Ухвала суду № 133238495, 07.01.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4548/23 Провадження № 1-кп/450/299/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023141420000060 від 12.03.2023 року відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувають матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023141420000060 від 12.03.2023 року відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, які 11 березня 2023 року близько 23 год. 15 хв. у Львівській обл., Львівському р-ні, с. Муроване на вул. Молодіжна, 9, намагались шляхом підпалу пошкодити транспортний засіб марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER EVOQUE» номерний знак НОМЕР_1 .

02 січня 2026 року прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Мотивував клопотання тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни показів, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. З огляду на вказане, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні 07 січня 2026 року прокурор підтримав подане клопотання з мотивів викладених письмово та просив таке задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу. Просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, покликаючись на тривалість перебування під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились, однак 23 грудня 2025 року подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що адвокати Адвокатського об`єднання «Бочуляк та Партнери» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуватимуть у щорічній основній відпустці з 24 грудня 2025 року по 23 січня 2026 року включно.

Потерпіла ОСОБА_9 та її представник ОСОБА_10 в судове засідання не з`явились, однак 06 січня 2026 року подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника у щорічній відпустці до 11 січня 2026 року, а вирішення застосування запобіжного заходу просили розглянути у їх відсутності.

Заслухавши думку присутніх сторін, розглянувши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 березня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 22 травня 2023 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 214720 грн., та покладення певних обов`язків.

30 березня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_4 звільнено з місця попереднього ув`язнення у зв`язку із внесенням застави.

Ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 травня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, а саме до 10 липня 2023 року включно, без можливості внесення застави.

Сторонами не заперечується, що вказана ухвала слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 травня 2023 року оскаржувалась до апеляційної інстанції, однак Львівським апеляційним судом залишена без змін.

У подальшому вказаний запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжувався.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.06.2025 визнано невинуватим та виправдано ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України у зв`язку із недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

У кримінальному провадженні подано апеляційну скаргу на вирок суду у зв`язку з невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

За результатами апеляційного розгляду, ухвалою Львівського апеляційного суду від 10.11.2025 задоволено апеляційну скаргу, вирок Пустомитівського районного суду Львівської області скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання судом першої інстанції, але на строк не більше 60 днів з дня проголошення даної ухвали.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На данин час, судовий розгляд ще триває, і ризики передбачені ст. 177 КПК Vкраїни надалі продовжують існувати, а тому виникла необхідність в продовженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни показів, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відтак існують підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду і вчинити нові кримінальні правопорушення, з огляду на що наявні всі підстави для продовження застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави, оскільки ризики, які встановлені під час досудового розслідування та раніше були підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.

Крім цього, потерпіла ОСОБА_9 та свідки не були допитані в судовому засіданні, у зв`язку з чим в суду у подальшому може виникнути необхідність в їх виклику для допиту.

Так, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою надання останніми необхідних показань.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 5 ст. 182 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, що встановлено в судовому засіданні.

Згідно п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховує, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, неодноразово судимий, на сьогодні ризики не змінились та не зменшились, порушив покладені на нього обов`язки судом після внесення застави, а тому не визначає розмір грошової застави.

З врахуванням викладеного, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів, а саме до 07 березня 2026 року без визначенням розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 315, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 07 березня 2026 року, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 12 січня 2026 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.

СуддяОСОБА_1