Рішення № 133193075, 09.01.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2026 р. справа № 300/8069/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.10.2025 № 926050154621 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 13.10.2025 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 30.09.2025 №№ 1466/03-08, 1467/03-08, здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно оскаржуваним рішенням відмовив позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону № 1058-IV на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу" з обґрунтувань, що на 13.10.2025 позивач не досягла пенсійного віку 60 років, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Позивач вважає, що відповідач помилково послався на приписи ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і дійшов висновку, що позивач набуде права на пенсію державного службовця лише після досягнення позивачем пенсійного віку (60 років), оскільки дана норма поширюється виключно на працездатних державних службовців, а не осіб з інвалідністю І та II груп. Оскільки позивач досягла необхідного стажу більше 38 років, з яких понад 27 років на державній службі, та була звільнена відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу", за наявності необхідного стажу та страхового стажу, позивач може претендувати на пенсію держслужбовця, незалежно від віку, оскільки наявність інвалідності II групи дає позивачу на це право.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.

19.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив, вказавши, що у позивача немає права на переведення з пенсії по інвалідності згідно Закону № 1058-IV на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу" оскільки станом на 13.10.2025 позивач не досягла пенсійного віку 60 років передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Зазначено, що починаючи з 01.05.2016 року, державним службовцям за нормами Закону № 3723-ХІІ призначаються лише пенсії за віком. Оскільки Закон № 889-VIII не містить положення про призначення пенсії по інвалідності та проведення перерахунку шляхом переведення на пенсію по інвалідності за цим Законом, то пенсії по інвалідності призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (стаття 90 Закону № 889-VIII). Зазначено, що спору щодо врахування сум, зазначених у вказаних довідках, що враховуються для обрахунку пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, тому вимоги позивача про врахування вказаних довідок про розмір заробітної плати є передчасними. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити (а.с. 42-45).

26.11.2025 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до якого представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі. Зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області діяло в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством. Зазначено, що вимога позивача врахувати при переведенні на державну службу довідки № 1466/03-08 від 30.09.2025, № 1467/03-08 від 30.09.2025 в даному випадку е передчасною, оскільки повинна вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перехід з пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV на пенсію за віком згідно Закону № 889-VIII (а.с. 51-56).

04.12.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзиви відповідачів, відповідно до якої позивач не погоджується з доводами відповідачів. Просить позов задовольнити з обґрунтувань, що відповідно до частини дванадцятої статті 37 Закону № 3723-Х1І якщо особі з інвалідністю І або ІІ групи було встановлено ІІ групу інвалідності, то в разі наступного визнання його особою з інвалідністю І або ІІ групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим законом, поновлюється з дня встановлення І або ІІ групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі. Зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що позивач визнана особою з інвалідністю ІІ групи у період перебування на державній службі та має стаж державної служби понад 10 років, відтак позивач має право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII (а.с. 60-63).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з 04.03.2015 позивачу призначена пенсія по інвалідності (ІІ групи) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

13.10.2025 позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії по інвалідності призначеної відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу", та доданими до заяви документами: довідки від 30.09.2025 № 1466/03-08 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за рані, надбавка за вислугу років) на посаді головною спеціаліста сектору з призначення та виплати державної соціальної допомоги Управління соціального захисту населення Калуської райдержадміністрації Івано-Франківської області та довідку від 30.09.2025 № 1467/03-08 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державному службовцю (а.с. 28-31).

В зв`язку із призначенням пенсій за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань, заява позивача про призначення пенсії розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.

За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 17.10.2025 № 926050154621, яким заявнику відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону № 1058-IV на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу" з обґрунтувань, що на 13.10.2025 позивач не досягла пенсійного віку 60 років передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV (а.с. 33-35).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01.01.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами частини 9 статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону № 3723-XII).

Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної по Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Аргументи відповідачів, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016, та підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII і норми частини 1 статті 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, суд вважає необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України. Таким чином, позивач має право на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 580/6600/24.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у справі № 580/6600/24.

Відповідачами не заперечується наявність у позивача необхідного стажу державної служби понад 20 років (а.с. 14-27).

Як встановлено за результатами розгляду заяви та наданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято оскаржуване рішення від 17.10.2025 № 926050154621, яким позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону № 1058-IV на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу" з обґрунтувань, що на 13.10.2025 позивач не досягла пенсійного віку 60 років передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV (а.с. 33-35).

З огляду на вищевикладене оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної по Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Таким чином, слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.10.2025 № 926050154621 про відмову в переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 13.10.2025 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 30.09.2025 №№ 1466/03-08, 1467/03-08, здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум, суд зазначає наступне.

За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії тощо.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Ураховуючи, що позивач отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену за нормами Закону № 1058-IV, продовжувала працювати на посаді державної служби, має стаж державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, понад 20 років та має право на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, для належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу з 13.10.2025 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної у довідках Управління соціального захисту населення Калуської райдержадміністрації від 30.09.2025 № 1466/03-08 та № 1467/03-08, з урахуванням виплачених сум.

Вказане відповідає правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 12.02.2025 у справі № 580/6600/24 та узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. С.Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.10.2025 № 926050154621 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 13.10.2025 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зазначеної у довідках Управління соціального захисту населення Калуської райдержадміністрації від 30.09.2025 № 1466/03-08 та № 1467/03-08, з урахуванням виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.