Рішення № 133214335, 30.12.2025, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1428/25

Провадження № 2/448/703/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30.12.2025 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гіряк С.І.,

за участі секретаря судового засідання Гамарської І.І.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до

відповідача: Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: вул. Героїв України, 184, с. Шегині, Яворівського району, Львівської області, індекс 81321),

третя особа: Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. М.Грушевського, 6, м.Мостиська, Яворівського району, Львівська область, 81300)

вимоги позивача: про встановлення факту, що має юридичне значення, внесення змін до актового запису та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

учасники справи:

представник позивачки - адвокат Медвідь В.О. (в режимі відеозв`язку),

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

1. Представник позивачки адвокат Медвідь В.О. 30.07.2025 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок розташований у АДРЕСА_2 був побудований у 1947 році та відносився до суспільної групи колгоспний двір.

2. Зазначає, що його членами були: ОСОБА_2 голова двору, а також ОСОБА_3 .

3. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра покійного батька позивачки - ОСОБА_2 . На день смерті, вона була зареєстрована в АДРЕСА_2 , разом з нею був зареєстрований її син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті матері в силу положень ч.3 ст. 1268 ЦК України.

4. Також зазначає, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер двоюрідний брат позивачки ОСОБА_3 . Вказує, що спадщину після його смерті прийняла позивачка, оскільки фактично вступила у володіння та управління спадковим майном, а саме протягом останніх п`яти років здійснює догляд та утримання будинку, який належав ОСОБА_3 , займалась похованням ОСОБА_3 та доглядає за його могилою. Вказує, що позивачка в останні дні життя свого брата проживала з ним та здійснювала за ним догляд. Доповнює, що позивачка належить до п`ятої черги спадкування та інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає. Також додає, що ОСОБА_3 за життя не оформив належним чином речові права на майно колишнього колгоспного двору.

5.Також доповнює, що при виготовленні свідоцтва про смерть та здійснення актового запису про смерть ОСОБА_3 неправильно здійснено запис відносно відомостей про ім`я померлого, а саме в імені ОСОБА_4 помилково зазначено ім`я ОСОБА_5 .

6. Вказує, що після смерті ОСОБА_3 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лозинської О.М., однак, повідомленням нотаріуса позивачці було роз`яснено, що у зв`язку із наявністю в свідоцтві про смерть розбіжностей в імені померлого та відсутністю оригіналів правостановлюючих документів їй слід звернутися до суду.

7. Позивачці не видається можливим оформити право власності на будинковолодіння в позасудовому порядку, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а також у зв`язку з наявними розбіжностями в свідоцтві про смерть та актовому записі про смерть в імені померлого, за таких обставин вона вимушена звернутися до суду.

8. Представник відповідача позовні вимоги визнала, у поданій заяві вказала, що не заперечують проти позову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

9. У судове засідання позивачка ОСОБА_6 не з`явилася. В судовому засіданні її представник адвокат Медвідь В.О. вказав, що позов підтримує повністю, просив його задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

10. Представник відповідача Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області у судове засідання не з`явився, подала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти позову, просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

11. Представник третьої особи Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без їхньої участі, вказавши, що вирішення спору покладає на розсуд суду.

12. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі

ІІІ. Процесуальні дії у справі

13. Ухвалою судді від 04.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

14. Ухвалою судді від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

15. Ухвалою суду від 28.11.2025 витребувано в Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області інформацію про те, до якої суспільної групи (колгоспний чи робітничий двір) відносилось будинковолодіння в АДРЕСА_2 , а також хто був зареєстрований та фактично проживав в даному господарстві у період з 15.04.1988 р. до 15.04.1991 р., а також хто проживає та зареєстрований за вказаною адресою.

16. Ухвалою суду від 12.12.2025 відмовлено у прийнятті визнання відповідачем Шегинівською сільською радою Яворівсього району Львівської області позову, продовжено розгляд справи, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до часкового задоволення, виходячи із наступного.

ІV. Обставини справи, встановлені Судом

17. У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок у АДРЕСА_2 , відносить до суспільної групи робітничий двір, та з 15.04.1988 по 15.04.1991 його членами були: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - голова домогосподарства, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 син, що підтверджується випискою із погосподарських книг №4,5 по селу Шегині, Яворівського (колишнього) району, Львівської області станом на 15.04.1988 та 15.04.1991, виданою Шегинівським сільським головою О.Павуцьо № 02-18/2056 від 05.12.2025. Також із довідки № 02-18/2053 від 05.12.2025, виданою Шегинівським сільським головою О.Павуцьо, вбачається, що станом на 04.12.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , ніхто не проживає.

18. Встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого 17.06.2011.

19. Згідно виписки з погосподарської книги №13 по селу Биків вулиця Перемишльська, 35, Яворівського району, Львівської області, виданої Шегинівським сільським головою О.Павуцьо, станом з 01.01.2011 по 31.12.2015 у житловому будинку АДРЕСА_3 , були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 голова домогосподарства, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20. Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_3 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, а заповіти нею не складались, що підтверджується інформаційними довідками зі спадкового реєстру №82663429, 82663446 від 25.09.2025.

21. Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 24.09.2017 р.н., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті с.Биків, Мостиського району, Львівської області. Після його смерті спадкова справа не заводилась та заповіти ним не складались, що підтверджується інформаційними довідками зі спадкового реєстру №82866716, 82866705 від 13.10.2025.

22. З довідки, виданої 30.03.2025 отцем ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер і похований в с.Биків, Львівської області, Шегинівської території громади, Яворівського району Львівської області. Його похованням займалась сестра ОСОБА_1 , яка і доглядає за його могилою.

23. З акту обстеження житлового будинку по АДРЕСА_2 від 25.03.2025, вбачається, що протягом останніх п`яти років постійний догляд та отримання будинку (без зазначення ким саме здіснювався догляд та утримання) за адресою АДРЕСА_2 , власником якого був померлий ОСОБА_3 і за вказаною адресою не проживав останніх п`яти років. Догляд за його будинком здійснює його двоюрідна сестра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

24. Згідно письмових пояснень односельчан, які представник позивачки долучив до матеріалів справи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з 2017 року постійний догляд та утримання будинку АДРЕСА_2 , власником якого був ОСОБА_3 з 2017 року здійснює ОСОБА_1 .

Вказані пояснення суд до уваги не приймає, оскільки вона долучені до матеріалів справи представником позивачки, безпосередньо судом зазначені особи не були допитані, оскільки позивачкою та її представником клопотання про виклик та допит свідків не заявлялось. Їх пояснення не є показаннями свідків в розумінні ст. 90 ЦПК України та не є джерелом доказів.

25. Згідно копії паспорта серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження село Биків, Мостиського району, Львівської області, місце реєстрації с.Биків.

26. Копією військового квитка серії НОМЕР_4 , трудової книжки НОМЕР_5 та паспорта серії НОМЕР_3 , підтверджується, що іменем покійного, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , було « ОСОБА_4 ».

27. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 10.04.1961, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками були ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

28. Після одруження ОСОБА_12 змінила прізвище з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 », що підтверджуєтсья копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 .

29. Згідно Витягу з Державного реєсру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126,133, 135 Сімейного кодексу України №00056236958 від 09.12.2025 ОСОБА_13 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками були ОСОБА_17 батько, ОСОБА_18 - мати.

30. ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 .

31. Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_9 від 31.05.1956, її батьками були ОСОБА_17 батько, ОСОБА_18 - мати.

32. Згідно копії паспорта позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , така зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .

33. Згідно копії технічного паспорта загальна площа будинку в АДРЕСА_2 становить 33.5 кв.м., житлова 15.3 кв.м. Вартість житлового будинку згідно висновку про вартість майна становить 283263 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, що право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 не зареєстровано.

34. Оформити спадщину на спірне будинковолодіння в позасудовому порядку позивачці не вдається, що підтверджується повідомленням приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. №25/01-16 від 12.06.2025, згідно якого було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю у позивачки оригіналів правовстановлюючих документів та розбіжностями в імені померлого у свідоцтві про смерть.

V. Застосоване Судом законодавство

35. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

36. Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

37. Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

38. Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

39. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

40. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

41. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

42. Як вбачається із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

Згідно із ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

43. На підставі положень ст.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

44. Відповідно дост. 1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи , визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

45. Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

46. Як роз`яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.

47. Згідно ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

48. Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

49. Згідно ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

50. Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7, якщо будівництво здійснювалося згідно з законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

51. У відповідності до п. 23 вищезазначеної Постанови свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

52. Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

53. Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

54. Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

55. У Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

56. Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

57. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

58. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

59. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

60. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

61. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

62. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

63. Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

64. У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

65. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

66. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

67. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

68. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки Суду

69. У справі, яка розглядається судом встановлено, що представник позивачки звернувся до суду із позовом до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, в якому просить встановити факт неправильності запису в актовому записі про смерть двоюрідного брата позивачки, оскільки така помилка перешкоджає позивачці в оформленні спадщини після його смерті, а іншої можливості встановити даний факт немає, а також просить визнати за позивачкою право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3 , оскільки оформити право власності на спірне будинковолодіння в позасудовому порядку позивачці не вдається, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на зазначене майно у померлого, що підтверджується листом приватного нотаріуса.

70. Дослідивши обставини справи та враховуючи наведені норми, керуючись принципом верховенства права, Суд приходить до переконання, що позивачкою та її представником на підтвердження заявленої вимоги щодо встановлення юридичного факту надані докази, є належними і допустимими, оскільки, ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт наявності помилки при написанні імені двоюрідного брата позивачки у свідоцтві про його смерть, яке не збігається із його іменем. Зокрема, судом встановлено про наявність розбіжностей в анкетних даних ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у свідоцтві про його смерть, в частині запису імені померлого, де вказане ім`я померлого « ОСОБА_5 » замість імені « ОСОБА_4 ».

Вказана неправильність в актовому записі не може бути усунута іншим шляхом, ніж звернення до суду та перешкоджає позивачці в реалізації її прав.

71. В даній конкретній ситуації встановлення факту неправильності запису в актовому записі породжує юридичні наслідки для позивачки і необхідне їй для реалізації свого права на врегулювання спадкових питань.

72. У зв`язку із чим, Суд дійшов висновку, що позов в частині про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню.

73. Разом з тим суд приходить що у позовна вимога про визнання за позивачкою права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

74. Повідомленням приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. №25/01-16 від 12.06.2025 було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю у позивачки оригіналів правовстановлюючих документів та розбіжностями в імені померлого у свідоцтві про смерть.

75. Водночас, позивач та її представник, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаючись на відсутність у померлого ОСОБА_3 зареєстрованого права власності на житловий будинок, всупереч вимогам ст. 12 ЦПК України, яка визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, не долучили на підтвердження вказаних обставин доказів, зокрема довідки з бюро технічної інвентаризації про те, що за вказаною адресою право власності на житловий будинок не зареєстровано.

76. Окрім цього, представник позивачки посилається на те, що позивачка прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном, належить до 5 черги спадкування, протягом останнім п`яти років вона здійснювала догляд та утримання будинку, проживала з двоюрідним братом ОСОБА_3 та доглядала за ним, займалась його похованням та доглядає за його могилою.

77. Однак позивачкою не додано доказів, що вона у встановленому порядку прийняла спадщину після ОСОБА_3 , а саме проживала разом з ним на час смерті або у шестимісячний строк подала нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини заяву про прийняття спадщини, що передбачено нормами ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Окрім цього позивачка не надала підтверджень про відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .

78. Також звертаючись з позовною вимогою про визнання права власності на житловий будинок представник позивача посилається на те, що він відносився до суспільної групи - колгоспний двір, однак в ході судового розгляду встановлено, що спірний житловий будинок відносився до суспільної групи робітничий двір, що свідчить про розбіжності в твердженнях представника позивача та обставинах, на які він посилається.

79. Суд також звертає увагу, що згідно копії паспорта серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження село Биків, Мостиського району, Львівської області, місце реєстрації с.Биків. Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 24.09.2017 р.н., ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

80. З матеріалів справи також вбачаються розбіжності в по-батькові « ОСОБА_20 »/ « ОСОБА_21 »/« ОСОБА_22 », в виписці із погосподарських книг №4,5 по селу Шегині, Яворівського (колишнього) району, Львівської області станом на 15.04.1988 та 15.04.1991, виданою Шегинівським сільським головою О.Павуцьо № 02-18/2056 від 05.12.2025, згідно якої у житловому будинку АДРЕСА_3 , були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 голова домогосподарства, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке належало до суспільної групи робітничий двір та право власності на яке просить визнати позивачка.

81. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

82. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

83. Встановлено, що позивачкою не долучені докази, які б дали право визнати доведеними позовні вимоги в частині визнання за нею права власності на житловий будинок, відсутня ступінь достовірності наданих стороною позивача доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною.

84. Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в частині про визнання за позивачкою права власності на житловий будинок та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.

Суд наголошує, що дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства, де позивач звернувся за захистом своїх прав, керуючись нормами матеріального права та ЦПК України. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даних справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи, Суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

85. Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

86. Відомості, які б спростовували даний висновок суду відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

VII. Розподіл судових витрат між сторонами

87. Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд,

у х в а л и в:

1. Позов ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа: Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення, внесення змін до актового запису та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити частково.

2. Встановити факт неправильності запису в актовому записі № 68 від 24 вересня 2017 в свідоцтві про смерть, виданого Шегинівською сільською радою Мостиського району Львівської області в частині запису імені померлого, встановивши, що його ім`я « ОСОБА_4 ».

3. Мостиському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 68 від 24 вересня 2017 року в свідоцтві про смерть ОСОБА_7 , виданого Шегинівською сільською радою Мостиського району Львівської області, в частині запису імені померлого, вказавши ім`я померлого « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 ».

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Понесені позивачкою судові витрати залишити за нею.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_10 ;

Відповідач: Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області, місцезнаходження: с. Шегині, вул. Дружби, 184, Яворівського району Львівської області, індекс 81321, код ЄДРПОУ 04371928;

Третя особа: Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 22, м. Мостиська, Яворівського району, Львівської області, індекс 81300, ЄДРПОУ 20849826.

Повний текст судового рішення складено 09.01.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК