Ухвала суду № 133192916, 08.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/29455/25

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця державного виконавця Бердичівського відділу Державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького щодо порядку примусового виконання судового рішення;

- зобов`язати головного державного виконавця державного виконавця Бердичівського відділу Державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, постанову від 12.12.2025 "Про відкриття виконавчого провадження №79805879" та постанови від 12.12.2025 "Про відкриття виконавчого провадження №79805804".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим.

Однак, заявлені військовою частиною НОМЕР_1 позовні вимоги, вищезазначеним критеріям чіткості та зрозумілості не відповідають, оскільки зі змісту прохальної частини позовної заяви неможливо встановити, а ні які дії державного виконавця Бердичівського відділу Державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького щодо порядку примусового виконання судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 оскаржуються (в чому такі дії полягають), а ні які дії військова частина НОМЕР_1 просить зобов`язати державного виконавця вчинити.

Вказане свідчить, що військовій частині НОМЕР_1 необхідно уточнити заявлені позовні вимоги та привести їй у відповідність до вимог частини 1 статті 5 КАС України.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, суб`єктом владних повноважень справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 3028,00 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки, предметом оскарження в поданій до суду позовній заяві є дві постанови про відкриття виконавчих проваджень (від 12.12.2025 ВП №79805879" та від 12.12.2025 ВП №79805804), то за звернення з даним позовом до суду військова частина НОМЕР_1 мала б сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру, що становить 6056,00 гривень (3028,00 грн х 2 = 6056,00 грн).

Однак, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України від 06.07.2005 №2747-IV "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Беручи до уваги, що військова частина НОМЕР_1 подала до суду свою позовну заяву в електронні формі за допомогою підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, то розмір судового збору, який підлягає сплаті нею за подачу даного позову до суду становить 4844,80 гривень (6056,00 грн х 0,8 = 4844,80 грн).

Однак, в порушення вимог частини 3 статті 161 КАС України, військова частина НОМЕР_1 не надала до суду документу про сплату нею судового збору в розмірі 4844,80 гривень чи документу, який би підтверджував підстави для звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву військової частини НОМЕР_1 необхідно залишити без руху та встановити позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції із уточненням в ній заявлених позовних вимог та приведенням їх у відповідність до частини 1 статті 5 КАС України;

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 4844,80 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом ГУ ПФУ в Житомирській області, Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович