Рішення № 133225841, 12.01.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/15760/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистік" в інтересах якого діє адвокат Маловічко Ірина Віталіївна до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистік" (далі позивач або ТОВ "Джи Ті Лоджистік") в інтересах якого діє адвокат Маловічко І.В. до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач або ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00831350902 від 16.11.2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що фактична перевірка ТОВ Джи Ті Лоджистік" проводилась з 27.09.2021 по 07.10.2021 за результатами перевірки складено Акт від 07.10.2021 № 75633/ж5/26-15-09-02/41088275. Позивач подавав заперечення до акта перевірки та направляв скаргу на податкові повідомлення рішення, які за наслідками розгляду ДПС України залишені без змін.

З висновками ГУ ДПС у м. Києві до акту перевірки від 07 жовтня 2021 № 75633/ж5/26-15-09-02/41088275 та податковим повідомленням-рішенням винесеним Головним управлінням ДПС у м. Києві № 00831350902 від 16.11.2021 позивач не згоден, оскільки з самого початку перевірки товариством надавалися документи (як на письмовий запит, так і на усні вимоги) та пояснення, як в ході здійснення перевірки, так і при підписанні акта перевірки, однак всупереч цьому, висновки акта перевірки та висновки розгляду заперечень до акта перевірки, і визначена відповідальність не відповідають наданим документам та матеріалам, що призвело до хибного застосування санкцій.

Зазначив, що в Рішенні про результати розгляду скарги жодним чином не проаналізовано та не надано оцінку наданим позивачам доказам відсутності самого факту порушень, викладених в акті перевірки, а саме:

сальдо на початок періоду складало не 0, а 101223 кг - про що надані пояснення у листі 06.10.2021 року;

ТОВ «Мастер преміум Газ» зареєструвало 01.07.2019 року акцизну накладну форми П порядковий № 2 кількість 87343,00 кг, що відповідає 162159,45 літрів та ТОВ «Газтронякій Україна» зареєструвало 01.07.2019 року акцизну накладну форми П порядковий № 33, в вказана кількість 13880,00 кг, що відповідає 124959,11 літрів;

таким чином загальна кількість переданого товару становить 101223 кг (Сальдо на початок періоду), про що і зазначено скаржником; ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» по рахунку 281 (Товари на складі), на якому обліковуються власні товари, відсутні дані, але вони відсутні виключно через те, що ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» не є власником товару, який був наданий на зберігання контрагентами-зберігачами, що підтверджується зареєстрованими на користь ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» акцизними накладними № 2 від ТОВ «Мастер преміум Газ» та № 33 від ТОВ «Газтрон-Україна».

Також при перевірці ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» надавали для огляду та опрацювання дані оперативного обліку, що підтверджують вказане.

Відповідачем зазначено, що станом на 01.07.2019 року по розподілу ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» прийняло на зберігання 287118,56 літрів скрапленого газу, що на 112118,56 літрів більше місткості резервуарного парку обсягом 175м?. Дане твердження є некоректним, оскільки порівнюються незрівнянні величини фізична місткість (м3) з одиницями акцизного обліку - літри при температурі 15 С, у той час як фізично в ємності містяться не акцизні літри, а кілограми (тони) товару. Посилання на будь-який нормативний акт, на підставі якого зроблений даний розрахунок, та здійснений висновок про «зайвість» чи «невідповідність» акцизних літрів, відсутнє.

Таким чином вважає, що відсутнє порушення з боку ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» норм Податкового кодексу України в частині здійснення обліку акцизних літрів, та як наслідок вчинення правопорушення покладеного в основу застосування штрафу.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги та стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

21.10.2022 відповідачем надано відзив, на позовну заяву, в якому зазначив, що перевіркою встановлено, що на виконання п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» станом на 01.07.2019, відповідно розподілу в базі СЕРП та СЕ прийнято пальне в загальному обсязі 1 176 263,06 літрів, у т.ч. на акцизний склад 1005413 від ТОВ «ГАЗТРОН-УКРАЇНА» - 124 959,11 літрів за кодом УКТ ЗЕД 2711190000 та ТОВ «МАСТЕР ПРЕМІУМ ГАЗ» -162 159,45 літрів за кодом УКТ ЗЕД 2711129700, а також на пересувні акцизні склади (залізничні вагонно-цистерни) прийнято газу скрапленого від ТОВ «ГАЗТРОН-УКРАЇНА» - 889 144,50 літрів за кодами УКТ ЗЕД 2711129400, 2711129700, 2711139700.

Загальна фактична місткість резервуарів, які знаходились станом на 01.07.2019 року на ГНС, складає 175 м3 (175 000 літрів) але відповідно даних зазначених в СЕАРП та СЕ, ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» по розподілу, прийнято на зберігання 287 118,56 літрів скрапленого газу.

З урахуванням інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 червня 2002 року № 332, перевіркою встановлено ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» не мало можливості тримати зазначений залишок скрапленого газу в повному обсязі, та відповідно, у ТОВ «Джи Ti Лоджистікс» було відсутнє право на використання ліміту пального в обсязі 129 618,56 літрів.

Таким чином, за результатом аналізу даних СЕАРП та СЕ встановлено, що у ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» відсутні обсяги пального для подальшої фізичної передачі (відпуску, відвантаження) без поповнення залишків ліміту обсягів пального та сплати акцизного податку станом на 01.07.2019 в розмірі 129 618,56 літрів пального.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено перевищення обсягів фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального над обсягами обчисленими, відповідно п. 232.3 ст. 232 ПК України, без реєстрації відповідних заявок на поповнення обсягу залишку пального в СЕАРП та СЕ.

Крім того, на підтвердження використання місця зберігання пального, виключно для надання послуг зберігання, в ході перевірки ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» не надано актів звірок та актів приймання-передачі товару, що можуть свідчити про відвантаження скрапленого газу лише в адрес поклажедавців.

Враховуючи вищевикладене, встановлено реалізацію ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» пального з акцизного складу з уніфікованим номером 1005413 за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6, без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 15 Закону № 481.

Також, ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» не підтверджено проходження державної метрологічної атестації рівнемірами-лічильниками «LPG LEVEL 04» (зав. № 00212, 00211, 00113, 00112, 00111, 00223), що використовувались на акцизному складі 1005413, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6, в період з 01.04.2020 по 02.09.2021.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» на акцизному складі з уніфікованим номером 1005413 (за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6) використовувало рівнеміри-лічильники в кількості 6 (шість) одиниць, що не мали позитивного результату повірки або оцінку відповідності, чим порушено вимоги п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС м. Києві області винесено ППР від 16.11.2021 № 00831350902, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 120 000,00 гривень (20 000 грн. x 6), за порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України;

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

31.10.2022 позивачем подано відповідь на відзив, в якій просив не брати до уваги відзив, зазначив, що відзив підписаний не вповноваженою особою, не містить дати складення та печатки ГУ ДПС у м. Києві, поданий з пропуском строку, визначеного ухвалою суду, та який містить процесуальні помилки та помилки по суті, фактично є звичайною копією відповіді ГУ ДПС при розгляді заперечень, не містить специфіки розгляду справи та порушення.

Позивач, вважає податкове повідомлення рішення № 00830970902 від 16.11.2021, що прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 виправлено описку в ухвалі суду від 22.09.2022 шляхом зазначення вірного номеру податкового повідомлення рішення №00830970902, замість помилково вказаного номеру 00831350902.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 прийнято до провадження справу № 640/15760/22, позовну заяву ТОВ "Джи Ті Лоджистік" в інтересах якого діє адвокат Маловічко І.В. до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - залишено без руху.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 продовжено розгляд справи № 640/15760/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Зобов`язано відповідача протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отрмання цієї ухвали надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

22.12.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що фактична перевірка ТОВ «Джи Ті Лоджистік » проводилася з 27.09.2021 по 07.10.2021 на підставі наказу № 75633/5/26-15-09-02 від 24.04.2021.

За результатами фактичної перевірки було складено Акт №75633/Ж5/26-15-09- 02/41088275 від 07.10.2021, в якому зафіксовано порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213, п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст 215, п. 216.1 ст. 216, п. 222.1.1 п. 222.1 ст 222, п. 223.1 ст. 223, п. 232.3 ст. 232 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з акцизного податку на обсяг скрапленого газу в розмірі 129 618,56 літрів. Крім того, встановлено порушення ч.8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР щодо використання рівнемірів-лічильників без позитивного результату повірки, що призвело до застосування штрафу в сумі 120000грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на аналізі первинних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку, інформації з Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також інших матеріалів, наданих Позивачем.

Щодо сальдо на початок періоду та залишків пального зазначив, що відповідно до даних оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Джи Ті Лоджистік» по рахунку 281 « Товари на складі» за липень 2019, залишки пального станом на 01.07.2019 відсутні.

Позивач посилається на пояснення від 06.10.2021 та акцизні накладні № 2 від ТОВ «Мастерпреміум Газ» та № 33 від ТОВ «Газтрон-Україна» зареєстровані 01.07.2019 з напрямом використання «З». Ці накладні не підтверджують фактичної наявності пального на акцизному складі ТОВ «Джи Ті Лоджистік», оскільки не супроводжуються первинними бухгалтерськими документами, що свідчать про фізичне надходження товару.

Зазначив, що у постанові ВС від 08.02.2022 у справі №823/2062/16 підкреслено необхідність відповідності даних лічильника сумарного обліку нафтопродуктів і звітних документів касового апарата з розбіжністю не більше 0,1%, а дані про оприбуткування пального за бухгалтерським обліком повинні відповідати реєстраторам розрахункових операцій як доказовим носіям, що стосується порушень в обліку пального та призводить до зниження податкових зобов`язань з акцизу.

Щодо реєстрації акцизних накладних контрагентами зазначив, що ТОВ «Джи Ті Лоджистік» як розпорядник акцизного складу зобов`язаний вести облік пального в СЕАРП та СЕ відповідно до ст 230-232 ПК України. В акті встановлено перевищення обсягів на 12 9618,56 літрів, що базується на даних СЕАРП та відсутності підтвердження фізичних залишків. Позивач не надав доказів поповнення ліміту, тому порушення п.232.3 ст. 232 ПК України є встановленими.

Щодо порівняння одиниць віміру, відсутності дати виникнення зобов`язань та первинних документів зазначив, що Інструкція № 332 від 03.06.2002 регулює облік ГНС в кг, але не суперечить ПКУ, де акцизний облік в літрах. Розрахунок в Акті фактичної перевірки підтверджує перевищення, що свідчить про відсутність фактичного пального та зниження зобов`язань. Посилання на відсутність нормативу для розрахунків є необґрунтованим, оскільки п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України вимагає щоденного обліку залишків в літрах при 15С.

Дата виникнення податкових зобов`язань це дата реалізації пального (п. 216.1 ст. 216 ПКУ). В Акті конкретизовано періоди, обсяг та розрахунок зниження на підставі даних СЕАРП, акцизних накладних та відсутності підтверджень.

Щодо порушення ч. 8 ст. 15 Закону № 481/95-ВР зазначив, що ТОВ «Джи Ті Лоджистік» у своїй заяві стверджує, що висновки про відсутність повірки рівнемірів-лічильників «DELPHS 485/ALU/DP/LPG/KPipeinpipe/NTP» не відповідає дійсності. Однак, під час фактичної перевірки не було надано документів про позитивний результат повірки або оцінки відповідності, щo є обов`язковим за ч. 8 ст. 15 Закону № 481/95-ВР та п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ Штраф 120 000 грн. застосовано правомірно.

На підставі вищезазначеного, просив прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

22.12.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що перший Відзив відповідач не датує навмисно, з штемпелів на конверті вдається встановити відправку відзиву відповідачем 24.10.2022 року, чим порушено вимоги ухвали суду по справі від 22 вересня 2022 року якою відповідачу надано п`ятнадцятиденний термін на надання відзиву, що сплив 11 жовтня 2022року. Не надано також пояснень пропущення 12 як мінімум днів надання відзиву днів і жодної поважної причини пропуску цього строку встановленого Ухвалою суду від 22.09.2022року відповідач не наводить.

Відзив підписаний не вповноваженою особою - представником ГУ ДПС у м. Києві, не містить дати складення та печатки ГУ ДПС у м. Києві. Жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення відповідача згідно Ухвали від 22.09.2022р та на вимогу ст. 162 КАС Відповідачем не надано. Відзив Відповідача фактично є звичайною копією відповіді ГУ ДПС при розгляді заперечень, тобто не містить специфіки розгляду сам цієї справи та порушення.

