Вирок № 133208047, 12.01.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4736/24

Провадження № 1-кп/346/276/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2024 року за № 22024090000000125, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Марківка Коломийського району Івано-Франківської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та іншим військовим формуванням в особливий період.

Вказаний злочин вчинено за таких обставин.

Обвинувачений, розмуміючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, усвідомлюючи, що в соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність вказаних центрів, умисно, з корисливою метою, вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.

З метою перешкоджання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів обвинувачений у березні 2023 року вирішив створити загальнодоступний тематичний інформаційний канал (пізніше зробив його приватним) в соціальній мережі "Telegram" для збору, консолідації і трансляції повідомлень громадянам України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов`язків із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період. Такі повідомлення містили відомості про місця і час проведення мобілізаційних заходів вказаними військовими формуваннями.

Умислом обвинуваченого прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності вказаних територіальних центрів як військових формувань Збройних Сил України. При цьому обвинувачений усвідомлював об`єктивно існуючу небезпеку свого діяння та бажав настання передбачуваних ним наслідків.

Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань здійснювалось обвинуваченим без корисливої мети і за відсутності ознак державної зради, яка виражається у проведенні підривної діяльності проти України.

Отже, обвинувачений шляхом адміністрування тематичного інформаційного каналу в соціальній мережі "Telegram" організував забезпечення постійного функціонування цього каналу, публікацію інформації, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики, що надало змогу залучити до діяльності обвинуваченого якомога більшу кількість учасників.

08.03.2023 року обвинувачений перебуваючи в с.Марківка Коломийського району Івано-Франківської області, використавши мобільний телефон із сім-картами з абонентськими номерами « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », створив в соціальній мережі «Telegram» інформаційний канал з назвою « ОСОБА_6 » (« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), який пізніше змінив на « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Таким чином, зі змісту функціонального призначення інформаційного каналу встановлено, що обвинувачений чітко усвідомлював, що, розміщуючи на даному каналі інформацію про вручення повісток працівниками центрів комплектування та соціальної підтримки, він перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період з метою уникнення громадянами України призову на військову службу, та бажав настання таких суспільно небезпечних наслідків.

Крім того, 10.03.2023 року обвинувачений з метою приховування своєї протиправної діяльності зробив список учасників вказаного каналу прихованим і таким чином забезпечив собі та користувачам анонімність, закликав продовжувати запрошувати друзів, а 16.03.2023 р. - зробив канал приватним (закритим) та розмістив запрошувальне посилання для вступу в групу. Крім того, обвинувачений став учасником вказаного каналу з іншого профілю користувача під іменем « ОСОБА_7 » (« ОСОБА_8 »), а на випадок блокування вказаного каналу або інших дій обвинувачений створив резервний канал за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який за необхідності буде змінено на тематику повісток, про що свідчать розміщені ним повідомлення. Вказане також свідчить про те, що обвинувачений усвідомлював, що здійснює протиправну діяльність та не бажав бути викритим у її здійсненні. При цьому обвинувачений визначив себе адміністратором каналу (користувач з ідентифікатором : « ОСОБА_9 » (« ОСОБА_10 »)), а з 24.03.2023 року адміністрування каналу здійснює бот « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (« ІНФОРМАЦІЯ_6 »).

Крім того, обвинувачений здійснив налаштування вказаного боту таким чином, щоб користувачі самостійно надсилали інформацію у вигляді текстових повідомлень із зазначенням місця, часу та адреси де військовослужбовцями відповідних підрозділів Збройних Сил України та інших збройних формувань проводяться мобілізаційні заходи, чим інформували цільову аудиторію з числа громадян України, які ухиляються від призову та/або мобілізації і військового обліку, про місця виконання службових обов`язків співробітниками вище вказаних територіальних центрів на території м.Коломиї та Коломийського району Івано-Франківської області, що об`єктивно перешкоджало законній діяльності відповідних підрозділів Збройних Сил України.

Крім того, учасниками вказаного "Telegram"-каналу періодично публікуються дописи, які містять заклики, спрямовані на силову протидію працівникам зазначених територіальних центрів під час проведення ними заходів із вручення повісток військовозобов`язаним громадянам.

Так, у період з 01.02. по 14.02.2024 року включно в даному каналі його учасниками з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших воєнізованих формувань розміщено 15 інформаційних повідомлень із зазначенням конкретних місць, де співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснювалася відповідна службова діяльність за наступними адресами:

- 01.02.2024 р. - АДРЕСА_2 ;

- 01.02.2024 р. - АДРЕСА_3 ;

- 02.02.2024 р. - АДРЕСА_12;

- 02.02.2024 р. - АДРЕСА_4 ;

- 03.02.2024 р. - АДРЕСА_5 ;

- 06.02.2024 р. - АДРЕСА_2 ;

- 07.02.2024 р. - АДРЕСА_6 ;

- 07.02.2024 р. - АДРЕСА_7 ;

- 07.02.2024 р. - АДРЕСА_8 ;

- 07.02.2024 р. - АДРЕСА_13;

- 07.02.2024 р. - АДРЕСА_9 ;

- 07.02.2024 р. - АДРЕСА_10 ;

- 12.02.2024 р. - АДРЕСА_5 ;

- 13.02.2024 р. - АДРЕСА_11 ;

- 14.02.2024 р. - АДРЕСА_1 .

При цьому, обвинуваченим розроблено механізм перешкоджання законній діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та інших воєнізованих формувань і, незважаючи на те, що вказана інформація поширювалась не лише ним, а й іншими учасниками каналу, які не перебували у злочинній змові з обвинуваченим, вся діяльність каналу охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, обвинувачений чітко знав та усвідомлював, що на каналі систематично розміщується інформація, яка систематично чинить перешкоди зазначеній законній діяльності Збройних Сил України.

Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема, в соціальних мережах через всесвітню мережу "Інтернет", про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_8 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову, створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, організувавши розміщення в "Telegram"-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками вказаного ТЦК та СП обвинувачений втрутився в законну діяльність тьаких центрів і створив перешкоди в діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, що призвело до суспільно небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

29.08.2024 року між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим, за участю його захисника ОСОБА_5 , з іншого боку, у приміщенні Івано-Франківської обласної прокуратури добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок укладено угоду про визнання винуватості на підставі статей 468, 469, 472 КПК України.

В цій угоді сторони зазначили та передбачили наступне:

1. Згоду із вище вказаним формулюванням обвинувачення.

2. Вище зазначену правову кваліфікацію вчинених діянь.

3. Істотні обставини вказаного кримінального провадження, якими є: відсутність фактів перебування на обліку у психіатра чи нарколога; активне сприяння розкриттю злочину; відсутність негативних наслідків та матеріальної шкоди.

4. Беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні вказаного злочину.

5. Узгоджене сторонами покарання.

Сторони угоди передбачили, що враховуючи вищезазначені обставини, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Обвинувачений беззастережно погоджується на призначення йому вказаного покарання.

7. Наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а також відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

8. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні 09.01.2026 року прокурор просить затвердити зазначену угоду.

Підозрюваний, який вже згідно з правилами ч. 2 ст. 42 КПК України набув статусу обвинуваченого, та його захисник також підтримали угоду про визнання винуватості та просять суд затвердити її. При цьому обвинувачений пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, а також обмеження щодо права оскарження вироку та інші наслідки, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України.

При цьому обвинувачений не бажає проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні.

Заслухавши вказані позиції сторін кримінального провадження, перевіривши необхідні матеріли провадження, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною статті 469 цього Кодексу передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Згідно з правилами ч.4 вказаної статі угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 згідно з положеннями ст.12 КК України є тяжким злочином, однак, ним завдано шкоди лише суспільним інтересам.

Статтею 472 КПК України передбачено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що вказані обставини знайшли своє відображення в розглядуваній угоді про визнання винуватості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що умови вказаної угоди відповідають вимогам закону, угода не суперечить інтересам суспільства, не порушує законні права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, а також відсутні інші підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Суд вважає за необхідне повернути обвинуваченому мобільний телефон марки "IPhone 12", оскільки цей телефон не визнаний речовим доказом, що свідчить, що він не має відношення до змісту пред`явленого обвинувачення в межах даного кримінального провадження.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 100, 374, 469, 470, 472-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.08.2024 року між рокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Мобільний телефон марки "Iphone 12" повернути його власнику, тобто засудженому ОСОБА_4 .

У випадку невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

- обвинуваченим - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою та сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1