Ухвала суду № 133193449, 29.12.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 грудня 2025 року м. Київ Справа № 640/15028/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: судді Сас Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Ткачевської В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправним та скасування постанови,

Учасники судового засідання:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Костюк В.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогами:

- Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020р. №1168 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 грудня 2019 року №3030.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2025 (суддя Добрівська Н.А.) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/15028/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/15028/20 до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до розпорядження в.о керівника апарату Київського окружного адміністративного суду № 456-р/ка від 09.10.2025 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025, справу № 640/15028/20 передано на розгляд головуючому судді Сас Є.В.

Ухвалою суду від 05.11.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 27.11.2025 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання на 10.12.2025.

В судове засідання 10.12.2025 позивач (його представник) не з`явився будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника, уповноваженого на представництво, у справі в відрядженні в м. Полтава, проте будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини не надано.

Через неявку представника позивача судове засідання відкладено до 29.12.2025.

В дане судове засідання позивачем явку представника також не забезпечено.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду з формулюванням «за браком часу».

Головуючим поставлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача проти залишення позову без розгляду не заперечив.

Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до норми частини першої статті 45 КАС зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з цим, суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Пономарьов проти України, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС.

Так, відповідно до вимог частини першої статті 205 КАС неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктами 1-2 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною п`ятою статті 205 КАС передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене суд вважає, що неявки позивача та його представників в судові засідання перешкоджають повноцінному розгляду справи, оскільки позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, зокрема, і заслуховування пояснень щодо поданого клопотання щодо зупинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач двічі не прибув у судові засідання по справі, заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача суду не подавав, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Аналогічний правовий висновок щодо необхідності залишення позову без розгляду у подібних ситуаціях викладено у численних судових рішеннях Верховного Суду, зокрема: ухвалі від 27 листопада 2023 року у справі №9901/65/21; ухвалі від 14 листопада 2023 року у справі №990/89/23; ухвалі від 21 вересня 2023 року у справі №9901/143/21; ухвалі від 16 серпня 2023 року у справі №9901/152/21; ухвалі від 03 липня 2023 року у справі №9901/222/21; ухвалі від 23 травня 2023 року у справі №9901/297/21; постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі №9901/471/21.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 248 КАС, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали направити (вручити) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 07.01.2026.

Суддя Сас Є.В.