Постанова № 133199605, 09.01.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2176/25

Номер провадження 3/289/20/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 (м. Радомишль) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2025 о 00:16, в с. Потіївка, по вул. Центральній, 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме (1. Запах алкоголю з порожнини рота, 2. Виражене тремтіння пальців рук, 3. Почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі КНП «Радомишльська лікарня» відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 не з`явився, а присутній в судовому засіданні його захисник Александров Д.О. підтримав подане 15.12.2025 до суду клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване тим, що наявність вини ОСОБА_1 у формі усвідомленої та добровільної відмови від проходження огляду належними і допустимим доказами не підтверджена, а сумніви щодо доведеності вини не усунуті. На відеозаписі, яке долучено до матеріалів справи зафіксовано, що водій повідомив що був на полюванні та вживав небагато алкоголю. Надалі поліцейський повідомляв водія про можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, у медичному закладі або відмовитися від проходження огляду, при цьому захисник зазначає, що відмова подається як допустимий для водія спосіб поведінки, а наслідки відмови описуються як такі, що зводяться до нетривалого оформлення та подальшої можливості надати пояснення щодо причин не проходження огляду, тому захисник звертає увагу, що не зафіксовано чіткого та зрозумілого попередження про те, що сама відмова від огляду тягне адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП, а також вказує, що не зафіксовано, що поліцейські повідомили водієві конкретні ознаки сп`яніння як підставу для пропозиції огляду. Окрім того, захисник ОСОБА_2 додав, що на відеозаписах не зафіксовано керування та факт зупинки транспортного засобу під керуванням особи, яка притягується до відповідальності, а розмова з поліцейським зводилася до підштовхування ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду.

Заслухавши захисника Александрова Д.О., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, судом встановлено наступне.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

За пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).

Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2, 3, 4 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. При цьому, відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, згідно закону, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп`яніння, передбачені ч. 3, ч. 4 розд. 1 Інструкції як підстави для огляду та встановити факт відмови від проходження огляду, зафіксований у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Як убачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 цього ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.11.2025 серії ЕПР1 №521077, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила, а отже, є належним та допустимим доказом у справі та з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено «відмова від огляду» (а.с.4) та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Радомишльська лікарня» від 23.11.2025 із записом «огляд не проводився», в яких зафіксовані виявлені ознаки алкогольного сп`яніння; відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля та з нагрудної камери поліцейських, на яких зафіксовано, як працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, при цьому повідомив, що був на полюванні і вживав алкоголь.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була зафіксована у встановленому законом порядку з дотриманням вимог Інструкції №1452/735 та вимог ст. 266 КУпАП. Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 23.11.2025 вимог 2.5 ПДР, дії останнього за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника щодо відсутності факту керування та факту зупинки, спростовуються долученими до матеріалів справи відеозаписами (Доск 1, перший файл).

Суд відноситься критично до тверджень захисника Александрова Д.О. про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а поліцейські під час розмови підштовхували його відмови від проходження огляду, що ОСОБА_1 і зробив, оскільки під час судового розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності та адвокатом надано не було.

При цьому, на відеозаписі не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 , ні під час пропозицій пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі в м. Радомишль, ні при відмові останнім від проходження огляду, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, як і відсутній факт провокації зі сторони правоохоронних органів. Будь-яких інших доказів тиску на ОСОБА_1 працівниками поліції сторона захисту не надала, як і не надала суду сторона захисту відповідних рішень, щодо оскарження дій працівників поліції, тому такі доводи суд оцінює критично і не бере їх до уваги.

Такі твердження захисника адвоката Александрова Д.О. суд розцінює в даному випадку як спосіб захисту ОСОБА_1 від пред`явленого обвинувачення, так як суть розмови останнього з поліцейськими зводилася до вирішення питання на місці події без складання матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП з метою подальшого уникнення від відповідальності. На переконання суду вказане не потребує детального аналізу, оскільки правова оцінка та мотиви суду викладені вище.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення водія ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Суд оцінює дані відеозаписи безперервними, інформативними, позбавленими упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. У виконання вимог ст. 266 КУпАП та ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський використав технічні засоби з метою відеофіксації подій та долучив відеозаписи як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблений відповідний запис в протоколі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, у справі «О`Галлоран та Фанціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та керування автомобілем потенційно може завдати серйозної шкоди і ті, хто реалізували таке право, тим самим погодились нести відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі, однак у даному випадку водій ОСОБА_1 відмовився виконати передбачений п. 2.5 ПДР обов'язок пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.

З довідки начальника поліції вбачається, що ОСОБА_1 отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 від 17.12.2020.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, вважаю за необхідне у відношенні ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 268, 280, 283, 284, 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Штраф належить стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ____ 202__