Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 539/4332/25
Провадження № 2-др/539/1/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2026 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Лубни заяву представника позивача Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №539/4332/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (далі ТОВ «ІННОВА ФІНАНС») Андрущенко М.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 64400,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
02.12.2025 року рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за Договіром про надання грошових коштів у позику № 5109010824 від 20.08.2024 року у розмірі 64 400 (шістдесят чотири тисячі чотириста) грн 00 коп та судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
21.12.2025 року представник позивача, Андрущенко М.В., подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», що зареєстрована судом 22.12.2025, обґрунтовуючи тим, що 02 грудня 2025 року у справі № 539/4332/25 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області задовольнив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІННОВА ФІНАНС (реєстраційний код юридичної особи: 44127243) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова НОВА» заборгованість за Договіром про надання грошових коштів у позику № 5109010824 від 20.08.2024 року у розмірі 64 400 (шістдесят чотири тисячі чотириста) грн 00 коп та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Просив ухвалити додаткове рішення у справі № 539/4332/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІННОВА НОВА (реєстраційний код юридичної особи: 44127243) витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Також зазначив, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв`язку із чим 08.09.2025 р. внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Позивача.
У судове засідання сторони не з`явилися.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із проведенням експертизи.
Зі змісту ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.
Відповідно до ч.5 ст. 134 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Однак, позивачем виконані вимоги ч.1 ст. 134 ЦПК України, а саме представником позивача разом з першою заявою по суті спору не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Окрім того, позивач не виконав вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України та не подав протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу.
Як вбачається з довідки про доставку електронного документу, рішення суду від 02.12.2025 року одержано ТОВ «Іннова Фінанс» та представником Андрущенко М.В. в електронному кабінеті 09.12.2025 р. (а.с.88-89).
Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду № 285/5547/21 від 10.01.2024, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15, зазначила, що вимога ч. 8 ст.141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Отже, за змістом вказаної норми ЦПК України цей строк є процесуальним.
Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ч.5 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
При поданні заяв (клопотань), для чого законом визначений певний процесуальний строк, учасник справи має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналіз положень ст.126, ч.8 ст.141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України п`ятиденного строку, клопотання про подання таких доказів повинно залишатися судом без розгляду, якщо стороною не заявлено клопотання про поновлення процесуального строку або причини пропуску цього строку визнано судом не поважними.
Згідно з ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи, 02.12.2025 року судом було ухвалено рішення, яке позивачем та представником позивача отримано в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 09.12.2025 року, що підтверджується довідками про доставку. Отже, останнім днем звернення сторони до суду із заявою в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України є 14.12.2025. Однак, із заявою про ухвалення додаткового рішення суду представник позивача у системі «Електронний суд» звернувся до суду 21.12.2025, тобто із пропуском строку, передбаченого ч.8 ст.141 ЦПК України, а клопотання про його поновлення не заявлялось, доказів, які б підтверджували те, що позивачем рішення отримано пізніше встановленого строку до суду не надано.
Таким чином, оскільки питання про поновлення строку для подання доказів про судові витрати представник відповідача не порушує, доказів, що підтверджують факт отримання позивачем рішення суду пізніше встановленого строку не надано, то суд доходить до висновку про залишення даної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 126, 127, 133, 134,141, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» - Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
У разі якщо ухвалу постановлено без учасників справи, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Я.В.Просіна
Судове рішення № 133236730, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 08.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 539/4332/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: