Ухвала суду № 133198422, 09.01.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/238/26

ун. № 759/598/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області, яке погоджене прокурором та подане в кримінальному провадженні №12025110000001029 від 10.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного за ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 08.01.2026 приблизно о 12 год 25 хв. перебуваючи в ресторані «CrazyChef», що за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 6, під-час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , отримав у поєднанні з вимаганням від останнього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2 000 доларів США (що еквівалентно 85 431 грн. 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 08.01.2026) за обіцянку здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на службових осіб експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, відповідного медичного закладу, задля отримання необхідних медичних документів що слугуватимуть підставою для подальшого отримання рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_7

08.01.2026 о 12 год. 25 хв. громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

08.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків; протоколами оглядів речей та предметів; протоколом огляду та вручення грошових коштів; іншими доказами зібраними у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Про наявність перелічених вище ризиків, на переконання слідчого, свідчить таке.

Злочин, що інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Викладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

У випадку обрання стосовно ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з особами, які на даний час достовірно не встановлені досудовим розслідування, однак які володіють інформацією щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, шляхом погодження показань з даними особами, до того як так покази будуть надані уповноваженій особі органу досудового розслідування, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування.

Характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.

Ураховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що лише запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, та просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 266 240 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали, що обґрунтованість підозри недоведена; відсутні ознаки вимагання, відтак кваліфікація діяння є неправильною; незрозуміло на кого саме підозрюваний мав вчинити вплив; в діях правоохоронних органів вбачається провокація злочину. Зазначили, що ризики у клопотанні не доведені, відсутні свідки, на яких може впливати підозрюваний, переховуватись він не збирається, оскільки має сім`ю та міцні соціальні зв`язки, всі докази були вилучені під час огляду місця події. Вважали достатнім запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі. Щодо застави вважали обґрунтованим її розмір на суму, що дорівнює сумі неправомірної вигоди, тобто 26 прожиткових мінімумів.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання 08.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваним вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що хоча ОСОБА_4 раніше не судимий, однак він підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, поєднаного з вимаганням, в умовах воєнного стану, а саме в отриманні неправомірної вимоги за влив на прийняття рішення щодо виключення особи з військового обліку, що в умовах триваючої агресії рф щодо України завдає суттєвої шкоди державним інтересам. Санкція інкримінованого йому правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що існує ризик того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки у останнього відсутні достатні стримуючі фактори, а також існує ризик того, що підозрюваний, будучи на волі, може незаконно впливати на свідків та заявника, перешкодити провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки за місцем проживання підозрюваного виявлено велику кількість медичних та особистих документів чоловіків, що може свідчити про систематичну незаконну діяльність підозрюваного з метою особистого збагачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно зі сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).

Враховуючи сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ч. 5 ст. 182 КПК України).

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, його вік, майновий стан та процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08 березня 2026 року (включно), та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці з дня внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;

- не відлучатися за межі м. Києва та Бучанського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

У разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено 12 січня 2026 року.

Cлідчий суддя ОСОБА_8