Рішення № 133227796, 12.01.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4170/25

РІШЕННЯ

іменем України

12 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницьклого окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся із заявою до відповідача щодо проведення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії в сумі 158078,19 грн за період з 01 грудня 2019 року по 31 серпня 2024 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) .

Відповідач правом на подачу відзиву по позов не скористався.

За таких обставин, на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за позовом та ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/20326/21 від 11.03.2022, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області» №2093 від 10.12.2021, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату боргу по недоплаченій частині пенсії з 01.12.2019 по 11.03.2022, з урахуванням проведених виплат.

Відповідач листом повідомив, що нарахована сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 в сумі 158078,19 грн буде виплачена в межах затверджених бюджетних призначень.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати № 2050-III від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону №2050-III визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст.3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п.1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі, - Порядок №159), компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Статтею 4 Закону №2050-III встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Положення вказаної статті відображені у п.5 Порядку №159.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17) від 15.04.2019 (справа №727/7818/16-а), 14.04.2021 року (справа № 465/322/17).

Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, основною умовою виплати суми компенсації є виплата заборгованості.

Тобто, Закон №2050-III фактично прив`язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.

Так, суд зазначає, що позивачем не заперечується, що на підставі судового рішення пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії та виплачується пенсія у перерахованому розмірі своєчасно.

Судом встановлено, що відповідачем нараховано доплату і визнано наявність заборгованості з пенсії на підставі рішення суду по справі № 560/20326/21 від 11.03.2022.

Але вказана заборгованість ще не виплачена позивачу, а отже у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати компенсації втрати таких доходів, а у позивача не виникло право на отримання такої компенсації.

Враховуючи те, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, то суд вважає, що вимоги позивача у цій справі є необґрунтованими і передчасними.

На цій стадії правовідносин між сторонами відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Так, у пункті 43 постанови Верховного Суду від 04.12.2024 року по справі № 380/24300/23 зазначено: «колегія суддів вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходу, яка нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу».

Таким чином, суд зазначає, що позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходів разом із виплатою заборгованості.

Разом з тим, враховуючи, що така заборгованість позивачу ще не виплачена, вимоги щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів є передчасними.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Є.В. Печений