Рішення № 133213800, 08.01.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.01.2026

Справа № 334/8951/25

Провадження № 2-о/334/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Добрєва М.В., при секретарі Саламаха С.І., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Мосіної Ольги, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя звернувся адвокат Мосіна Ольга, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , з заявою про встановлення факту належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, в якому прохава встановити факт належності договору дарування 13/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 , посвідченого 10 квітня 2001 року нотаріусом Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою, який зареєстрований в реєстрі за номером №4-386.

13.11.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

В заяві заявник посилалася на те, що 03.10.1996 року ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізький області, у якому в його імені помилково була зазначена буква «І» замість «И» - « ОСОБА_2 ».

10 квітня 2001 року бабуся заявника - ОСОБА_3 , подарувала своєму онуку ОСОБА_1 13/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором дарування, посвідченим нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори, який зареєстрований в реєстрі за номером №4-386. Зазначена частина будинку 05.03.2002 року була зареєстрована за ОСОБА_1 в ОПЗМБТІ та записано в реєстрову книгу №94 за реєстровим №5029, що підтверджується, Реєстраційним посвідченням.

14 липня 2012 року заявник отримав новий паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізький області, відповідно до свого свідоцтва про народження на прізвище ОСОБА_4 ім`я « ОСОБА_5 » по - батькові ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 заявник ОСОБА_1 , отримав новий паспорт. № НОМЕР_3 , виданий Органом 2313, у якому його ім`я зазначено відповідно до його свідоцтва про народження.

Заявник звернувся до ЦНАП з метою державної реєстрації Договору дарування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, де отримав консультацію, що в зв`язку з тим, що у правовстановлюючому документі - Договорі дарування не збігається його ім`я « ОСОБА_2 », з іменем зазначеним у свідоцтві про народження та в його паспорті, який виданий на теперішній час - « ОСОБА_5 », то йому необхідно в судовому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документу саме йому.

Встановлення факту належності зазначеного правовстановлюючого документу - Договору дарування Заявнику є необхідним для державної реєстрації договору дарування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно..

Прохав встановити факт належності ОСОБА_1 договору дарування 13/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 , посвідченого 10 квітня 2001 року нотаріусом Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою, який зареєстрований в реєстрі за номером №4-386.

В судове засідання заявник не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні заяви наполягала.

Представник заінтересованої особи - в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Запоріжжя народився заявник ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторного) виданого Ленінським ВДРАЦС ЗМУЮ від 31.05.2012 р, №203368, серія НОМЕР_5 .

03.10.1996 року ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізький області, прізвище заявника було зазначено як « ОСОБА_7 », що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

10 квітня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування, згідно умов якого ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 13/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 , посвідченим Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою, який зареєстрований в реєстрі за номером №4-386, що підтверджується договором дарування від 10.04.2021 року.

Зазначена частина будинку 05.03.2002 року була зареєстрована за ОСОБА_1 в ОПЗМБТІ та записано в реєстрову книгу №94 за реєстровим №5029, прізвище заявника було зазначено як « ОСОБА_7 », що підтверджується Реєстраційним посвідченням від 05.03.2002.

14 липня 2012 року заявник отримав новий паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізький області, прізвище заявника було зазначено як « ОСОБА_8 », що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

06.06.2022 року заявник ОСОБА_1 , отримав новий паспорт № НОМЕР_3 , виданий Органом 2313, у якому його прізвище було зазначено як « ОСОБА_8 », що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_3 .

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачаються, розбіжності у написанні прізвища заявника у його паспорті та правовстановлюючому документі, що у свою чергу унеможливлює державну реєстрацію договору дарування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Задовольняючи заяву суд виходить з такого.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Таким чином судом встановлено, що договір дарування від 10 квітня 2001 року, стороною якого є ОСОБА_1 , містить описку щодо прізвища заявника, оскільки відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_3 , виданого 06.06.2022 Органом 2313, прізвище заявника українською мовою « ОСОБА_8 », і усунути вказаний недолік у досудовому порядку неможливо.

Встановлення юридичного факту має для заявника суттєве юридичне значення і необхідно для державної реєстрації договору дарування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Факт належності заявнику договору доведений в судовому засіданні вищевказаними доказами.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, на підставі ст.ст. 315-319 ЦПК України, заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 76-83, 247, 258-259, 268, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 договору дарування 13/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 , посвідченого 10 квітня 2001 року нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори, який зареєстрований в реєстрі за номером №4-386.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або

складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу

Суддя: Добрєв М. В.