Рішення № 133225146, 12.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/21298/25

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість у розмірі 17753,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податкова заборгованість, яка не сплачена у добровільному порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали була направлена відповідачу на адресу, що зазначена у позові.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою " за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч.1 ст.127 Кодексу адміністративного судочинства України час вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, поштове відправлення не вручено з незалежних від суду причин, тому в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення такого відправлення, є дата проставлення на конверті відповідної відмітки.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, дійшов наступних висновків.

Матеріали справи свідчать, що за Відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму з 17753,02 грн.

У зв"язку з добровільною несплатою боргу, позивач звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.294.1 ст.294 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Згідно н.295.1 ст.295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п.300.1 ст.300 Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №062523169683 від 19.07.2023, відповідно до якої платником обрано ставку 20% до розміру мінімальної заробітної плати та 2-гу групу. Згідно зазначеної заяви відповідачу нараховано заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 17753,02 грн., в тому числі 17720,00 грн. - основний платіж та 33,02 грн. - пеня.

Докази сплати заборгованості матеріали справи не містять.

Правовими положеннями п. 59.1 статті 59 Кодексу встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 Кодексу).

Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу №00008993-1302-0630 від 31.01.2024. Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв`язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, грошове зобов"язання у сумі 17753,02 грн. набуло статусу податкового боргу.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, тому задовольняє його у повному обсязі.

Керуючись статтями 242-, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) податкову заборгованість в сумі 17753,02 грн. (сімнадцять тисячі сімсот п`ятдесят три гривні дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

12.01.26