Щодо другого відзиву на позовну заяву від 22.12.2025 крім того, що зазначено ним у позовній заяві, представником додатково зазначено, що сторінки 1-4 відзиву містять опис порядку проведення перевірок органами ДПС, що не є предметом спору. Сторінки 4-5 відзтву містять заперечення по фактичним обставинам справи, проте ніде не зазначено що ГУ ДПС у м. Києві хоч якось аргументує правомірність винесеного податкового повідомлення рішення від 16.11.2021 № 00830970902 та заперечує проти доводів позовної заяви щодо податкового повідомлення рішення від 16.11.2021 № 00830970902. Сторінка 5 відзиву містить припущення щодо сальдо на початок періоду, залишків пального на складі та реєстрації акцизних накладних контрагентами ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС». З огляду на те що відповідач не розрізняє акцизні накладані з напрямом використання «3» (складаються для розподілу акцизних літрів поклажедавцями власниками товару) від акцизних накладних з напрямом використання «2» (складаються для декларування реалізації пального акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного) та відмовляється розуміти факт реєстрації акцизних накладних контрагентами поклажедавцями товару для яких ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» виступало виключно зберігачем товару, а отже обов`язок щодо розподілу акцизних літрів в СЕАРП та формування акцизної накладної № 2 від ТОВ «Мастерпреміум Газ» та № 33 від ТОВ «Газтрон Україна» зареєстровані 01.07.2019 з напрямом використання «З» станом на 01.07.2019р. стосувався власників поклажедавців товару що і було ними дотримано в повній мірі і підтверджується зереєстрованими акцизними накладними. Щодо посилання відповідача на постанову ВС від 08.02.2022 у справі №823/2062/16 свідчить про повне нерозуміння ГУ ДПС у м. Києві різниці між оптовим зберіганням та роздрібною реалізацією пального та різниці відображення в обліку пального.

На підставі вищезазначеного, просив долучити відповідь на відзив до матеріалів справи. В зв`язку з численним порушенням процесуальних норм та строків надання відзиву який підписаний не уповноваженою особою не приймати перший відзив до розгляду. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00830970902 від 16.11.2021. Сплату судових витрат покласти на відповідача, а саме: судовий збір та витрати на адвокатську допомогу по справі у розмірі 15000,00 грн та стягнути їх на користь позивача на розрахунковий рахунок позивача.

Вирішуючи питання представника позивача щодо невідповідності відзиву нормам КАС України та його подання з пропуском встановленого строку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Частиною першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Відповідно до частини третьої статті 59 КАС України (у редакції, чинній на дату поданні відзиву) довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Отже, правом на подання заяв по суті справи від імені юридичної особи наділена або особа, яка має право діяти від її імені в порядку самопредставництва, або представник (за загальним правилом - адвокат, але у справах незначної складності КАС України допускає можливість участі від імені сторони фізичної особи за довіреністю).

Як вбачається з матеріалів справи, відзив від 22.10.2022 підписано представником ГУ ДПС у м. Києві Станіслав Ісаєв, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, мав право діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу (з правом посвідчення копій документівщоло првноважень), відповідно мав право подавати заяви по суті справи. Питання, щодо наявності печатки на заявах по суті справи КАС України не вставновлено.

Однак, суд погоджується з доводами представника позивача щодо пропуску строку на подання відповідачем відзиву. Оскільки відправку відзиву відповідачем здійснено лише 24.10.2022, чим порушено вимоги ухвали суду по справі від 22 вересня 2022 року якою відповідачу надано п`ятнадцятиденний термін на надання відзиву, тобто у строк до 11 жовтня 2022 року. Підстав поважності пропуску строку останнім не зазначено, та не зазначено і невідповідність викладених в ньому обставин предмету спору.

Таким чином, суд не враховує відзив поданий представником відповідача від 21.10.2022 при розгляді справи, в той же час відзив від 22.12.2025 є тотожнім з відзивом представника відповідача від 21.10.2022.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джи Ті Лоджистікс», код ЄДРПОУ 41088275, зареєстровано як юридична особа 18.01.2017, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 01133, місто Київ, вулиця Короленківська, буд. 3, офіс 702-2, основний вид економічної діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

У період з 27.09.2021 по 07.10.2021 на підставі п.п.19-1.1.4, п.п.19-1.1.14, п.п.19-1.1.16, п.п. 19-1.1.17 п.19-1 ст. 19-1, керуючись п.п.20.1.6, 20.1.8, 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.12, 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.3 п. 75.1 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 розділу ІІ п.50-2.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07.09.2021 № 6944-п з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального, посадовими особами ГУДПС у м. Києві (направлення від 27.09.2021 № 17337/26-15-09-02, № 17338/26-15-09-02) проведено фактичну перевірку суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36, прим. 31, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 07.10.2021 № 75633/Ж5/26-15-09-02/41088275 та встановлено порушення:

- п.п.213.1.12 п. 213.1 ст. 213, п.п.215.3.4 п. 215.3 ст. 215, п.216.1 ст. 216, п.222.1.1 п. 222.1 ст. 222, п.223.1 ст. 223, п. 232.3 ст. 232 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з акцизного податку на обсяг газу скрапленого у розмірі 129 618,56 літрів;

- ч.8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;

- п.п.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (арк.спр. 16-24 73-81).

На підставі акта перевірки від 07.10.2021 № 75633/Ж5/26-15-09-02/41088275 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2021 № 00830970902, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Акцизний податок на пальне: за податковими та/або іншими зобов`язаннями 200 616,29 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 50 154,07 грн (арк.спр. 25).

Згідно із розрахунком фінансових санкцій до податкового повідомлення рішення від 16.11.2021 № 00830970902 сума штрафних санкцій становить 250 770,36 грн, вид порушення відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213, п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215, п. 216.1 ст. 216, п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222, п. 223.1 ст. 223, п. 232.3 ст. 232 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з акцизного податку на обсяг газу скрапленого в розмірі 129 618,56 літрів (арк.спр.27).

Рішенням ДПС України від 26.08.2022 № 9765/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги податкове повідомлення рішення № 00830970902 від 16.11.2021 залишено без змін, скаргу задоволено частково.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Відповідно до норм п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючими органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, в тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95) імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Згідно із частиною восьмою статті 15 Закону № 481/95 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина перша статті 17 Закону № 481/95).

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону № 481/95 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524, затверджено Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового (далі Порядок № 729).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 729 особи, які ввозять на митну територію України або вивозять за межі митної території України пальне або спирт етиловий, здійснюють реалізацію пального або спирту етилового відповідно до вимог підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та які відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу визначені платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі - платник податку), складають акцизні накладні форми «П», розрахунки коригування акцизної накладної форми «П», заявки на поповнення (коригування) залишку пального - у разі реалізації пального.

Згідно із пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:

акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4);

пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (підпункт 14.1.141);

підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку (підпункт 14.1.145);

реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів . Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам (підпункт 14.1.212);

розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224).

Згідно із підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платниками податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм якщо реалізацію пального здійснює суб`єкт господарювання, що передав пальне на зберігання іншому суб`єкту господарювання, а відвантаження пального покупцеві здійснюється з такого місця зберігання, то акцизну накладну у 2-х примірниках складає розпорядник акцизного складу, на якому зберігалося пальне.

Якщо суб`єкт господарювання здійснює продаж пального (яке зберігається за договором відповідального зберігання) іншим суб`єктам господарювання з акцизного складу зберігача пального на акцизний склад пересувний отримувача пального, то в такому разі реалізацію пального в розумінні пп. 14.1.212 ПКУ здійснює саме особа, яка здійснює таку фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального.

З огляду на наведене, при здійсненні операцій з реалізації пального платник акцизного податку складає акцизні накладні як при здійсненні операцій з оптової торгівлі пальним, так і при відвантаженні пального, що перебуває на зберіганні, якщо він є розпорядником акцизного складу, за умови наявності договорів відповідального зберігання.

Судом установлено, що в пунктах 2.2.4 2.2.7 Акта перевірки встановлено, що ліцензії на право оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального в наявності; ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) відсутні (арк.спр.17).

Також, в Акті зазначено таке: ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» було зобов`язане скласти та з 16 до 20 липня 2019 року (включно) зареєструвати у СЕАРПІ та СЕ на ліміт обсягу пального акцизні накладні з напрямом використання 3 «розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходились».

Відповідно інформації, наведеної в базі даних СЕАРП та СЕ станом на 01.07.2019 по ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» відповідно розподілу прийнято пальне в загальному обсязі 1 176 263,06 літрів, у т.ч. на акцизний склад 1005413 від ТОВ «ГАЗТРОН-УКРАЇНА» (код 34048506) 124 959,11 літрів за кодом УКТ ЗЕД 2711190000 та ТОВ «МАСТЕР ПРЕМІУМ ГАЗ» (код 40832472) - 162 159 літрів за кодом УКТ ЗЕД 2711129700, а також на пересувні акцизні склади (залізничні вагоно-цистерни) прийнято газу скрапленого від ТОВ «ГАЗТРОН-УКРАЇНА» (код 34048500) 889 144,50 літрів за кодами УКТ ЗЕД 2711129400, 2711129700, 2711139700.

Зідно даних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за липень 2019 року залишки пального станом на 01.07.2019 року - відсутні.

При цьому позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що у дійсності сальдо на початок періоду складало не «0», а 101 223 кг , про що ним надавалися відповідні пояснення у листі 06.10.2021 року.

На підтвердження вищевказаного, позивачем долучено до матеріалів справи лист від 06.10.2021 № 06/10 (арк.спр.37-38).

Відповідно до вказаного листа вбачається, що залишки палива на складі ГНС Харків, за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6, станом на 01.07.2019 складає 101 223 літрів, з яких ТОВ «Газтрон-Україна» - 13 880 літрів та ТОВ «Мастер преміум Газ» - 87 343 літрів, що є підтвердженням передачі на зберігання товару позивачу, як особі отримувачу пального від контрагентів - ТОВ «Газтрон-Україна» та ТОВ «Мастер преміум Газ», як особи, що реалізує пальне на ГНС.

Щодо зобов`язання в Акті ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» скласти та з 16 до 20 липня 2019 року (включно) зареєструвати у СЕАРП та СЕ на ліміт обсягу пального акцизні накладні з напрямом використання 3 «розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходилися», оскільки дані акцизні накладні мали бути зареєстровані контрагентами-зберігачами ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» на користь ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Мастер преміум Газ» зареєстровано 01.07.2019 року акцизну накладну форми «П» порядковий № 2, в якій вказана кількість 87 343,00 кг, що відповідає 162 159, 45 літрів, приведених до температури 15° С, та ТОВ «Газтрон-Україна» зареєстровано 01.07.2019 року акцизну накладну форми «П» порядковий № 33, в якій вказана кількість 13 880,00 кг, що відповідає 124 959,11 літрів, приведених до температури 15° С (арк.спр.39;40).

Таким чином, позивачем складено та зареєстровано у СЕАРП та СЕ вищевказані акцизні накладні із зазначенням залишку переданого товару (пального) станом на 01 липня 2019, що становить 101 223 кг (Сальдо на початок періоду).

Крім того, з Акту перевірки зазначено, що згідно даних оборотносальдових відомостей по рахунку 281 за липень 2019 року, залишки пального станом на 01.07.2019 року відсутні.

З даного приводу суд приймає до уваги пояснення позивача, що саме у ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» по рахунку 281 (Товари на складі), на якому обліковуються власні товари, відсутні дані, з підстав їх відсутності через те, що позивач не є власником товару, який був наданий на зберігання контрагентами зберігачами, що підтверджується зареєстрованими на користь ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» акцизними накладними № 2 від ТОВ «Мастер преміум Газ» та № 33 від ТОВ «Газтрон-Україна».

Отже вказаний залишок в розмірі 101 223 літрів відповідає фактичним обсягам пального, отриманим ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» від контрагентів зберігачів скрапленого газу по розподілу.

Також, з Акту перевірки зазначено, що загальна фактична місткість резервуарів, які знаходились станом на 01.07.2019 року на ГНС, складає 175 м?, але відповідно даних зазначених в СЕАРП та СЕ, ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІК по розподілу, прийнято на зберігання 287 118,56 літрів скрапленого газу, що на 112 118,56 літрів більше загальної місткості резервуарного парку.

Так, відповідно до п.4.1 Інструкції № 332 «Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту», затвердженої 03.06.2002 року Наказом Міністерства палива та енергетики, зазначено, шо облік скрапленого вуглеводневого газу на ГНС та ГНП здійснюється в одиницях маси (кілограм), а на АГЗС та АГЗП - в одиницях об`єму (літр) (ДСТУ 3651.0-97). Об`єкт на якому відбувається зберігання товару, це Газонаповнювальна станція (ГНС), облік товару ведеться в одиницях маси кілограм (тонна), а не літр.

Твердження відповідача, що позивач не мав можливості тримати зазначений залишок скрапленого газу в повному обсязі, та відповідно було відсутнє право на використання ліміту пального в обсязі 129 618,56 літрів є некоректним, оскільки порівнюються незрівнянні величини фізична місткість (м3) з одиницями акцизного обліку літри при температурі 15 С, у той час як фізично в ємності містяться не акцизні літри, а кілограми (тони) товару.

В той же час, посилання відповідача в акті на відповідні норми закону на підставі якого зроблений даний розрахунок, та здійснений висновок про «зайвість» чи «невідповідність» акцизних літрів, зі сторони відповідача відсутній. Вказані обставини спростовують порушення з боку ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» норм Податкового кодексу України в частині щодо здійснення обліку акцизних літрів, та як наслідок вчинення правопорушення покладеного в основу застосування штрафу.

Таким чином, згідно Акцизних накладних № 2, та 3 33 які були складені контрагентами позивача, за якими ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» отримало на зберігання товар в кількості 101 223 кілограми та 287 118,11 акцизних літрів відповідно.

Згідно до ст. 231.1. Податкового кодексу встановлено, що «Платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи».

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Відповідна норма дотримана контрагентами позивача, а акцизні накладні складені та зареєстровані належним чином в СЕАРП.

Суд зауважує, що відповідач при здійсненні фактичної перевірки, оформленні її результатів та розгляді відповідних пояснень та заперечень які надавалися позивачем для огляду опрацювання разом з даними оперативного обліку ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» та даними акцизних накладних, що підтверджують вищевказані обставини, контролюючим органом прийняти та досліджені належним чином не були.

Крім того, в Акті фактичної перевірки не конкретизована дата виникнення податкових зобов`язань ТОВ «ДЖИ ТІ ЛОДЖИСТІКС» та не зазначені первинні бухгалтерські документи які підтверджують реалізацію такого товару.

З наданих позивачем суду документів слідує, що у спірний період ТОВ «Газтрон-Україна» складалися акцизні накладні форми «П» на отримувача ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» з зазначенням фізичного відвантаження пального з пересувного акцизного складу на акцизний склад з уніфікованим номером 1005413, розпорядником якого є позивач; в свою чергу, ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» складалися акцизні накладні форми «П» на отримувача ТОВ «Газтрон-Україна» з зазначенням фізичного відвантаження пального з акцизного складу з уніфікованим номером 1005413 на пересувні акцизні склади, із напрям використання з кодом «3» (розподільча акцизна накладна від контрагентів), що відповідає значенню «розподіл обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/пересувними складами».

Не підміняючи контролюючий орган, який має дискреційні повноваження з проведення перевірок суб`єктів господарювання, суд надає оцінку зазначеним документам, які не дослідив відповідач, виключно з точки зору перевірки доводів позивача про те, що при проведенні фактичної перевірки та оформленні її результатів, прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідач обмежився використанням даних ЄРАН та не врахував, що позивачем здійснювалися операції зі зберігання пального на акцизному складі з уніфікованим номером 1005413.

З огляду на наведене, встановлені судом обставини щодо допущених відповідачем порушень при проведенні перевірки та оформленні її результатів, ненадання належної оцінки документам, долученим до заперечень, свідчать про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення рішення та є підставою для його скасування.

Щодо порушення ч. 8 ст. 15 Закону № 481/95-ВР відповідач вказує, що ТОВ «Джи Ті Лоджистік» у своїй заяві стверджує, що висновки про відсутність повірки рівнемірів-лічильників «DELPHS 485/ALU/DP/LPG/KPipeinpipe/NTP» не відповідає дійсності. Однак, під час фактичної перевірки не було надано документів про позитивний результат повірки або оцінки відповідності, щo є обов`язковим за ч. 8 ст. 15 Закону № 481/95-ВР та п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ Штраф 120 000 грн. застосовано правомірно.

З даного порушення суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі 640/15758/22 зазначено, що на підтвердження проведення повірки рівнемірів-лічильників типу DELPHI 485/ALU/DP/LPG/K Pipe in Pipe/NTP за серійними №№ 046557, 046559, 046560, 046561, 046562, 046563, 046564 представником позивача надано Сертифікат відповідності від 09.03.2021р. до 08.03.2023р. на рівнеміри серійні (заводські номери) в діапазоні №№046328-046704; Декларацію відповідності № 08F-21; Паспорт засобу вимірювальної техніки заводський номер 046557-046566; Дозвіл Держпраці №567.20.32 на використання рівнемірів Alisinic, моделей Delphi; Сертифікат експертизи № ZETC/07/2020 від 23.03.2020р. на відповідність рівнемірів вимогам ДСТУ; СЕРТИФІКАТ перевірки рівнемірів фірми Alisinic, модель (тип) Delphi від 21.12.2019; Висновок експертизи № 33628558-03-02-004.20 з додатком.

Посилання відповідача на постанову ВС від 08.02.2022 у справі №823/2062/16 якою підкреслено необхідність відповідності даних лічильника сумарного обліку нафтопродуктів і звітних документів касового апарата з розбіжністю не більше 0,1%, а дані про оприбуткування пального за бухгалтерським обліком повинні відповідати реєстраторам розрахункових операцій як доказовим носіям, що стосується порушень в обліку пального та призводить до зниження податкових зобов`язань з акцизу є некоректними, оскільки дані обставини розглядає суттєво інші правовідносини що стосуються оптового зберігання товару, обліку пального та роздрібної торгівлі (реалізації) пальним, а не, як у даному випадку, що в свою чергу не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Представниками відповідача ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи не надано заперечень щодо неналежності чи недопустимості вказаних доказів із проведення повірки рівнемірів-лічильників позивача. Крім того, в акті перевірки від 07.10.2021 № 75633/Ж5/26-15-09-02/41088275 відсутні ідентифікуючі ознаки рівнемірів-лічильників, які за висновком контролюючого органу не пройшли повірку в період з 01.04.2020 по 02.09.2021.

Прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення №00931350902 від 16.11.2021 визнано протиправним та скасовано.

Згідно зі статтею 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються знову, якщо вони стосуються тих самих сторін та того ж предмета спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3765,00 грн.

Таким чином, судові витрати в розмірі 3765,00 грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відтак, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як слідує з матеріалів справи, представником позивача до матеріалів справи надано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 03.01.2021 № 1/21 (арк.спр.41), договір про надання правової допомоги від 20.09.2022 № 1/22 (арк.спр.97), договір про надання правової допомоги від 03.01.2021 № 1/21 (арк.спр.41) та договір про надання правової допомоги від 01.01.2024 № 1/24 (додатки на відповідь на відзив від 23.12.2025); довіреність від 03.01.2021 № 8 (арк.спр.47), довіреність від 20.09.2022 № 23 (арк.спр.96), довіреність від 01.04.2025 № 3 (додатки на відповідь на відзив від 23.12.2025); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7087/10, посвідчення адвоката України від 19.10.2018 (арк.спр.48-51 та додатки на відповідь на відзив від 23.12.2025), довідка та повідомлення про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 25.10.2018 (додатки на відповідь на відзив від 23.12.2025); виписку з особового (банківського) рахунку на суму 11000,00 грн ТОВ «Джи Ті Лоджистікс» отримувачу ФОП ОСОБА_1 , призначення платежу: плата за юридичні послуги згідно договору № 1/21 від 03.01.2021 без ПДВ.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 гривень до матеріалів справи не надано жодних документів.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу орієнтовно буде складати 15000,00 грн. (зібрання та аналіз доказів, первинних документів, підготовка та подача позовної заяви, скарг, клопотань, заяв, поштові витрати, участь в судових засіданнях, підготовка та подача пояснень на відзив до позову, супроводження виконання рішення суду), Договір, доручення наявні в матеріалах справи, Акт виконаних робіт буде доданий в суд додатково. Судові витрати Позивача складаються з витрат на правову допомогу адвоката та попередньо становлять 15000,00 грн. Окремо буде подано клопотання про стягнення судових витрат.

Таким чином, представником позивача, на виконання вимог статті 134 КАС України, не надано суду належних доказів, які підтверджують здійснення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 гривень, з огляду на вказане, у суду відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування останніх.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистік" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, б. 36, прим. 31, код ЄДРПОУ 41088275) в інтересах якого діє адвокат Маловічко Ірина Віталіївна ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.11.2021 № № 00830970902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи Ті Лоджистік» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, б. 36, прим. 31, код ЄДРПОУ 41088275) судовий збір у розмірі 3765,00 (три тисячі сімсот шістдесят п`ять гривень 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов