Вирок № 133233598, 06.01.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20966/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" січня 2026 р. місто Київ Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003090 від 25 вересня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, до затримання працюючого сушистом в «Осама суші», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21 січня 2020 року вироком Деснянського районного суду міста Києва за частиною другою статті 15, частиною першою статті 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- 12 лютого 2020 року вироком Деснянського районного суду міста Києва за частиною першою статті 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень;

- 23 квітня 2021 року вироком Деснянського районного суду міста Києва за частиною другою статті 15, частиною другою статті 185, частиною другою статті 185, частиною другою статті 190 КК України, із застосуванням статті 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 08 червня 2021 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України, із застосуванням статті 71 КК України до покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі, 10 серпня 2022 року на підставі статті 81 КК України звільнений умовно-достроково з невідбутим терміном 2 місяці 15 днів;

- 20 жовтня 2025 вироком Дніпровського районного суду міста Києва за частиною першою статті 309 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 20 години 15 хвилин 12 вересня 2025 року перебував у торгівельній залі магазину «Новус», який належить ТОВ «Новус-Україна» (код ЄДРПОУ 36003603), що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 2-Т, де у нього виник злочиннии умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення ОСОБА_4 взяв з торгівельної полиці магазину товар, а саме: віскі Mitchells Yel.Sh.12p, закупівельною вартістю 4199 гривень, ємністю 0,7 літра, що стояв на полиці в тубусі у кількості 1 пляшка, арт. 379906.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне, таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та його дії залишаються таємними для сторонніх осіб та працівників даного магазину, взявши з полиці тубус з вище вказаною пляшкою віскі, відкрив тубус, та дістав з нього пляшку, не маючи наміру розраховуватись за неї, направився за межі торгового залу та пройшов касову зону через антикрадіжні рамки, та з місця вчинення злочину зникл, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 завдав магазину «Новус», який належить ТОВ «Новус-Україна» (код ЄДРПОУ 36003603), матеріального збитку на загальну суму - 4199 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказане кримінальне правопорушення, і його заява про визнання винуватості не є результатом якихось погроз або обіцянок. Дійсно, 20 вересня 2025 року близько 20-00 год він зайшов до магазину «Новус», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 2-Т, де з полиці викрав пляшку алкогольного напою, а саме віскі, об`ємом 0,7 л., яку витягнув з тубуса, при цьому тубус поставив на полицю, а пляшку віскі поклав у свій рюкзак, після чого прослідував на вихід. Викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме приніс її за місцем свого проживання де випив. Протиправні діяння, які ставляться йому у провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється. Просив його суворо не карати, також запевняв суд, про недопустимість такої поведінки в подальшому.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 26 та 27 вересня та 15 жовтня 2025 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 , у тому, що він своїми умисними діями вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною четвертою статті 185 КК України.

При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»; досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує відповідно до статей 65-67 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи розмір покарання, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані, що характеризують особу винного, - раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працює, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані збитки, думку представника потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб його вчинення, стадію, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції частини четвертої статті 185 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 КК України, або ж застосування статті 69 КК України, чи норм статті 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог частини другої статті 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_4 засуджено за частиною першою статті 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

Відповідно до положення частини четвертої статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив до ухвалення стосовно нього вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року, суд вважає за необхідне остаточно призначити йому покарання за правилами частини четвертої статті 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.

Відповідно до вимог пункту «а1» частини першої статті 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги статей 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про його особу, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 термін його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2025 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі частини четвертої статті 70 КК України, з урахуванням положень статті 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (років) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили та приведення вироку до виконання, зарахувавши на підставі частини п`ятої статті 72 КК України, в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2025 року по дату набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Речові докази: диск з відеозаписом, датований 12 вересня 2025 року, з камер внутрішнього відео спостереження, які встановлені в приміщенні магазину «Новус» за адресою: м. Київ, пр-т Р. Шухевича, 2Т, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12025100040003090 - зберігати при матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі сірого кольору з сім-картою НОМЕР_1 , два ключі, металевий ланцюжок (браслет) з металу жовтого кольору, дротові навушники, які вилучено під час особистого обшуку 15 жовтня 2025 року у ОСОБА_4 за адресою: м. Київ, вул. В. Черчеля, 2 та передано на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві (квитанція № 024964 від 23 жовтня 2025 року) - повернути власнику; картонний тубус з-під віскі, темно-зеленого кольору з надписом: Yellow Spot Single Pot Still Irish Whiskey agent12Years, внизу якого присутня наліпка з надписом Віскі ірландське купажне Yellow Spot 12 років, який вилучено під час огляду місця події 24 вересня 2025 року в магазині «Novus», за адресою м. Київ, пр-т Р. Шухевича, 2Т, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві (квитанція № 024965 від 23 жовтня 2025 року) - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Дніпровського районного суду

містаКиєва ОСОБА_1