та 3 654,00 грн.

24.11.2022 винесено постанову №70413613 про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до виконання та до відома.

24.11.2022 винесено постанови №70413613 про стягнення основної винагороди приватного виконавця, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до виконання та до відома.

24.11.2022 винесено постанову № 70413613 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до виконання та до відома.

24.11.2022 винесено постанову №70413613 про арешт майна боржника, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження відома, на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власник.

07.12.2022 за вих.№0129/10661 приватним виконавцем направлено вимогу у відповідності до ст. 5, 18, 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», про розкриття банківської таємниці та надання інформації про рахунки, копії якої на виконання направлено до ряду банківських установ.

Відповідно до наданої інформації АБ "УКРГАЗБАНК" у боржника наявні наступні рахунки: НОМЕР_2 , у зв`язку із чим 18.01.2023 винесено постанову №70413613 про арешт коштів боржника, копії направлено на виконання до АБ "УКРГАЗБАНК".

05.11.2025 винесено постанову №70413613 про арешт коштів боржника, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження відома, банкам учасникам інформаційної взаємодії в електронному вигляді засобами АСВП.

Відповідно до наданої в порядку електронної взаємодії через АСВП, за результатам виконання вищевказаної постанови, рахунки боржника у зазначених банках відсутні.

Кошти на наявному рахунку в АБ "УКРГАЗБАНК" відсутні.

Відповідно до інформації ДМС боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 що відповідає виконавчому документу.

З метою забезпечення виконання вимог виконавчого документа та перевірки майнового стану боржника направлено запити до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Територіальний сервісний центр №1246.

Приватний виконавець стверджу, що станом на момент звернення до Суду, боржником проігноровано вимоги приватного виконавця, заходи спрямовані на виконання рішення Суду не вжито, запитувані інформацію та документи не надано. Станом на момент звернення до Суду боржником не вжито жодної дія спрямованої на виконання рішення Суду.

Відповідно до інформації наданої ДМС України від 11.11.2025 за вих. №6.3-15651/6-25 у боржника наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 виданий 26.10.2016 органом видачі 1225, та другий діючий GH №705494 від 19.02.2024, виданий органом видачі 2110.

Згідно відповіді на запит приватного виконавця, за вих.№19/91099-25-вих від 18.11.2025, Державної прикордонної служби України, боржник за виконавчим провадженням: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не одноразово перетинав кордон, а саме: АДРЕСА_2 , Виїзд 12.03.2021 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 25.06.2021 ОСОБА_2 , Виїзд 16.07.2021 Устилуг.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, боржнику на праві власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває в іпотеці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі договору іпотеки від 21.09.2007.

Інше нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Відповідно до інформації ПФУ, ДПС боржник не отримує дохід, на який можливо звернути стягнення. Транспортні засоби та земельні ділянки за боржником незареєстровані.

Державний виконавець зазначає, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, тому відповідно до ст. 441 ЦПК України просив вжити до боржника заходи у вигляді тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

У відповідності до ч. 4 ст.441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Державний виконавець у судове засідання не викликався.

Дослідивши подання та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд дійшов до наступних висновків.

Як стверджує у поданні державний виконавець у нього на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження № 70413613 з примусового виконання виконавчого листи № 408/8787/12 виданого 20.09.2017 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ККР0СА00150978 від 21.09.2007 року.

Також у поданні державний виконавець посилається на те, що він в межах зазначеного виконавчого провадження вчиняв ряд виконавчих дій відповідно до приписів закону: виносив постанови про арешт коштів боржника, постанову про арешт майна боржника, направлялися запити щодо майнового стану боржника, наявності доходу, боржник викликалася до виконавця тощо.

Водночас відсутні відомості про отримання боржником будь-яких постановлених виконавцем в межах виконавчого провадження постанов та викликів до виконавчої служби.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв`язання спорів у цій сфері визначаються Законом України від 21 січня 1994 року №3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857-XII).

Даним Законом встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Згідно з пунктом п`ятим частини першої статті 6 Закону №3857-XII громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Як випливає з аналізу наведених положень закону підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на фізичну особу судовим рішенням, а винна поведінка боржника, яка полягає в ухиленні останнього від виконання таких зобов`язань.

Порядок виконання рішень судів та рішень інших органів, що відповідно дозакону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016року №1404-VIII «Про виконавче провадження»(далі - Закон № 1404-VIII).

Пункт дев`ятнадцятий частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII встановлює, що державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Аналізуючи положення статті 441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону №3857-XII та положеннями Закону № 1404-VIII, слід дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання державного виконавця, факту умисного ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем. Тобто, якщо боржник, який має можливість, свідомо ухиляється від покладеного на нього судом обов`язку.

Під ухиленням від виконання зобов`язання слід розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

Відповідно до вимог частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина п`ята статті 81 ЦПК України).

Безспірні докази щодо свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язку по сплаті заборгованості в матеріалах справи відсутні, оскільки як стверджує сам приватний виконавець, що відповідно підтверджено письмовими матеріалами справи, боржник ОСОБА_1 виїхав за межі України 16 липня 2021 року, а виконавче провадження відносно останнього відкрито 24 листопада 2022 року, тобто більше ніж через рік після фактичного виїзду боржника, що унеможливило отримання постанови про відкриття провадження.

Доказів, що божник повертався на територію України після 16 липня 2021 року, а ні відповідь прикордонної служби, а ні матеріали справи не містять.

Отже, у матеріалах справи відсутні достовірні відомості, що ОСОБА_1 викликався до приватного виконавця та отримував такі виклики, також відсутні докази отримання боржником постанов про відкриття провадження та про накладення арешту на майно та кошти.

Суд вважає, що сама по собі наявність у боржника невиконаного зобов`язання не є безумовною підставою для обмеження його права виїзду за межі України, і викладених державним виконавцем у поданні доводів недостатньо для обмеження права боржника у виїзді за межі України, оскільки обмеження у праві виїзду за межі України є крайнім заходом щодо виконання рішення суду, а тому задоволення подання обмежує конституційні права ОСОБА_1 без достатніх правових підстав для цього.

За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-261,352-355,441 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича, стягувач АТ КБ «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі Українизалишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя: О. В. Чайкіна