Рішення № 133226797, 12.01.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2026 рокум. Рівне№460/15197/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач або платник податків) звернулась через свого представника-адвоката до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач або контролюючий орган), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу 5803/17-00-13-03-08 від 04.11.2024 та зобов`язати відповідача виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідний запис про таке обтяження.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що рішення відповідача про опис майна у податкову заставу 5803/17-00-13-03-08 від 04.11.2024 підлягає скасуванню, оскільки між позивачем та Головним управлінням ДПС України у Рівненській області відсутня узгоджена сума податкового боргу з огляду на те, що грошове зобов`язання на загальну суму 332749,51 грн визначене податковими повідомленнями-рішеннями №0705580-2410-1712-UA56060110000087064, №0705581-2410-1712-UA56060110000087064, №0705582-2410-1712-UA56060110000087064, №0705513-2410-1712-UA56060110000087064, №0705514-2410-1712-UA56060110000087064, №0705515-2410-1712-UA56060110000087064, №0705516-2410-1712-UA56060110000087064 та вимогою від 04 листопада 2024 року №0010151-1303-1700 про сплату боргу, оскаржене позивачем в судовому порядку та є предметом судового розгляду у адміністративній справі Рівненського окружного адміністративного суду №460/13393/24, провадження у якій відкрите 11 листопада 2024 року.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду свій відзив, де в обґрунтування заперечень зазначає, що спірне рішення прийнято відповідачем з огляду на наявність у позивача податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень, є узгодженим згідно податкової вимоги форми «Ф» №0010151- 1303-1700 від 04 листопада 2024 року. При цьому відповідач зауважує, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу, у свою чергу підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 ПК України, зокрема, але не виключно отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. Відповідач звертає увагу, що оскільки за позивачем обліковується непогашений податковий борг, отже оскаржуване рішення про опис майна у податкову заставу 5803/17-00-13-03-08 від 04.11.2024 є законним та не підлягає скасуванню, а тому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 12.12.2024 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 12.12.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 16.12.2024 суд у складі судді Махаринця Д.Є. прийняв зазначену позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №460/15197/24 за вказаним позовом, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та 08.01.2025 подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.09.2025 №809 на підставі пунктів 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2025№1, у зв`язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Махаринця Д.Є., головуючого судді у справі №460/15197/24, та з урахуванням рішення зборів суддів від 25.08.2025 (протокол зборів №5) призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/15197/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 справу №460/15197/24 передано на розгляд судді Максимчуку О.О.

Ухвалою від 21.11.2025 суд прийняв до провадження адміністративну справу №460/15197/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, а розгляд і вирішення цієї справи №460/15197/24 продовжив одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) зі стадії розгляду справи по суті.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесені податкові повідомлення-рішення щодо визначення ОСОБА_1 податкових зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2023 рік: від 23.07.2024 №0705580-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 28009,35 грн; №0705581-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 14518,90 грн; №0705582-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 227197,00 грн; №0705513-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 42139,65 грн; №0705514-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 2979,83 грн; №0705515-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 2979,83 грн; №0705516-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 14925,92 грн; від 16.10.2024 №0734656-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 12204,05 грн; №0734655-2410-1712-UA56060110000087064 на суму 12204,05 грн (далі ППР).

04.11.2024 контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" №0010151-1303-1700 на загальну суму 332749,51 грн.

Враховуючи наявність податкового боргу, відповідач прийняв рішення №5803/17-00-13-03-08 від 04.11.2024 про опис майна у податкову заставу.

У подальшому згідно з актом опису майна №1496 від 04.11.2024 року ГУ ДПС у Рівненській області описало в податкову заставу нерухоме майно ОСОБА_1 , на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 23.07.2024: №0705580-2410-1712- НОМЕР_1 ; №0705581-2410-1712- НОМЕР_1 ; №0705582-2410-1712- НОМЕР_1 ; №0705513-2410-1712- НОМЕР_1 ; №0705514-2410-1712-UA56060110000087064; №0705515-2410-1712-UA56060110000087064; №0705516-2410-1712-UA56060110000087064 та від 16.10.2024: №0734655-2410-1712-UA56060110000087064; №0734656-2410-1712-UA56060110000087064, позивач 05.11.2024 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання таких рішень протиправними та їх скасування (справа №460/13393/24).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №460/13393/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням відповідача про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Між тим, положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України регламентовано, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами передбаченими пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).

Між тим положеннями статті 88 ПК України врегульовано зміст податкової заставки. Так, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Як визначено пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до п. 8 Розділу І Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем податкових органів відповідно до законодавства.

Таким чином, контролюючий орган у разі наявності у платника податків податкового боргу надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення та має право з метою забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання прийняти рішення про опис майна у податкову заставу.

При цьому, передумовою прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки. Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 21.06.2022 у справі №240/6321/20, від 19.04.2023 у справі №240/18522/21, від 17.11.2021 та від 15.06.2023 у справі № 160/15095/20.

Згідно з абзацом 1 пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Отже, опис майна у податкову заставу є наслідком рішення керівника контролюючого органу (таке рішення керівника контролюючого органу має бути пред`явлено платнику податків, що має податковий борг).

Згідно пункту 89.5 статті 89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (пункт 89.6 статті 89 Податкового кодексу України).

Так, в контексті спірних правовідносин суд встановив, що рішення відповідача про опис майна у податкову заставу №5803/17-00-13-03-08 від 04.11.2024 було прийнято виходячи з того, що за позивачем обліковувалась заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 332749,51 гривень на підставі винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 23.07.2024: №0705580-2410-1712-UA56060110000087064; №0705581-2410-1712-UA56060110000087064; №0705582-2410-1712-UA56060110000087064; №0705513-2410-1712-UA56060110000087064; №0705514-2410-1712-UA56060110000087064; №0705515-2410-1712-UA56060110000087064; №0705516-2410-1712-UA56060110000087064 та від 16.10.2024 №0734655-2410-1712-UA56060110000087064 та №0734656-2410-1712-UA56060110000087064.

Контролюючим органом у зв`язку з несплатою суми податкового боргу 04.11.2024 було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0010151-1303-1700 на загальну суму боргу у розмірі 332749,51 гривень. Доказів оскарження позивачем податкової вимоги форми «Ф» №0010151-1303-1700 від 04.11.2024 на загальну суму боргу у розмірі 332749,51 гривень, матеріли справи не містять.

Водночас, позивач наголошує на наявності адміністративного спору між ним та відповідачем щодо правомірності прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, на підставі яких позивачу визначено грошове зобов`язання на загальну суму 332749,51 грн, що, на думку позивача, свідчить про відсутність узгодженості суми податкового боргу, а відтак і відсутність підстав для винесення відповідачем спірного рішення про опис майна у податкову заставу №5803/17-00-13-03-08 від 04.11.2024.

Так, суд з матеріалів справи встановив, що позивач 05.11.2024 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача, у яких просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2024: №0705580-2410-1712-UA56060110000087064; №0705581-2410-1712-UA56060110000087064; №0705582-2410-1712-UA56060110000087064; №0705513-2410-1712-UA56060110000087064; №0705514-2410-1712-UA56060110000087064; №0705515-2410-1712-UA56060110000087064; №0705516-2410-1712-UA56060110000087064, та податкові повідомлення-рішення від 16.10.2024: №0734655-2410-1712 UA56060110000087064; №0734656-2410-1712-UA56060110000087064.

На момент розгляду цієї справи Рівненським окружним адміністративним судом винесено рішення від 16.01.2025 у справі №460/13393/24, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Суд зазначає, що за правилами статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У пункті 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Слід звернути увагу на ту обставину, що на момент винесення відповідачем спірного рішення про опис майна у податкову заставу від 04.11.2024, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких за позивачем обліковується сума грошового зобов`язання в загальній сумі 332749,51 грн, позивачем не були оскаржені ні в адміністративному ні в судовому порядку, водночас своїм правом на оскарження в судовому порядку таких податкових повідомлень-рішень позивач скористався лише 05.11.2024, тобто вже після формування контролюючим органом податкової вимоги форми «Ф» №0010151-1303-1700 від 04.11.2024, рішення про опис майна у податкову заставу №5803/17-00-13-03-08 від 04.11.2024 та акта опису майна №1496 від 04.11.2024.

Таким чином, станом на дату прийняття ГУ ДПС у Рівненській області оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу №5803/17-00-13-03-08 від 04.11.2024 грошові зобов`язання, нараховані згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, вважалися узгодженими і набули статусу податкового боргу, а відтак об`єктивно існували підстави для виникнення права податкової застави та прийняття відповідачем такого рішення.

Враховуючи вищенаведене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством відсутні, відтак, воно є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду правомірністю та обґрунтованість прийнятого рішення, а тому враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

5. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб`єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023; код ЄДРПОУ: 44070166).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК