Постанова № 13323311, 03.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 р. Справа № 2а-10357/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представників позивача представника відповідача Івасик Т.Р., Ліщук О.Л. Перепелиці О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: 25 серпня 2010 року комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 45» звернулось до суду з позовною заявою до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі, в якій просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 року № 0000321502/0 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.03.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000321502/0, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% за платежем по податку на додану вартість в сумі 630 119,14 грн., за затримку на 232 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання по ПДВ у розмірі 1260 238,27 грн.

Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривому Розі за відповідними платіжними документами кошти за період з лютого 2008 року по серпень 2009 року в рахунок самостійно визначених податкових зобов'язань по ПДВ за відповідний звітний податковий період, безпідставно зараховані в рахунок погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Оскільки чинним податковим законодавством не передбачено права податкового органу змінювати цільове призначення коштів, в тому числі зі сплати податкових зобовязань, перерахованих підприємством до державного бюджету, просить скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, як незаконне.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши суду заперечення, в яких посилається на ст.4 Закону України від 25.06.91р. № 1251-ХП «Про систему оподаткування», п.5.3, пп.5.4.1 п.5.4 ст.5, пп.7.1.1 п.7.1 ст.7, ст.17 Закону України від 21.12.00р. № 2181 та наполягає на тому, що кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків. Зазначає, що аналіз положень перелічених статей Закону України № 2181 від 21.12.00 р., наданий у податковому роз'ясненні щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривому Розі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 24.02.10 р. №399/32/1640/20244448. На підставі зазначеного акту Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривому Розі винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 року № 0000321502/0, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% за платежем по податку на додану вартість в сумі 630 119,14 грн. за затримку на 232 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання по ПДВ у розмірі 1260 238,27 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податковим органом були прийняті наступні рішення про результати розгляду скарг від 29.03.2010 року № 10251/10/152, від 04.06.2010 року № 14618/10/25-008, від 11.08.2010 року № 7917/6/25-215.

Зі змісту акту перевірки від 24.02.10 р. №399/32/1640/20244448 вбачається, що позивачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість згідно наданих до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: лютий 2008 року, березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року.

Підпунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Отже, згідно з вищенаведеною нормою даного Закону, погашення податкового зобов'язання проводиться по підтверджуючих документах, тобто, якщо в платіжному документі вказано, який саме платіж погашається і за який період, то погашається лише вказаний платіж, а не інший.

Чинним законодавством заборонено будь-кому змінювати конкретно визначене призначення платежу за поданими до банківської установи платником платіжними дорученнями та відповідно сплачені по них суми спрямовувати на сплату не тих зобов'язань, які прямо зазначені в платіжних дорученнях, а інших, незалежно від того, якщо такі виникли раніше тих зобовязань, які прямо зазначені в таких платіжних дорученнях .

Судом встановлю та підтверджено матеріалами справи, що фактична сплата узгоджених зобовязань зі сплати податку на додану вартість за період лютий 2008 року-серпень 2009 року, здійснювалися комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація № 45» платіжними дорученнями в такому порядку: за лютий 2008 року - сума 83 104,0 грн. (платіжне доручення № 1893 від 18.03.2008 -10 000 грн.; № 1903 від 19.03.2008 р. - 10 000 грн.; № 1913 від 25.03.2008 -10 000 грн.; № 1915 від 25.03.2008 - 20 000 грн.; № 1920 від 26.03.2008 -10 000 грн.; № 1921 від 27.03.2008 - 20 000 грн.; № 1901 від 28.03.2008-3 104 грн.); за березень 2008 року сума 76 948,00 грн. (платіжне доручення № 1944 від 04.04.2008 -10 000 грн.; № 1945 від 07.04.2008. - 10 000 грн.; № 1948 від 10.04.2008 -3 000 грн.; № 1957 від 21.04.2008 - 10 000 грн.. № 1974 від 24.04.2008 -20 000 грн.; № 1943 від 25.04.2008-23948 грн.); за квітень 2008 року сума 63 719,0 грн. (платіжне доручення № 1997 від 19.05.2008 -10 000 грн.; № 2008 від 20.05.2008 - 10 000 грн.; № 2012 від 22.05.2008 -10 000 грн.; № 2019 від 26.05.2008 - 10 000 грн.; № 2023 від 27.05.2008 -10 000 грн. № 2016 від 28.05.2008- 13719 грн. ); за травень 2008 року сума 61 618,00 грн. (платіжне доручення № 2056 від 20.06.2008 -10 000 грн.; № 2058 від 23.06.2008 - 15 000 грн.; № 2072 від 24.06.2008 -10 000 грн.; № 2077 від 25.06.2008 - 10 000 грн.; № 2057 від 26.06.2008 16618 грн.) ; за червень 2008 року сума 70 000,00 грн. (платіжне доручення № 2099 від 16.07.2008 -5000 грн.; № 2105 від 17.07.2008 - 5 000 грн.; № 2110 від 21.07. 2008-5 000 грн.; № 2112 від 22.07.2008-10 000 грн.; № 2113 від 23.07.2008 - 10 000 грн.; № 2121 від 24.07.2008 - 5 000 грн.; № 2129 від 25.07.2008-10000 грн.; № 2131 від 28.07.2008 - 10 000 грн.; № 2132 від 29.07.2008 -10 000 грн.) ; за липень 2008 року сума 77 746,00 грн. (платіжне доручення № 2120 від 20.08.2008 -10 000 грн.; № 2160 від 20.08.2008 - 10 000 грн.; № 2173 від 21.08.2008 -10 000 грн.; № 2174 від 22.08.2008 - 10 000 грн.; № 2179 від 26.08.2008 -20 000 грн.; № 2183 від 27.08.2008 - 5000 грн.; № 2178 від 28.08.2008 -10 000 грн.; № 2187 від 29.08.2008-2746 грн.) ; за серпень 2008 року сума 72 908,00 грн. (платіжне доручення № 2214 від 19.09.2008 -10 000 грн.; № 2216 від 22.09.2008 - 10 000 грн.; № 2228 від 23.09.2008 грн. -10 000 грн.; № 2235 від 24.09.2008- 10 000 грн.; № 2237 від 25.09.2008 -10 000 грн.; № 2239 від 26.09.2008 - 10 000 грн.; № 2240 від 29.09.2008 -10 000 грн.; № 2215 від 30.09.2008-2 908 грн.); за вересень 2008 року сума 78 310,00 грн. (платіжне доручення № 2287 від 17.10.2008 -10 000 грн.; № 2288 від 20.10.2008- 10 000 грн.; № 2294 від 21.10.2008 - 5 000 грн., № 2298 від 22.10.2008 - 10 000 грн.; № 2302 від 23.10.2008 - 5 000 грн.; № 2304 від 24.10.2008 -10 000 грн.; № 2306 від 27.10.2008 - 5 000 грн.; № 2319 від 28.10.2008 -10 000 грн.; № 2325 від 29.10.2008 - 10 000 грн.; № 2274 від 30.10.2008 - 3 310 грн.); за жовтень 2008 року сума 76 229,00 грн. (платіжне доручення № 2349 від 18.11.2008 -10 000 грн.; № 2362 від 19.11.2008 - 5 000 грн.; № 2365 від 20.11.2008 - 5 000 грн.; № 2346 від 21.11.2008 -10 000 грн.; № 2373 від 21.11.2008 - 5 000 грн.; № 2376 від 25.11.2008 - 10000 грн.; № 2377 від 26.11.2008-11 000 грн.; № 2379 від 27.11.2008-20 229 грн.); за листопад 2008 року сума 75 000,00 грн. (платіжне доручення № 2397 від 17.12.2008 -10 000 грн.; № 2400 від 18.12.2008 - 10 000 грн.; № 2414 від 19.12.2008 - 5 000 грн.; №2416 від 22.12.2008 - 10 000 грн.; № 2423 від 23.12.2008 - 10 000 грн.; № 2429 від 24.12.2008 -10 000 грн.; № 2430 від 25.12.2008 - 10 000 грн.; № 2396 від 26.12.2008 -10 000 грн.); за грудень 2008 року сума 93 126,00 грн. (платіжне доручення № 2456 від 19.01.2009 -5 000 грн.; № 2459 від 20.01.2009 - 10 000 грн.; № 2455 від 21.01.2009 -78 126 грн.); за січень 2009 року сума 110 008,00 грн. (платіжне доручення № 19 від 17.02.2009 -15 000 грн.; № 28 від 19.02.2009 - 20 000 грн.; № 32 від 20.02.2009 - 20 000 грн.; № 50 від 23.02.2009 -10 000 грн.; № 45 від 23.02.2009 - 10 000 грн.; № 52 від 25.02.2009 - 10 000 грн.; № 60 від 26.02.2009 -10 000 грн.; № 72 від 27.02.2009. - 15 008 грн.); за лютий 2009 року сума 185 086,00 грн. (платіжне доручення № 104 від 23.03.2009 -50 000 грн.; № 110 від 24.03.2009 - 65 086 грн.; № 121 від 27.03.2009 - 60 000 грн.; № 131 від 31.03.2009 - 10 000 грн.); за березень 2009 року сума 203 096,00 грн. (платіжне доручення № 198 від 24.04.2009 - 25 000 грн.; № 202 від 27.04.2009 - 70 000 грн.; № 204від 28.04.2009 - 50000 грн.; № 205 від 29.04.2009 - 58 096 грн.); за квітень 2009 року сума 107 000,00 грн. (платіжне доручення № 268 від 27.05.2009 -30 000 грн.; № 272 від 28.05.2009 - 10 000 грн.; № 270 від 28.05.2009 - 13 000 грн.; № 271 від 28.05.2009 - 24 000 грн.; № 274 від 29.05.2009 - 8 000 грн.; № 275 від 29.05.2009 - 12 000 грн.; № 273 від 29.05.2009 - 10000грн.); за травень 2009 року сума 176 538,00 грн. (платіжне доручення № 340 від 18.06.2009 -5 000 грн.; № 352 від 23.06.2009 -25 000 грн.; № 358 від 24.06.2009 - 30 000 грн.; № 362 від 25.06.2009 - 40 000 грн.; № 370 від 26.06.2009 - 40 000 грн.; № 373 від 30.06.2009 - 36 538 грн.); за червень 2009 року сума 193 548,00 грн. (платіжне № 476 від 27.07.2009 -50 000 грн.; № 489 від 28.07.2009 - 50 000 грн.; № 491 від 29.07.2009 - 50 000 грн.; № 492 від 30.07.2009 - 43 548 грн.); за липень 2009 року сума 108 000,00 грн. (платіжне № 522 від 10.08.2009 -10 000 грн.; № 578 від 27.08.2009 - 15 000 грн.; № 577 від 27.08. 2009 -5000 грн.; № 581 від 28.08.2009 -13 000 грн.; № 580 від 28.08.2009 - 4000 грн.; № 582 від 28.08.2009 - 13 000 грн.; № 579 від 28.08.2009 - 5 000 грн.; № 583 від 31.08.2009 -33 000 грн.; № 584 від 31.08.2009 - 6 900 грн.; № 585 від 31.08.2009 -3 100 грн.); за серпень 2009 року сума 160 000,00 грн. (платіжне доручення № 641 від 16.09.2009 -5 000 грн.; № 642 від 17.09.2009 - 5 000 грн.; № 672 від 24.09.2009 - 35 000 грн.; № 671 від 24.09.2009 -5 000 грн.; № 684 від 25.09.2009 - 20 000 грн.; № 680 від 25.09.2009 - 5 000 грн.; № 681 від 25.09.2009 -5 000 грн.; № 682 від 25.09.2009 - 5 000 грн.; № 683 від 25.09.2009 - 5 000 грн.; № 688 від 28.09.2009 - 20 000 грн.; № 700 від 29.09.2009 - 30 000 грн.; № 702 від 30.09.2009 - 20 000 грн.) із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу «податок на додану вартість».

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/89/76 визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Отже, як вбачається з вищезазначених матеріалів, позивачем узгоджені суми податкового зобовязання з ПДВ за вищезазначені звітні податкові періоди, самостійно було сплачено в межах установлених пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 даного Закону граничних строків їх сплати, що зазначено підприємством безпосередньо в платіжних дорученнях у графі "призначення платежу", крім сум, які не сплачені по деклараціям з податку на додану вартість № 24319 від 19.05.2009 року у розмірі 46700,00 грн., № 45329 від 20.08. 2009 року у розмірі 84553,00 грн., № 9001118467 від 18.09.2009 року у розмірі 4947,00 грн. на загальну суму 136200,00 грн.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна організація № 45» за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість по деклараціям № 24319 від 19.05.2009 року, № 45329 від 20.08. 2009 року, № 9001118467 від 18.09.2009 року необхідно було нарахувати штрафні санкції:

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме у сумі 68100,00 грн., а не 630119,14 грн. як визначено податковою у податковому повідомленні-рішенні № 0000321502/0 від 03.03.2010 року.

Оскільки прострочення сплати недоїмки з ПДВ за звітний період (квітень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року) перевищує 90 календарних днів (визнано позивачем), то сума штрафу з урахуванням норм закону № 2181-ІІІ, застосованого спірним податковим повідомленням-рішенням, повинна становити 50 % від суми 136200,00 грн. = 68100,00 гривень.

Посилання податкового органу в запереченнях на п. 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.00 р. в підтвердження правомірності ведення ним особових рахунків позивача, не приймаються судом до уваги з огляду на ті обставини, що наведена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до норм Конституції та законів України податковий орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Оскільки штрафні санкції, що застосовані спірним податковим повідомленням-рішенням підтверджується частково, і частково мають місце обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 року № 0000321502/0 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі в частині нарахування штрафних санкцій на суму 562 019,14 гривень.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0000321502/0 від 03.03.2010 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 562 019,14 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45" судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник