Рішення № 133225811, 09.01.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2178/25

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 10 листопада 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУНП в Чернігівській області) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року та з 01 липня 2025 року по 20 серпня 2025 року, обчисливши таку індексацію із застосуванням коефіцієнтів індексу споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком починаючи з листопада 2015 року;

зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року та з 01 липня 2025 року по 20 серпня 2025 року, обчисливши таку індексацію із застосуванням коефіцієнтів індексу споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком починаючи з листопада 2015 року, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу у відповідача. Згідно з витягом з наказу ГУНП в Чернігівській області від 19 серпня 2025 року № 491 о/с звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліції» з 20 серпня 2025 року.

Позивач 13 жовтня 2025 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 20 серпня 2025 року, обчисливши таку індексацію із застосуванням коефіцієнтів індексу споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком починаючи з листопада 2015 року, з урахуванням виплачених сум. У листі від 16 жовтня 2025 року № 78678-2025 відповідач повідомив, що індексацію виплачено з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року та з 01 липня 2025 року по 20 серпня 2025 року, а також що ГУНП в Чернігівській області нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 20 серпня 2025 року в повному розмірі, підстави для нарахувань індексації в інших розмірах відсутні.

Позивач з такою бездіяльністю не згоден, оскільки, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17, наявні підстави вважати місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), базовим при проведенні індексації.

З 07 листопада 2015 року - з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою вперше затверджені схеми окладів поліцейських. Оскільки розміри посадових окладів поліцейських згідно з додатками до вказаної постанови Кабінету Міністрів України протягом спірного періоду не змінювалися, то базовим місяцем для визначення індексації щодо такого періоду є листопад 2015 року.

Законом України від 03.11.2022 № 2710-ХІ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-ХІ) зупинена на 2023 рік дія Закону № 1282-ХІІ, у зв`язку з чим з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року індексація не нараховувалась та не виплачувалася. У подальшому з 01 січня 2024 року дія Закону № 1282-ХІІ поновлена.

Встановлення статтею 39 Закону України від 09.11.2023 № 3460- IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статтею 34 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» правил, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року та з 1 січня 2025 року відповідно, не впливає на визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення поліцейським.

Фактично після прийняття Постанови № 988 оклади поліцейських до теперішнього часу не змінювалися. Саме з прийняттям Постанови № 988 визначено базовим місяцем для визначення індексації листопад 2015 року.

Вважаючи порушеним своє право на отримання індексації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 17 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Від ГУНП в Чернігівській області до суду 08 грудня 2025 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідачем проіндексовано грошове забезпечення позивача з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року в повному обсязі з базовим місяцем для розрахунку індексації - грудень 2023 року у відповідності до положень статті 39 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2024 рік» та з урахуванням рекомендацій Мінсоцполітики, зазначених в листі від 10 грудня 2024 року № 105/0/214-24.

Так, зважаючи, що підвищення посадових окладів поліцейських з січня 2024 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не відбулось, грошове забезпечення поліцейських ГУНП в Чернігівській області індексувалося з базовим місяцем для розрахунку індексації грудень 2023 року. Наголошено, що у 2024 році право на індексацію грошового забезпечення у позивача виникло у серпні місяці, а саме тоді коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103 %.

За таких підстав, ГУНП в Чернігівській області нарахувало та виплатило позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грудень 2023 року, а саме: за серпень 2024 року - 130,20 грн, за вересень 2024 року - 130,20 грн, за жовтень 2024 року - 130,20 грн, за листопад 2024 року - 130,20 грн, за грудень 2024 року - 254,35 грн.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується. Це означає, що попри відновлення індексації у 2024 році, законодавцем передбачено певні особливості її застосування у 2025 році.

У пункті 5 Порядку № 1078 зазначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, береться за 1 або 100 відсотків. Ось цей місяць підвищення окладів відповідач й вважає «базовим». Він має і ще одну ознаку: обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, з січня 2025 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення у 2025 році.

Індекс споживчих цін (далі - ІСЦ) у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року. При цьому відповідно до Закону № 4059 збереження раніше визначеної суми індексації не передбачено.

У 2025 році право на індексацію грошового забезпечення у позивача виникло з липня місяця, коли ІСЦ перевищив поріг 103 %.

ГУНП в Чернігівській області нарахувало та виплатило позивачу індексацію грошового забезпечення, застосовуючи базовий місяць для розрахунку індексації січень 2025 року, а саме: за липень 2025 року - 133,23 грн, за серпень 2025 року - 85,96 грн (за фактично відпрацьований час).

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у змішаній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у період з 14 травня 1999 року по 09 вересня 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справі, з 22 травня 2017 року по 20 серпня 2025 року - в Національній поліції України; звільнений зі служби в поліції з 20 серпня 2025 року за наказом ГУНП в Чернігівській області від 19 серпня 2025 року № 491 о/с за пунктом 2 (за станом здоров`я) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вказані обставини підтверджені наданими в матеріали справи копіями наказу ГУНП в Чернігівській області від 19 серпня 2025 року № 491 о/с, довідкою ГУНП в Чернігівській області від 21 листопада 2025 року № 68076-2025.

Згідно з наданою в матеріали справи копією довідки про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 20 серпня 2025 року від 21 листопада 2025 року № 925/124/21/01-2025 установлено, що у вказаному періоді позивачу нарахована та виплачена індексація в такому розмірі: з січня по липень 2024 року - не нараховувалась та не виплачувалась; з січня по листопада 2024 року - по 130,20 грн щомісяця; за грудень 2024 року - 254,35 грн; з січна по червень 2025 року - не нараховувалась та не виплачувалась; за липень 2025 року - 133,23 грн; за серпень 2025 року - 85,96 грн.

Позивач звернувся до ГУНП в Чернігівській області із заявою від 12 жовтня 2025 року щодо проведення виплат індексації грошового забезпечення, у відповідь на яку отримав лист відповідача від 16 жовтня 2025 року № 78678-2025, яким повідомлено, що індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 20 серпня 2025 року нараховано та виплачено в повному розмірі, підстави для проведення нарахувань індексації в інших розмірах відсутні.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України та у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Частиною першою статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з частиною другою статті 94 Закону № 580-VIII порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260), які визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 8 Закону № 1282-XII визначено, що перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий).

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий).

У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).

Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Згідно із пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

З вище викладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Досліджуючи питання індексації грошового забезпечення позивача за 2024 рік, суд зазначає, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягали застосуванню відповідачем.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснювати з січня 2024 року, то «базовим» місяцем для індексації грошового забезпечення у 2024 році, тобто місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, у розумінні цього Закону є грудень 2023 року, а не листопад 2015 року, як стверджує позивач.

Згідно з інформацією Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, індекс споживчих цін склав: у січні - 100,4; у лютому 2024 року - 100,3; у березні - 100,5; у квітні - 100,2; у травні - 100,6; у червні - 102,2.

Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації слід провадити з січня 2024 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103 % до липня 2024 року.

У липні 2024 року індекс споживчих цін склав 104,3 % (1,004*1,003*1,005*1,002*1,006*1,022).

З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у липні 2024 року складав 104,3 %, то у наступному місяці грошове забезпечення підлягало індексації.

З вище викладеного судом установлено, що до серпня 2024 року у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.

Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно місяць підвищення доходу - грудень 2023 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 775,15 грн (серпень 2024 року - 130,20 грн, вересень 2024 року - 130,20 грн, жовтень 2024 року - 130,20 грн, листопад 2024 року - 130,20 грн, грудень 2024 року - 254,35 грн).

Як вже вище вказано, згідно з довідкою ГУНП в Чернігівській області від 21 листопада 2025 року № 925/124/21/01-2025 позивачу у період з січня по липень 2024 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася і не виплачувалася, у серпні-листопаді 2024 року нараховано та виплачено індексацію в розмірі по 130,20 грн щомісяця, у грудні 2024 року - 254,35 грн.

Тобто судом установлено, що відповідачем у вказаному періоді нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-XII, Порядку № 1078, Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та в належному розмірі.

Щодо індексації грошового забезпечення у 2025 році суд зазначає таке.

Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягали застосуванню відповідачем.

З огляду на наведене, оскільки згідно із положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що індекс споживчих цін у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, то саме січень 2025 року є «базовим» місяцем для індексації грошового забезпечення у 2025 році, а не листопад 2015 року, як стверджує позивач. Відповідно обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року.

Згідно з інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, індекс споживчих цін склав: у січні 2025 року - 101,2; у лютому 2025 року - 100,8; у березні 2025 року - 101,5; у квітні 2025 року - 100,7; у травні 2025 року - 101,3; у червні 2025 року - 100,8.

Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації слід провадити з лютого 2025 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103 % до червня 2025 року.

У червні 2025 року індекс споживчих цін склав 104,4 % (1,008*1,015* 1,007*1,013).

З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у червні 2025 року складав 104,4 %, то у наступному місяці грошове забезпечення підлягало індексації.

З вище викладеного судом установлено, що до липня 2025 року у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.

Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2025 року по 20 серпня 2025 року включно місяць підвищення доходу - січень 2025 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 219,19 грн (липень 2024 року - 133,23 грн, за 20 днів серпня - 85,96 грн (133,23 грн / 31 календарний день * 20 фактично відпрацьованих днів)).

Як вже вище вказано, згідно з довідкою ГУНП в Чернігівській області від 21 листопада 2025 року № 925/124/21/01-2025 позивачу у період з січня по червень 2025 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася і не виплачувалася, у липні нараховано та виплачено індексацію в сумі 133,23 грн, у серпні - 85,96 грн (пропорційно відпрацьованому часу).

Тобто судом установлено, що відповідачем у вказаному періоді нарахування та виплата позивачу поточної індексації здійснювалася із дотриманням положень Закону № 1282-XII, Порядку № 1078, Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та в належному розмірі.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», стаття 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не визнавалися неконституційними і підлягали застосуванню, нарахування і виплата позивачеві поточної індексації у 2024 та 2025 роках здійснювалася відповідачем із дотриманням вимог чинного законодавства.

Твердження позивача, що «базовим» місяцем для обчислення індексації його грошового забезпечення є листопад 2015 року, відхиляються судом як безпідставні, оскільки ґрунтуються на хибному тлумаченні вище наведених правових норм Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 без врахування положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Суд також зауважує, що оскільки Порядок № 1078 є підзаконним нормативно-правовим актом, то його застосування слід здійснювати в частині, яка не суперечить вище наведеним положенням законів про Державний бюджет України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та є нормативно-правовими актами з вищою юридичною силою.

Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17, то суд вважає, що така правова позиція є незастосовною до спірних правовідносин, як така, що висловлена Верховним Судом за іншого нормативно-правового врегулювання.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні, тим більше, що позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області (місцезнаходження: 14000, місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 74, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова