Постанова № 13323521, 13.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

13.12.2010

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 р. Справа № 2а-11934/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

суддів Олійника В. М.

Дєєва М.В., Шлай А.В. при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача 1 представника відповідачів 2,3 Осадчого І.М. Коваленка В.Ю. Куцевола Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна - Канада" до відповідача 1: Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, відповідача 2: Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області, відповідача 3: Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними, - ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відповідача 1: Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, відповідача 2: Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області, відповідача 3: Державної податкової адміністрації України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо винесення рішення, прийнятого у формі акту, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 537/152 від 14.04.2010 р.;

- визнати протиправним рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, прийняте у формі акту, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 537/152 віл 14.04.2010 р.;

- скасувати рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, прийняте у формі акту, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 537/152 від 14.04.2010 р.;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна Канада» у внесенні до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної податкової адміністрації України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» у внесенні до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов'язати Державну податкову адміністрацію України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» (код ЄДРПОУ 32475980).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі акту №537/152 від 14.04.2010 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада». Зазначене рішення позивач вважає незаконним та необґрунтованим з наступних підстав. Позивач посилається на те, що по-перше, є незрозумілим, яким чином комісія встановила факт виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість не задекларував податкові зобовязання. Натомість позивач стверджує, що декларував свої податкові зобовязання у повному обсязі; по-друге, перелік підстав для припинення (анулювання) реєстрації платника податку на додану вартість згідно пункту 9.8 Закону України "Про податок на додану вартість" є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає і такої умови анулювання реєстрації, як встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобовязання, не містить; по-третє, розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. № 1120-р, на яке посилається Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області в акті про анулювання реєстрації платника податку, втратило чинність до складення оскаржуваного акту. Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна - Канада» подало скарги до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та до Державної податкової адміністрації України з проханням про прийняття органом державної податкової служби рішення про відміну анулювання реєстрації, скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Проте, Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області листом від 16.09.2010 р. та Державна податкова адміністрація України листом від 13.08.2010 р. № 8086/6/16-1415 повідомила про відсутність підстав для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна - Канада» .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість стало Розпорядження КМУ від 09.09.2009 року №1120-р. Так, податковим органом встановлені факти виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку на додану вартість постачальником товарів не задекларовано податкові зобовязання, на підставі автоматизованої бази співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на суму ПДВ 8380,88 грн. Таким чином, відповідач вважає, що правомірно виніс рішення про скасування реєстрації платника податку на додану вартість.

Представник Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що спірне рішення прийнято Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України "Про податок на додану вартість", "Про державну податкову службу в Україні". Вважає, що у пп. "в" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" закріплено невичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, з посиланням на те, що існує така підстава, як анулювання реєстрації з будь-яких інших причин, що і мало місце в даному випадку. За наведених обставин представник відповідачів вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі акту Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 537/152 віл 14.04.2010 р., прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада».

Відповідно до акту, який є предметом оскарження, підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є пп. "в" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. (надалі за тестом - Положення).

Відповідно до п. 25 Положення, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону, якщо: (…)

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

В судовому засіданні представником податкової інспекції роз`яснено, як і зазначено у самому Акті, що анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, було здійснено на підставі пп. "в" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у звязку із наявністю інших причин, а саме: встановлення органом державної податкової служби факту декларування податкових зобовязань менше, ніж податкового кредиту на загальну суму 8 381,14 грн.

Судом встановлено, що на час проведення анулювання реєстрації позивача були відсутні обставини, визначені пп. "в" п. 9.8 ст. 9 ЗУ "Про податок на додану вартість", а саме позивач не реєструвався як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Посилання ж відповідачів на те, що підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, були положення підпункту "в" п. 9.8 ст.9 ЗУ "Про податок на додану вартість" є безпідставним, оскільки п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" не містить такої підстави для скасування реєстрації як встановлення органом державної податкової служби факту декларування податкових зобовязань менше, ніж податкового кредиту.

Конструкція пп. "в" п. 9.8 ст. 9 ЗУ "Про податок на додану вартість" в частині "або з будь-яких інших причин" не може трактуватися як така, що дозволяє застосовувати розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. № 1120-р "Деякі питання адміністрування податку на додану вартість". Системний аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що законодавець мав на увазі "будь-які інші причини" з яких суб`єкт господарювання отримує пільги або звільняється від сплати податку на додану вартість.

Крім того, підпунктом 25.2.1 Положення передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей): свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону).

В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (Додаток № 5 до Положення) передбачено обов`язкове заповнення графи - документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.

В оскаржуваному акті будь-який із вищеперерахованих документів не зазначений. При цьому зазначення у вказаній графі положень пп. "в" п. 9.8 ст. 9 ЗУ "Про податок на додану вартість", розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. № 1120-р "Деякі питання адміністрування податку на додану вартість" є безпідставним, оскільки нормативне обґрунтування не є і не може бути документальним підтвердженням наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згадані у наведеній нормі підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обовязок з нарахування та/або сплати цього податку.

Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в пункті 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою право податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

При цьому суд не погоджується з доводами позивача про те, що Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. №1120-р, на яке посилається відповідач 1 в акті про анулювання реєстрації платника ПДВ, було недійсним на час складення акту, оскільки Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. №1120-р втратило чинність на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів №1071-р від 19.05.2010 р. (набуло чинності 19.05.2010 р.), тобто після складання оскаржуваного акту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна - Канада» подало скаргу до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області 21.05.2010 р.

Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області 09.06.2010 р. винесла рішення про продовження строку розгляду повторної скарги, яким відповідно до пп.5.2.2. п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, вирішила продовжити строк розгляду скарги до 05 липня 2010 року (включно).

Однак рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про продовження строку розгляду повторної скарги від 09.06.2010 року № 15135/10/15-214, було направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» після закінчення двадцятиденного строку, а саме 11.06.2010 року.

В той же час відповідь на скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна - Канада», Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області направила на адресу позивача тільки 06.07.2010 р., що підтверджується відбитком печатки відділення звязку на конверті.

Виходячи із вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та враховуючи те, що рішення про продовження строку розгляду скарги направлено позивачу після закінчення передбачено законодавством двадцятиденного строку, а рішення за скаргою платника податків направлено позивачу після закінчення строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна - Канада» щодо відміни анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» (код ЄДРПОУ 32475980), скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 537/152 складеного 14.04.2010р. та внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» (код ЄДРПОУ 32475980) вважається повністю задоволеною на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада».

Приймаючи до уваги задоволення скарги з підстав, передбачених законодавством, товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна- Канада» листом від 31.08.2010р. № 84 звернулось до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області з проханням про внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада».

На вищезазначений лист Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області листом від 16.09.2010 р. повідомила про відсутність підстав для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна - Канада» звернулось до Державної податкової адміністрації України зі скаргою на дії Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та проханням про прийняття органом державної податкової служби рішення про відміну анулювання реєстрації, скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За результатами розгляду скарги Державна податкова адміністрація України листом від 13.08.2010 р. № 8086/6/16-1415 зазначила, що підставою для внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідачами не доведено правомірність своїх рішень та дій, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У звязку з цим суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо винесення рішення, прийнятого у формі Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 537/152 від 14.04.2010 року.

Визнати протиправним рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, прийняте у формі Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 537/152 від 14.04.2010 року.

Скасувати рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, прийняте у формі Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 537/152 від 14.04.2010 року.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" у внесенні до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної податкової адміністрації України щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" у внесенні до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Зобовязати Державну податкову адміністрацію України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (код ЄДРПОУ 32475980).

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна - Канада" судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 13 грудня 2010 року.

Судді (підписи)

< Текст >

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили

13 грудня 2010 року.

СуддяВ.М. Олійник

А.В. Шлай

М.В. Дєєв

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник