Рішення № 133224558, 12.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 рокуСправа №160/31170/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , орган, що видав 1259, дата видачі 02.07.2021, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, тел. (0322) 38-65-34, адреса ел. пошти: nasv@post.mil.gov.ua, код ЄДРПОУ 08410370, р/р UA758201720313271003201002931 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 170552 грн 06 коп.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на наявність правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

На виконання ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява з додатками направлена відповідачу позивачем, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та отримано останнім 11.12.2025, про що свідчить підпис останнього в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №R068028474931.

Станом на 12.01.2026 відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) від 25.07.2024 №26-КС, відповідно до наказу Міністра оборони України від 05.06.2014 №360 «Про затвердження Інструкції про проведення військово-професійної орієнтації молоді та вступних випробувань у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України», на підставі Правил прийому до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2024 році та рішення приймальної комісії від 25.07.2024, ОСОБА_1 зараховано на перший курс денної форми навчання для потреб Збройних Сил України, прийнято на військову службу (навчання), зараховано до списків особового складу Збройних Сил України, присвоєно первинне військове звання рядового складу «солдат» та «особистий номер» і призначено курсантом навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії.

Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 25.07.2024 №260, ОСОБА_1 25.07.2024 зараховано до списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та на всі види забезпечення.

25.07.2024 між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.

Відповідно до умов Контракту, ОСОБА_1 взято на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

08.09.2025 ОСОБА_1 подано начальнику 24 навчального курсу рапорт про відрахування з числа курсантів, в якому, з-поміж іншого зазначено, що відповідач після дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), зобов`язується відшкодувати загальну суму визначених до відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, в касу або на рахунок Національної академії.

Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) від 24.09.2025 №80-КС, відповідно до частини тринадцятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пунктів 3, 7 розділу II Особливостей відрахування, поновлення та переведення курсантів, слухачів, ад`юнктів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ у системі Міністерства оборони України, затверджених наказом Міністерства оборони України №877 від 31.12.2024, солдата ОСОБА_1 , курсанта штатного навчального курсу інституту ракетних військ і артилерії спеціальності «Військове управління (за видами збройних сил)» спеціалізації «Управління діями підрозділів артилерії» відраховано з числа курсантів другого курсу через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, звільнено від займаної посади та вважається такою, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 26.09.2025 №251 ОСОБА_1 з 26.09.2025 виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення. У наказі також зазначено про необхідність ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за період з 25.07.2024 по 26.09.2025 в сумі 170552 грн 06 коп., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах».

Довідкою-розрахунком від 26.09.2025 №112, складеною Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, підтверджено загальну суму заборгованості відповідача 170552,06 грн, що складається з грошового, продовольчого, речового, медичного забезпечення, спожитих комунальних послуг та енергоносії, оплати транспортних послуг. Відповідач із означеною довідкою ознайомлений 26.09.2025, про що свідчить підпис останнього у довідці.

Згідно довідки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 24.10.2025 №1538 станом на 24.10.2025 за курсантом ОСОБА_1 рахується заборгованість у сумі 170552,06 грн.

Вважаючи наявною за відповідачем заборгованість у заявленому до стягнення розмірі, позивач звернувся з цим позовом до суду про її стягнення.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі Порядок №964).

За п. 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;

оплатою комунальних послуг.

Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

Згідно з п. п. 4, 5 Порядку №964 витрати відшкодовуються в повному розмірі:

курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу в заклад фахової передвищої військової освіти, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, а також курсантами жіночої статі за весь період навчання;

курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк;

особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 і підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», - за весь період навчання.

Витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу:

курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання;

курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби.

Пунктом 6 Порядку №964 встановлено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджено наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі Порядок №419).

За п. 2.1. Порядку №419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на:

грошове забезпечення;

продовольче забезпечення;

речове забезпечення;

медичне забезпечення;

перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад;

оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.

Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Пунктом 2.1.2. Порядку №419 встановлено, що витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.

Згідно з п. 2.3. Порядку №419 у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Застосовуючи вказані положення законодавства до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Достатність та належність довідок-розрахунків на підтвердження розміру заборгованості, що стягується, визнана Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 23.06.2022 у справі №160/14829/21.

Суд констатує, що наданими позивачем доказами підтверджується розмір витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у позивача в період його навчання.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем розрахунку витрат, пов`язаних з його утриманням в якості курсанта, що здійснений позивачем.

У спірних правовідносинах підлягають застосуванню саме норми Закону №2232-XII та Порядку №964, згідно яких відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, зокрема, з грошовим забезпеченням.

Відмінність у характері військової служби курсантів в порівнянні з іншими військовослужбовцями обумовлені відмінностями програм фінансування, за рахунок яких здійснюється виплата їх грошового забезпечення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №440/2692/20.

Грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації.

На спірні правовідносини не поширюється дія положень п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі №520/6532/2020, від 13.01.2023 у справі №440/2692/20.

Подібне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.06.2024 у справі №160/29228/23.

Отже, відшкодуванню підлягають в т.ч. витрати з утримання позивача у вигляді виплаченого грошового забезпечення.

Тотожне правозастосування здійснено і Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.01.2022 у справі №160/14384/21, а також постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі №460/4684/23, від 08.11.2023 у справі №300/2420/22, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №620/773/23, постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №540/4144/20.

Таким чином, усі без виключення витрати на утримання відповідача підлягають стягненню на користь позивача, що відповідає послідовній та актуальній судовій практиці, передусім Верховного Суду.

Суд вважає за доцільне навести практику Європейського Суду з прав людини, яка є релевантною до обставин цієї справи за змістовним критерієм (суттю правовідносин між студентами вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання та подальшим працевлаштуванням в державних органах).

У справі Chitos проти Греції (рішення від 04.06.2015, заява № 51637/12) Європейський Суд з прав людини зазначав: заявник не може правомірно стверджувати, що не знав принципу і обсягу зобов`язання, яке він взяв на себе, обравши кар`єру офіцера і військового лікаря. Однією з головних переваг вступу до армії було безкоштовне навчання. Дійсно, збройні сили беруть на себе вартість усього навчання такої особи, сплачують їй платню і надають соціальне забезпечення як кадровому офіцеру. Натомість від офіцера після отримання диплома вимагається взяти на себе зобов`язання служити у відповідному званні певну кількість років.

Європейський Суд з прав людини уважає, що накладене на кадрових офіцерів зобов`язання після завершення навчання нести службу протягом певного строку є невід`ємним від покладеного на них завдання. Обчислення строку дії контрактів офіцерів, які отримали освіту кошом армії, і умови розірвання таких контрактів належать до розсуду держави.

Вимога держави повернути кошти, витрачені на навчання офіцерів і військових медиків, а також на їх забезпечення відповідно до потреб, виправдовують заборону розривати контракт протягом певного строку і встановлення відшкодування витрат, яких зазнала держава протягом років навчання. Зобов`язання військових лікарів, які бажають піти у відставку до завершення контракту, сплатити державі певну суму на відшкодування витрат, понесених на їх навчання, цілком виправдовується перевагами, яких не мають цивільні студенти у сфері медицини, зокрема забезпеченим працевлаштуванням, отриманням платні тощо. Сам принцип відкупу років, які залишається відслужити, не становить порушення принципу пропорційності.

У справі Lazaridis проти Греції (рішення від 12.01.2016, заява № 61838/14) заявник (лікар, підполковник армії) подав клопотання про його дострокове відрахування з армії. Генеральний штаб армії зобов`язав заявника виплатити державі відшкодування у сумі 121321,72 Євро як компенсацію за дострокове звільнення. Заявник оскаржив таке рішення до суду. Суд відхилив його скаргу, у зв`язку із тим, що заявник, отримавши відповідну освіту, зобов`язався відслужити в армії дев`ятнадцять років і вісімнадцять днів, але він прослужив лише чотирнадцять років, два місяці та шість днів. Заявник оскаржив це рішення національного суду.

Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що зобов`язання військових лікарів, які бажали залишити армію до закінчення строку виконання обов`язку, відшкодувати державі витрати, понесені на їх навчання, було цілком виправданим з огляду на привілеї, якими вони користувалися порівняно із цивільними студентами-медиками. Особа, яка вступає на навчання до Військової академії, усвідомлює, що аналогом безкоштовної освіти, винагороди та соціальних переваг, якими користується така особа в силу свого військового статусу, є зобов`язання служити в рядах армії протягом визначеного періоду після закінчення навчання.

Обов`язок офіцерів армії нести службу протягом визначеного періоду після завершення їх підготовки відповідає встановленій меті, а тривалість цього періоду визначається на розсуд держав. Саме за допомогою військових установ особи отримують загальну медичну освіту, відповідну спеціалізацію, а також мають можливість займатися приватною медициною в неробочий час. Таким чином, сам принцип викупу решти років служби не порушує принцип пропорційності.

У справі Yanask проти Туреччини (рішення від 06.01.1993, заява № 14524/89) щодо права на освіту Європейський Суд з прав людини зазначив, що гарантування права на освіту не виключає застосування дисциплінарних стягнень; встановлені обмеження у справі заявника щодо права на освіту у Військовій академії не обмежують його право на освіту у цивільних навчальних закладах.

Щодо захисту права власності у рішенні Європейського Суду з прав людини вказано, що у заявника виник борг перед державою щодо відшкодування плати за навчання, харчування, проживання у разі невиконання обов`язку стосовно проходження військової служби в армії у встановлений законодавством період. Комісія вважає, що обов`язок здійснити такі відшкодування після відрахування з навчального закладу не порушує права заявника відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Отже, практика відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі особи, яка не виконала свій обов`язок щодо відпрацювання в державних органах визначеного строку, є належним способом реалізації державної політики та відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Спосіб реалізації такої політики шляхом подання позову до суду забезпечує особі можливість належним чином представляти свою позицію та користуватися усім можливим обсягом прав, в свою чергу суд забезпечує дотримання законності та верховенства права під час здійснення відповідної процедури.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено документально підтверджену суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, за обставин цієї справи відсутні судові витрати, які підлягають розподілу за результатом ухвалення рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , орган, що видав 1259, дата видачі 02.07.2021, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, тел. (0322) 38-65-34, адреса ел. пошти: nasv@post.mil.gov.ua, код ЄДРПОУ 08410370, р/р UA758201720313271003201002931 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 170552 (сто сімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 06 копійок.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька