Ухвала суду № 133233661, 08.01.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/181/26

Провадження №: 2-а/755/34/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"08" січня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею

171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із такого.

Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, приписи процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.

Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, приписи процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.

Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Оскаржувану постанову № 1197 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 2101 КУпАП винесено 27 серпня 2025 року. Таким чином, десятиденний строк на оскарження такої постанови тривав до 08 вересня 2025 року (включно).

Позов подано до суду засобами поштового зв`язку 30 грудня 2025 року (вхід. № 79146), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.

Адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 27 серпня 2025 року. З метою оскарження вказаної постанови звернувся з позовом до суду. Водночас, позовну заяву було залишено без руху та в подальшому повернуто, у зв`язку із пропуском строку на усуненням недоліків. Позивач не має юридичної освіти чи спеціальних знань в галузі права, що значно ускладнило процес підготовки позовної заяви, вимагало тривалого часу для вивчення норм законодавства та судової практики. Таким чином, пропуск строку на звернення до суду обумовлений об`єктивними обставинами, пов`язаними із відсутністю юридичної обізнаності та необхідності тривалої підготовки.

З огляду на викладене просив поновити позивачу строк для звернення до суду.

До матеріалів справи долучено копію постанови від 27 серпня 2025 року № 1197 у справі про адміністративне правопорушення та протоколу у справі про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2025 року, копію військово-облікового документа ОСОБА_1 та довідки військово-лікарської комісії від 11 червня 2025 року.

З відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, справа № 755/16593/25. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишено без руху з тих підстав, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України. Станом на 28 жовтня 2025 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом для надходження до суду поштової кореспонденції, у разі направлення позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху документів засобами поштового зв`язку - недоліки позивач не усунув, ухвалу суду не виконав, клопотань про продовження процесуального строку не заявляв. У зв`язку із чим, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року позовну заяву повернуто суб`єкту звернення.

Слід врахувати, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Суд звертає увагу скаржника, що поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

При вирішенні питання про поновлення строків, суд враховує процесуальну поведінку особи, обізнаність особи про розгляд справи у суді, поважність причин, якими обґрунтовується пропущення встановленого законом строку, та їх доведеність, тривалість пропущеного строку, сутність доводів та інші обставини, які мають істотне значення.

Як уже зазначалося раніше, повторно з вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 30 грудня 2025 року, тобто, майже через два місяці після повернення позовної заяви по справі № 755/16593/25.

Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не містить посилання на вжиті позивачем заходи щодо підготовки адміністративного позову, а також наявність об`єктивних, непереборних труднощів своєчасного звернення до суду у найкоротший строк.

Суд наголошує на тому, що невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення позовної заяви, та як наслідок, повернення її позивачеві, не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину процесуального строку реалізовувати право на звернення до суду.

Поряд з цим юридична необізнаність позивача не може слугувати безумовною підставою для поновлення встановленого законом процесуального строку, позивач не був обмежений у праві звернутися за правовою допомогою до фахівця у галузі права та подати позов у найкоротший строк.

Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від

27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, де вказано на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів обставин, на які посилається позивач.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, з урахуванням визнання судом підстав для поновлення пропущеного строку неповажними у зв`язку із необґрунтованістю, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Також суд звертає увагу позивача, що, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

За приписом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).

А за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(1 211,20 грн).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн).

Частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Судом встановлено, що до позовної заяви ОСОБА_1 долучено квитанцію від 03 вересня

2025 року № 2.291527351.1 про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.

Водночас, частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України укладено

26 серпня 2015 року угоду, за якою оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС», що забезпечило централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України з автоматичним приєднанням до них відомостей про сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України при реєстрації платіжного документа в суді.

Разом з тим, станом на час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, підтвердження щодо зарахування судового збору в сумі 605,60 грн, який сплачено відповідно до квитанції від 03 вересня 2025 року № 2.291527351.1, до спеціального фонду Державного бюджету України відсутнє, що встановлено перевіркою через комп`ютерну програму документообігу суду «Д-3».

Отже, квитанція від 03 вересня 2025 року № 2.291527351.1 не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.

Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 31 січня 2024 року по справі

№ 757/17452/21-ц, від 24 листопада 2023 року по справі № 334/5481/23, від 12 лютого 2024 року по справі № 2-814/10, від 30 квітня 2025 року по справі № 754/6846/24.

Таким чином, позивачу слід подати відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про зарахування судового збору в сумі 605,60 грн відповідно до квитанції від 03 вересня 2025 року № 2.291527351.1 або інший документ про сплату судового збору.

За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова