Рішення № 133198468, 09.01.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/4303/25

Провадження № 2/715/119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . За життя померла склала заповіт на користь позивача та його брата ОСОБА_3 у рівних частках, позивач у передбачений законодавством шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Бреславської С.О. та 15 січня 2015 року завів спадкову справу. Не оформивши своїх спадкових прав 17 січня 2025 року, помер брат позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . За життя померлий не склав заповіту, тому позивач у передбачений законодавством шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Бреславської - Стратой В.О. та 19 лютого 2025 року завів спадкову справу, у зв`язку із відсутністю інших спадкоємців.

У зв`язку із цим позивач 23 жовтня 2025 року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом на житловий будинок, який належав померлій матері у порядку спадкування за заповітом та 21 листопада 2025 року на 1/2 частку житлового будинку, яку брат прийняв у спадщину проте не оформив своїх спадкових прав на неї. На що нотаріусами видано постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якими було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом на частки спадкового майна, у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документу про належність будинку померлим, а тому було рекомендовано звернутися до суду з метою визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Згідно довідки Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №23 від 21.01.2025 року, будинок АДРЕСА_1 належав померлій ОСОБА_2 . Згідно копії погосподарської книги на спадкове домогосподарство станом на 1991- 1995 роки, відносилося до категорії колгоспних дворів, у будинку були зареєстровані та проживали померлі батьки та брат позивача.

Тому просить суд, ухвалити рішення, яким:

1. Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на майно померлої ОСОБА_2 , а саме 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами літ. А (заг. пл. 68,7 кв.м, житл. пл. 43,8 кв.м), погріб літ. Б, літня кухня літ. В, сараї літ. Г, Д, Е, Ж, убиральня літ. З, колодязь №1, огорожа №2,3, розташовані у АДРЕСА_1 .

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на майно померлого ОСОБА_3 , а саме 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами літ. А (заг. пл. 68,7 кв.м, житл. пл. 43,8 кв.м), погріб літ. Б, літня кухня літ. В, сараї літ. Г, Д, Е, Ж, убиральня літ. З, колодязь №1, огорожа №2,3, розташовані у АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить суд позов задовольнити, а справу розглянути у його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з`явився, проте надав суду листа, в якому позовні вимоги визнає повністю і просить суд розглянути справу без участі представника с-ради.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за житія спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . За життя померла склала заповіт на користь позивача та його брата ОСОБА_3 у рівних частках, позивач у передбачений законодавством шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Бреславської С.О. та 15 січня 2015 року завів спадкову справу. Не оформивши своїх спадкових прав 17 січня 2025 року, помер брат позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . За життя померлий не склав заповіту, тому позивач у передбачений законодавством шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Бреславської - Стратой В.О. та 19 лютого 2025 року завів спадкову справу, у зв`язку із відсутністю інших спадкоємців.

У зв`язку із цим позивач 23 жовтня 2025 року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом на житловий будинок, який належав померлій матері у порядку спадкування за заповітом та 21 листопада 2025 року на 1/2 частку житлового будинку, яку брат прийняв у спадщину проте не оформив своїх спадкових прав на неї. На що нотаріусами видано постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якими було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом на частки спадкового майна, у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документу про належність будинку померлим, а тому було рекомендовано звернутися до суду з метою визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Згідно довідки Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №23 від 21.01.2025 року, будинок АДРЕСА_1 належав померлій ОСОБА_2 . Згідно копії погосподарської книги на спадкове домогосподарство станом на 1991- 1995 роки, відносилося до категорії колгоспних дворів, у будинку були зареєстровані та проживали померлі батьки та брат позивача.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, ст. ст. 319, 328, 346, 1216-1223,1258, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, що складається із: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами літ. «А» (загальною площею 68,7 кв.м, житловою площею 43,8 кв.м), погріб літ. «Б», літня кухня літ. «В», сараї літ. «Г», «Д», «Е», «Ж», убиральня літ. «З», колодязь №1, огорожа №2,3, розташовані у АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 09 січня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: