Рішення № 133226806, 12.01.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2026 року м. Рівне№460/15334/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування та рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі Позивач) до Рівненської митниці (далі Відповідач), в якому Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2025/000316; №UA204020/2025/000364; Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000023/2 від 02.06.2025, №UA204020/2025/000028/2 від 04.07.2025.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом з документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було. У подальшому митним органом винесені Рішення про коригування митної вартості та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесені Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 11.09.2025 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання залишене без задоволення.

За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

11.05.2014 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та «Dikabo GMBH», (Німеччина), (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № GMBH-0102 від 11.05.2014, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує вантажні шини, що були у вжитку, придатні для подальшого використання, у кількості та по цінам, вказаним у Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору.

Ціна за товар визначена у Євро за одиницю товару та вказана у Інвойс, умови поставки визначаються на умовах FCA (Spelle ) Інкотермс 2010.

Сторони договору узгодили поставку товару партіями, так відповідно до договору Продавцем поставлено Товар:

Партія 1 (МД №25UA204020012305U6 від 02.06.2025): відповідно до Інвойс 35264 від 28.05.2025 Продавцем та Покупцем узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає 334 штук, загальна вартість товару умовах FCA (Spelle ) 11189,00 Євро. Позивач здійснив оплату за поставлений Товар - банківський платіжний документ №287 від 12.06.2025.

Для здійснення митного оформлення товару Позивачем подана до Рівненської митниці електронна митна декларація № 25UA204020012305U6 від 02.06.2025.

Вказана декларація подана разом з пакетом супровідних документів:

Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 28.05.2025;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 35264 від 28.05.2025;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 28.05.2025;

Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 35264 від 28.05.2025;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 01-06 від 01.06.2025;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 28.05.2025;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів GMBH-0102 від 11.05.2014;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 30.12.2023;

Договір (контракт) про перевезення 109 від 26.05.2025;

Інші некласифіковані документи (Акт проведення митного огляду) від 01.06.2025;

Інші некласифіковані документи (Витяг з реєстру) 15703/24 від 06.08.2024;

Копія митної декларації країни відправлення 25DE535661038903B8 від 28.05.2025.

В МД №25UA204020012305U6 від 02.06.2025 митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору на рівні від 36,77 до 38,43 Євро / шт. в залежності від ваги (розміру) шини (або 0,60 Євро/ кг. нетто).

02.06.2025 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивачем надані додаткові документи:

Лист пояснення б/н від 02.06.2025;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспорті витрати) 01-06 від 01.06.2025;

Договір (контракт) про перевезення 109 від 26.05.2025.

Митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000023/2 від 02.06.2025 (далі Рішення №UA204020/2025/000023/2), яким митну вартість товару визначено за другорядним - резервним методом на рівні від 57,8378 до 87,0677 Євро /шт. в залежності від ваги (розміру) шини (або 1,08 Євро / кг. нетто).

Митним органом також сформована Картка відмови прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2025/000316 (далі Картка відмови).

Не погоджуючись з рішенням митного органу Позивач подав до митного органу нову МД №25UA204020012433U9 від 02.06.2025, за якою товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Партія 2 (МД № 25UA204020014833U5 від 03.07.2025): відповідно до Інвойс № 35421 від 30.06.2025 Продавцем та Покупцем узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає 354 штук, загальна вартість товару умовах FCA (Spelle ) 11859,00 Євро. Позивач здійснив оплату за поставлений Товар - банківський платіжний документ № 288 від 22.07.2025.

Для здійснення митного оформлення товару Позивачем подана до Рівненської митниці митна декларація № 25UA204020014833U5 від 03.07.2025.

Вказана декларація подана разом з пакетом супровідних документів:

Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 30.06.2025;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 35421 від 30.06.2025;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 30.06.2025;

Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 35421 від 30.06.2025;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 03-07 від 03.07.2025;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 30.06.2025;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) GMBH-0102 від 11.05.2014;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 30.12.2023;

Договір (контракт) про перевезення 128 від 27.06.2025;

Інші некласифіковані документи (Витяг з реєстру) 15703/24 від 06.08.2024;

Копія митної декларації країни відправлення 25DE535663308153B0 від 30.06.2025.

В МД №25UA204020014833U5 від 03.07.2025 митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору на рівні від 36,24 до 38,10 Євро / шт. в залежності від ваги (розміру) шини (або 0,61 Євро/ кг. нетто).

03.07.2025 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивачем надані додаткові документи: Лист пояснення Б\Н від 03.07.2025.

Митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000028/2 від 04.07.2025 (далі Рішення №UA204020/2025/000028/2), яким митну вартість товару визначено за другорядним резервним методом на рівні від 57,5951 до 83,9929 Євро /шт. в залежності від ваги (розміру) шини (або 1,06 Євро/ кг. нетто).

Митним органом також сформована Картка відмови прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2025/000364 (далі Картка відмови).

Не погоджуючись з рішенням митного органу Позивач подав до митного органу нову МД № 25UA204020014923U8 від 04.07.2025, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість оскаржуваних рішень Рішення №UA204020/2025/000023/2 від 02.06.2025, Рішення №UA204020/2025/000028/2 від 04.07.2025 та Карток відмови, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Стаття 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України): «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Частина перша статті 51 МК України: «Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».

Частина перша статті 52 МК України: «Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою».

Частина друга статті 52 МК України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».

Частина перша статті 53 МК України: «У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».

Частина друга статті 53 МК України: «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Вказані норми МК України визначають обов`язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частина перша статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».

Частина друга статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу».

Частина перша статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».

Частина друга статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні».

Частина п`ята статті 54 МК України: «Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».

Частина третя статті 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:

документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

наявність у документах ознак підробки;

документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо оскаржуваного Рішення № UA204020/2025/000023/2 від 02.06.2025.

В Рішенні зазначені підстави для коригування митної вартості товарів: подані до митного оформлення документи містять розбіжності на неточності, зокрема: документ за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 28.05.2025 б/н, проте за усіма товарами в МД не зазначено інформацію про виробників товару, разом з тим прайс-лист від 28.05.2025 б/н видано компанією Dikabo GMBH, що не є виробником товарів. Отже зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що до митного оформлення був наданий прайс-лист Б/Н від 28.05.2025, що виданий компанією «Dikabo GMBH », який є продавцем за зовнішньоекономічним договором № GMBH-0102 від 11.05.2014 , укладеного з Позивачем. При цьому, відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у Інвойс №35264 від 28.05.2025.

При цьому, Відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прас-листа, виданого саме експортером (не виробником), ставить під сумнів достовірність визначеної ним митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у Інвойс № 35264 від 28.05.2025.

Суд зазначає, що перелік документів (обов`язкових для надання митному органу), які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України.

Прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів; прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на невідповідність чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Правова позиція щодо коригування митної вартості товару з підстав невідповідності прайс-листа викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 та від 02.10.2025 у справі № 140/12559/23 (адміністративне провадження № К/990/19014/24).

В оскаржуваному Рішенні також зазначено, що Митна декларація країни відправлення від 31.03.2025 № 25DE535661038903B8 не містить жодних відміток митниці відправлення.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що митна декларація країни відправлення саме від 31.03.2025 25DE535661038903B8 до митного оформлення декларантом не надавалася.

Про це свідчить перелік документів, зазначений в Картці відмови №UA204020/2025/000316.

Натомість, до митного оформлення надана копія експортної МД країни Німеччина №25DE535661038903B8 від 28.05.2025, в якій зазначено: найменування Товару вантажні шини, що були у вжитку; кількість Товару 334 штук; вагу Товару 21120,00 кг; номери авто яким здійснено перевезення товару (AC8041EP/AC3670XP), номер інвойс (35264) дані про постачальника («Dikabo»); данні про покупця (ФОП Німець), що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації №25UA204020012305U6 від 02.06.2025 та поданих Позивачем до митного оформлення документах.

В розумінні частини 2 статті 53 МК України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість.

Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера ( Німеччина), а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

В оскаржуваному Рішенні зазначено, що відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно положень пункту 5 частини 10 статті 58 МКУ При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Поряд з тим, відповідно до графи 20 Розділу ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак до митного оформлення жодного з перерахованих вище документів не надано, а подана до митного оформлення довідка про транспорті витрати від 03.04.2025 №01-04.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що довідка про транспорті витрати саме від 03.04.2025 №01-04 не надавалася до митного органу, про що свідчить перелік документів зазначений в Картці відмови у прийнятті митної декларації №UA204020/2025/000316.

