Ухвала суду № 133227558, 12.01.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 січня 2026 року справа № 520/33027/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить :

- визнати неправомірними дії Харківського апеляційного суду в частині нарахування заступнику керівника апарату Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стаду державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 16 січня 2024 року № 05-10/7-ос в частині перерахунку надбавки за вислугу років на державній службі та встановлення заступнику керівника апарату суду ОСОБА_2 надбавки за вислугу років на державній службі із застосуванням пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу;

- зобов`язати Харківський апеляційний суд здійснити перерахунок та виплату заступнику керівника апарату суду ОСОБА_2 надбавки за вислугу років на державній службі з 01.01.2024 на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця на кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування податків і загальнообов`язкових платежів;

- допустити до негайного виконання рішення в частині виплатити надбавки за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць.

Питання відкриття провадження у справі вирішується з урахуванням того, що у період з 25.12.2025р. по 09.01.2026р. суддя Григоров Д.В перебував у щорічній відпустці.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом позовних вимог та доводами позовної заяви позивачка не згодна з наказом Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року № 05-10/7-ос в частині перерахунку надбавки за вислугу років на державній службі та встановлення їй надбавки за вислугу років на державній службі із застосуванням пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу.

До суду позивачка звернулася 19.12.2025р., тобто з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою, позивачкою до суду надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначила, що з оскаржуваним наказом її не було ознайомлено у встановлений чинним законодавством спосіб. Крім того, позивачка зазначила, що для збирання певних доказів та документів для обґрунтування позову їй був необхідний час. Разом з тим, позивачка вказала про очікування остаточного рішення Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №240/7215/24.

Вказані обставини позивачка вважає поважними та такими, що свідчить про можливість поновлення строку звернення до суду.

Дослідивши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів .

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої, зокрема, Верховним Судом в постанові від 31.05.2023р. у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

З огляду на вище наведене, суд вважає що наведені позивачкою підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними. При цьому, суд виходить з того, що отримуючи щомісяця заробітну плату, позивачка повинна була розуміти не встановлення їй відповідної надбавки в очікуваному розмірі, мала змогу ознайомитися з розпорядчими документами, за якими їй здійснюється нарахування і виплата заробітної плати.

Що стосується очікування остаточного рішення Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №240/7215/24, то це не може бути належною підставою для поновлення строку звернення до суду в даній справі, оскільки вказана обставина не є об`єктивною перешкодою для вчасного звернення до суду з позовною заявою.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду є небґрунтованою.

За сформульованим Верховним Судом у постанові від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 правовим висновком саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин. Суд не повинен відшукувати такі доводи самостійно.

З врахуванням викладеного суд вважає за належне, з урахуванням положень ч. 1 ст. 123 КАС України, надати позивачці можливість подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду заявлені позивачкою у заяві про поновлення строку звернення до суду в даній справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, з наданням належних доказів цього, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що вже були повідомлені суду, з урахуванням висновків цієї ухвали.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Повідомити позивачку про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Григоров