Ухвала суду № 133220905, 12.01.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/6/26

Провадження № 1-кп/293/97/2026

УХВАЛА

12 січня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025240020007574 від 04.10.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ново-Місто Монастирищенського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240020007574 від 04.10.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України затверджений прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 02.01.2026.

Ухвалою від 05.01.2026 суд призначив підготовче судове засідання на 12:10 год. 12.01.2026.

12.01.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

В підготовчому судовому засіданні прокурор в режимі відео конференції висловив думку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду. Вказав, що підстав для закриття або зупинення провадження по справі не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. Розгляд справи слід здійснювати у відкритому судовому засіданні з участю прокурора, обвинуваченого та захисника. Прокурор також підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та вагомість здобутих слідством доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжкого злочину. Вказав на наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та з метою запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або вчинити інше кримінальне правопорушення, просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Щодо визначення розміру застави не заперечив.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення справи до судового розгляду по суті. Разом з тим, ОСОБА_4 , не вважаючи себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 ККУкраїни, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою. Захисник ОСОБА_5 підтримала свого підзахисного і просила обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою. Просила також врахувати, що ОСОБА_4 в розшуку ніколи не перебував, доглядає за матір`ю, яка є інвалідом ІІІ групи, про що ОСОБА_4 повідомляв орган досудового розслідування, на всі виклики суду зобов"язується з"являтися.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, дійшов наступних висновків.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Кримінальне провадження підсудне Черняхівському районному суду Житомирської області.

Підстав для закриття кримінального провадження чи зупинення провадження немає. Угод у порядку ст.ст.468-474 КПК України до суду не надійшло.

Порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду, відсутні.

Кримінальне провадження здійснюється суддею одноособово відповідно до вимог ч.1 ст.31 КПК України, у відкритому судовому провадженні згідно з ч.2 ст.27 КПК України з участю учасників провадження.

В зв`язку з наведеним суд завершує підготовку до судового розгляду та вважає за необхідне призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Частиною третьою ст.315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, обрані щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомир від 20.11.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.01.2026 включно.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується в тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутація, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно ч.3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує що в даному випадку тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який в повній мірі відповідає існуючим ризикам. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів в повній мірі не зможе забезпечити виконання покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченими п.п.1,5, ч.1 ст.177 КПК України. Вказані ризики не зникли та продовжують існувати.

Таким чином, наявність вищевказаних ризиків обумовлює необхідність у продовженні застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд також погоджується з думкою прокурора про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке за класифікацією КК України відноситься до тяжкого злочину, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Враховуючи, що суд своїм рішенням забезпечує не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а тому з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, можливої міри покарання, яка йому загрожує, наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України у кримінальному провадженні, та те, що строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 16.01.2026, суд вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_4 може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Клопотання прокурора суд вважає обґрунтованим, а тому задовольняє його в повному обсязі.

Враховуючи вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також враховуючи його вік та стан здоров`я, положення частини восьмої статті 176 КПК України, суддя дійшов висновку про доцільність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведені вище обставини, а також міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у обвинуваченого матері, яка має ІІІ групу інвалідності, відсутність судимостей, суддя з огляду на надані йому дискреційні повноваження дійшов висновку про можливість визначення застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 35, 291, 314, 314-1, 315, 316, 177, 181, 183, 393, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025240020007574 від 04.10.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України, призначити до судового розгляду на 22.01.2026 об 11 год 00 хв.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тривання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 13.03.2026 включно.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахування наведених в ухвалі обставин, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 66560 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, р/р UA75820172.0355229001500000277; банк отримувача: ДКС України, м.Київ, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Підозрювана особа або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Житомирська УВП (№8)».

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Головуюча суддя ОСОБА_6