Натомість, до митного оформлення надана Довідка про транспортні витрати №01-06 від 01.06.2025.

Згідно вимог розділу ІІІ Правил, затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 до документів, що місять відомості про вартість перевезення можуть належати зазначені в наказі документи.

Таким чином, в нормативному акті наведені приклади документів, які можуть надаватися для підтвердження вартості перевезення, проте цей перелік не є вичерпним, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати».

До митного оформлення була надана Довідка про транспортні витрати №01 06 від 01.06.2025, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до кордону Spelle (Німеччина) п/n Ягодин (Україна), містить номер автотранспортного засобу яким було здійснено перевезення (AC8041EP/AC3670XP), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки. А отже вартість перевезення є підтвердженою.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Додатково витрати на транспортування підтверджуються, додатковими документами, зокрема: Договір заявка на перевезення № 109 від 26.05.2025; Рахунок на оплату послуг №01-06 від 01.06.2025; акт надання послуг №01-06 від 03.06.2025; платіжне доручення про оплату послуг перевезення № 12098 від 04.06.2025; Довідка про транспортні витрати № 01-06 від 01.06.2025, які були надані Позивачем до митного оформлення.

Таким чином, вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Щодо оскаржуваного Рішення UA204020/2025/000028/2 від 04.07.2025.

В Рішенні зазначено: в графі 44 МД зазначено документ за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 30.06.2025 б/н, проте за усіма товарами в МД не зазначено інформацію про виробників товару, разом з тим прайс-лист від 30.06.2025 б/н видано компанією Dikabo GMBH, що не є виробником товарів. Отже зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що до митного оформлення був наданий прайс-лист Б/Н від 30.06.2025, що виданий компанією «Dikabo GMBH », який є продавцем за зовнішньоекономічним договором № GMBH-0102 від 11.05.2014 , укладеного з Позивачем.

При цьому, відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у Інвойс №35421 від 30.06.2025.

Відповідачем в оскаржуваному Рішенні не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прас-листа, виданого саме експортером (не виробником), ставить під сумнів достовірність визначеної ним митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у Інвойс №35421 від 30.06.2025.

З огляду на вище викладене, сам лише факт надання позивачем прайс листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Суд зазначає, що перелік документів (обов`язкових для надання митному органу), які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України.

Прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів; прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на невідповідність чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Правова позиція щодо коригування митної вартості товару з підстав невідповідності прайс-листа викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 та від 02.10.2025 у справі № 140/12559/23 (адміністративне провадження № К/990/19014/24).

В оскаржуваному Рішенні зазначено, що до митного оформлення надано прайс-лист від 30.06.2025 б/н без терміну дії ціни пропозиції. При цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 30.06.2025 № 35421, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом.

До митного від 30.06.2025 оформлення був наданий прайс-лист Б /Н, який містить комерційну пропозицію Постачальника необмеженому колу заінтересованих покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

В оскаржуваному Рішенні також зазначено, митна декларація країни відправлення від 30.06.2025 № 25DE535663308153B0 не містить жодних відміток митниці відправлення.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що до митного оформлення була подана копія експортної МД країни Німеччина № 25DE535663308153B0 від 30.06.2025.

При цьому, експортна декларація це митний документ, який складений, в даному випадку, постачальником товару і підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера.

В експортній вантажній митній декларації зазначено: найменування Товару вантажні шини, що були у вжитку; кількість Товару 354 штук; вагу Товару 21680,00 кг; містить посилання на інвойс (35421); містить номери авто яким здійснено перевезення товару (AC9846HK/AC8407XF) дані про постачальника («Dikabo»); данні про покупця (ФОП Німець), що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації №25UA204020014833U5 від 03.07.2025.

Таким чином є можливість ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партією товару, що оцінюється.

Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Німеччина), а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

В оскаржуваному Рішенні також зазначено, що відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно положень пункту 5 частини 10 статті 58 МКУ При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари , додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Поряд з тим, відповідно до графи 20 Розділу ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак до митного оформлення жодного з перерахованих вище документів не надано, а подана до митного оформлення довідка про транспорті витрати від 03.07.2025 №03-07.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що у спірному випадку до митного оформлення декларантом надана Довідка про транспортні витрати № 03-07 від 03.07.2025, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до кордону Spelle (Німеччина) п/n Ягодин (Україна ) містить номер автотранспортного засобу яким було здійснено перевезення (AC9846HK/AC8407XF), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Зазначене вище свідчить про те, що разом з МД №25UA204020012305U6 від 02.06.2025 та МД № 25UA204020014833U5 від 03.07.2025 декларантом були надані усі належні документи, які у повній мірі відображали ціну товарів та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

Зазначені митним органом підстави для витребування додаткових документів та підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки декларант надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості товарів.

При витребуванні у декларанта додаткових документів Рівненською митницею не зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, які ознаки підробки наявні у цих документах і з чого це слідує, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Приписи МК України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зазначивши про вищенаведені розбіжності, відповідач не зазначає як це впливає на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору.

Частина шоста статті 54 МК України: «Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».

Частина сьома статті 54 МК України: «У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».

Частина перша статті 55 МК України: «Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».

Частина друга статті 55 МК України: «Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду».

Частина перша статті 256 МК України: «Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом».

Частина дванадцята статті 264 МК України: «У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».

Отож, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Проте, оскаржувані Рішення №UA204020/2025/000023/2 та №UA204020/2025/000028/2 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали саме на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В оскаржуваному Рішенні № UA204020/2025/000023/2 зазначено, що відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями:

Товар 1 МД від 04.03.2025 №UA204020/2025/005009 1,21 дол. США/кг;

Товар 2 МД від 23.05.2025 №UA400040/2025/012306 1,41 дол. США/кг;

Товар 3 МД від 04.03.2025 №UA204020/2025/005009 1,41 дол. США/кг;

Товар 4 МД від 25.03.2025 №UA400040/2025/006810 1,41 дол. США/кг;

Товар 5 МД від 23.05.2025 №UA400040/2025/012306 1,41 дол. США/;

Товар 6 МД від 23.05.2025 №UA100330/2025/108607 1,41 дол. США/кг;

Товар 7 МД від 23.05.2025 №UA400040/2025/012306 1,41 дол. США/кг;

Товар 8 МД від 23.05.2025 № UA100330/2025/1086071,41 дол. США/кг;

Товар 9 МД від 23.05.2025 № UA400040/2025/0123061,41 дол. США/кг.

В оскаржуваному Рішенні № UA204020/2025/000028/2 зазначено, що відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості подібного товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями:

Товар 1 від 20.05.2025 № 25UA305160013626U0 1,22 дол. США/кг;

Товар 2 від 10.03.2025 № 25UA100180502352U0 1,41 дол. США/кг;

Товар 3 від 02.06.2025 № 25UA100180505311U3 1,41 дол. США/кг;

Товар 4 від 25.03.2025 № 25UA400040006810U6 1,41 дол. США/кг;

Товар 5 від 25.03.2025 № 25UA400040006810U6 1,41 дол. США/кг;

Товар 6 від 25.03.2025 № 25UA400040006810U6 1,41 дол. США/кг;

Товар 7 від 20.05.2025 № 25UA400040011938U9 1,41 дол. США/кг.

Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

При цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі Правила).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

Суд зазначає, що оскаржувані Рішення №UA204020/2025/000023/2 та №UA204020/2025/000028/2 не містять інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів не були подані; не вказано пояснень щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Оскаржувані Рішення №UA204020/2025/000023/2 та №UA204020/2025/000028/2 містять лише посилання на МД, які взяті митним органом за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, проте норми Правил визначають обов`язок митного органу у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні, чого зроблено не було.

Суд зазначає, що сама лише інформація з бази даних про інші МД, які взяті митним органом за основу при коригуванні митної вартості товарів, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

При здійсненні коригуванням митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), митний орган повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною МД не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Разом з тим, оскаржувані Рішення не містять ані порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.

Частина перша статті 57 МК України: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».

Частина друга статті 57 МК України: «Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».

Частина третя статті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».

З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.

Суд констатує, що оскаржувані Рішення №UA204020/2025/000023/2 та №UA204020/2025/000028/2 не відповідають принципу «обґрунтованості».

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Розподіл судових втрат.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 7295,05 грн, сплачена відповідно до Платіжних інструкцій №12328 від 25.08.2025, №12329 від 25.08.2025, №12330 від 25.08.2025.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ ВП 43958370) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці:

Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2025/000316;

Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2025/000364;

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000023/2 від 02.06.2025,

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000028/2 від 04.07.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 7295 грн 05 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 січня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська