Ухвала суду № 133202264, 06.01.2026, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/530/25

Провадження 2-п/574/1/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суду Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

представника відповідача адвоката Третьякова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в режимі відеоконференції заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Третьякова Сергія Миколайовича про перегляд заочного рішення Буринського районного суду Сумської області від 04.11.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 04.11.2025 року позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №661255166 від 23.03.2023 року в сумі 41284,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Третьяков С.М. звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, якій зазначив, що відповідач частково незгодний із вказаним рішенням суду та не міг бути присутнім під час розгляду даної справи, оскільки в цей час він проходив ВЛК, а 03.11.2025 року був мобілізований та включений до лав ЗСУ і був відправлений до місця служби. Крім того, ним не було отримано жодних повідомлень про наявність судової справи і викликів до суду, тому що мешкає в АДРЕСА_1 . Також звертає увагу на те, що відповідно до умов кредитного договору №661255166 від 23.03.2023 р., строк дії договору завершився 24.04.2023 р., тобто на 30 день (п.7.1. договору), бо вже 25.04.2023 р. право вимоги за цим кредитним договором до боржника було продане ТОВ «Таліон Плюс». Відтак, розмір відсотків за користування кредитом у межах строку дії договору (з 23.03.2023 р. по 24.04.2023 р.) складає 5535,00 грн. (9000,00 грн. х30 днів х 2,05% =5535,00 грн.). Вважає, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 5535,00 грн.

Крім того, зазначає, що вищезазначений кредитний договір було укладено 23.03.2023 р., тобто у період дії на території України воєнного стану, у зв`язку з чим п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо передбачено звільнення позичальника від обов`язку сплачувати пеню за кредитним договором, тому підстави для нарахування та стягнення з відповідача неустойки (штраф, пеня) відсутні.

З наведених підстав просив суд переглянути заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 04.11.2025 року по справі №574/530/25.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 02.12.2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Третьякова С.М. прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення, однак в судове засідання не з`явились та про причини неявки не повідомили.

Представник відповідача адвокат Третьяков С.М. в судовому засіданні повністю підтримав заяву про перегляд заочного рішення та просив задовольнити з викладених у ній підстав. Також вказав, що про існування заочного рішенням Буринського районного суду Сумської області від 04.11.2025 року відповідач дізнався лише під час звернення до нього за правовою допомогою після блокування його банківського рахунку.

Заслухавши доводи представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У відповідності до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, правовий аналіз ст.288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідна саме сукупність вказаних двох умов.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, відповідач посилається, зокрема на те, що він не був повідомлений про день, час та місце судового розгляду, у зв`язку з чим не міг реалізувати своє право особистої участі в судовому засіданні щоб надати відповідні докази та заперечення по справі. Так і здійснювати захист своїх інтересів через захисника, що призвело до порушення принципу змагальності сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом направлялися рекомендованими листами з повідомленням про вручення копія ухвали про відкриття провадження у справі, а також судові повістки про час та місце проведення судових засідань, однак, вказані поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про поважність причин його неприбуття в судове засідання через фактичне проживання за адресою, відмінною від місця реєстрації, оскільки користуючись правом вільно обирати місце проживання, особа не звільняється від наслідків невжиття заходів для контролю за надходженням кореспонденції за офіційно повідомленим державі місцем реєстрації.

Крім того, жодних належних доказів тривалого та постійного проживання відповідача за адресою, відмінною від його зареєстрованого місця проживання відповідачем та його представником не надано.

Покликання представника відповідача на призов останнього 03.11.2025 року на військову службу за мобілізацією також не заслуговують на увагу, оскільки останнє судове засідання у даній справі було призначене на 30.10.2025 року, а 04.11.2025 року є датою складення повного судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, яка згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України є датою ухвалення рішення.

Інших причин поважності неявки в судові засідання відповідачем не наведено.

Що стосується покликань відповідача на неправильне застосування судом норм матеріального права і недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, то відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 81 ЦПК).

Не може бути підставою для скасування заочного рішення лише посилання відповідача на неправильне застосування судом норм матеріального права та неправильну оцінку доказів.

Для цього відповідач має надати докази, які мають значення для справи, тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Однак, доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення чи спростовували висновки суду, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення не додано, а доводи, викладені ним в заяві, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду.

Враховуючи вищенаведене, правові підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, а тому заяву відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд ,-

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Третьякова Сергія Миколайовича про перегляд заочного рішення Буринського районного суду Сумської області від 04.11.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 12.01.2026 року

Суддя Т.Р. Гук