Рішення № 133192162, 05.01.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10779/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про:

визнання протиправною відмови від 06.05.2025 №5904-4798/С-02/8-0300/25 у перерахунку пенсії із включенням до розрахунку заробітної плати періоду з 1988 по 1992 роки;

зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з зарахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 1988 по 1992 роки та повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

10.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із врахуванням розміру його заробітної плати, зазначеної в архівних довідках, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, за періоди роботи, що обчислюється з найбільшим індивідуальним коефіцієнтом заробітку, а саме: з 1988 по 1992 роки.

На звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області листом від 06.05.2025 відмовило у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням наданих архівних довідок, оскільки з 19.06.2023 для України припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, у зв`язку з чим врахування заробітної плати на підставі довідок від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9663, №1-3-9663, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, можливе у разі підтвердження первинними документами достовірність їх видачі. Оскільки первинні документи відсутні згадані довідки підлягають перевірці.

ОСОБА_1 вважає, що оскільки він працював в російській федерації в той час, коли Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 була чинною, а архівні довідки видані до 24.02.2022, відтак є актуальними та мають юридичну силу, то у ГУ ПФУ у Волинській області відсутні підстави для відмови у проведенні перерахунку пенсії з врахування вказаних довідок.

Окрім того, зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається па пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні особі пенсії.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

В поданому до суду 09.10.2025 відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнало та просить відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своєї позиції вказало, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по віку відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 04.01.2018.

Позивач 10.04.2025 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9663 та №1-3-9663, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації.

Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 06.05.2025 №5904-4798/С-02/8-0300/25 позивачу надано роз`яснення щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії, через припинення дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення.

Зазначає, що відповідно до п. 5-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України».

Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачає, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав-учасників Угоди враховують трудовий стаж, зароблений на території будь-якої з держав-учасниць, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цієї Угоди.

Поряд з тим, у зв`язку з виходом з 19.06.2023 України з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення, починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів.

Оскільки дипломатичні відносини розірвано, надіслати запит для проведення перевірки до уповноважених органів російської федерації відповідач немає можливості.

Враховуючи викладене, врахування заробітної плати на підставі довідок від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9663 та №1-3-9663, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, можливе у разі підтвердження первинними документами достовірності їх видачі та даних про заробітну плату.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 04.01.2018 одержує пенсію по віку відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

10.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо перерахунку пенсії із врахуванням розміру його заробітної плати на території російської федерації, зазначеної в довідках від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9663 та №1-3-9663, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, за періоди роботи з 1988 по 1992 роки (а.с.25).

Листом від 06.05.2025 №5904-4798/С-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про відсутність підстав для врахування при обчисленні пенсії довідок про заробітну плату за періоди роботи на території російської федерації від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9663 та №1-3-9663, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, оскільки не надано копій первинних документів для підтвердження достовірності їх видачі та даних про заробітну плату.

У листі зазначено, що у зв`язку з виходом з 19.06.2023 України з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення, починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. Оскільки дипломатичні відносини розірвано, надіслати запит для проведення перевірки до уповноважених органів російської федерації відповідач немає можливості (а.с.26).

Вважаючи дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії згідно наданих довідок протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (надалі Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Законом України від 23.12.2022 "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" передбачено, що до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації до 31.12.1991.

Водночас за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19.06.2023.

Відповідно до ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Згідно зі ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності даною Угодою.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі - Закон №1788-ХІІ) та Законом №1058-ІV (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).

При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (надалі Порядок №22-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.

За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера ним може подаватися довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Як встановлено судом, листом від 06.05.2025 №5904-4798/С-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з врахування при обчисленні пенсії довідок про заробітну плату за періоди роботи на території російської федерації від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9663 та №1-3-9663, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, оскільки не надано копій первинних документів для підтвердження достовірності їх видачі та даних про заробітну плату.

Згідно наданих до матеріалів справи довідок від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9664 та №1-3-9665, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, ОСОБА_1 в період охоплений довідками з листопада 1981 року по грудень 1992 року, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та у Військовій частині НОМЕР_2 та отримував заробітну плату (а.с.22-24).

Відтак, вказаними довідками підтверджуються відомості щодо нарахованої позивачу заробітної плати за період з листопада 1981 року по грудень 1992 року та такі видані на основі первинних документів (роздавальних відомостей) (а.с.22-24).

Суд зазначає, що вказані довідки підписані відповідальною особою завідуючою архівом, на них проставлені печатки відповідного архіву.

З огляду на наведене, суд вважає що такі довідки відповідають вимогам законодавства, оскільки видані на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалася виплата заробітної плати позивачу, суми заробітної плати.

Згідно зі статтею 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.

Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994.

Статтею 4 вказаної Угоди передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.

За змістом статті 9 Угоди питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 або (і) двосторонніми угодами.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У статті 5 Угоди визначено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави- учасниць угод.

Ч. 2-3 ст. 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачали, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають

Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами (стаття 8).

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13).

Аналогічні норми щодо взаємного визнання стажу, набутого у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях сторін, були передбачені статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993.

Хоч дію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 у відносинах України з російською федерацією зупинено Законом України від 29.06.2023 №3192-IX (набрав чинності 21.07.2023, а відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 26.07.2023 №72/14-612-87561 дію угоди зупинено з 25.07.2023), проте закон не має зворотної дії в часі.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.

Однак, судом враховано, що згідно з ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно з Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому припинення російською федерацією з 01 січня 2023 року участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не стосуються періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії вказаної Угоди, тобто до 01 січня 2023 року. За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Припинення дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення не може бути підставою для органів Пенсійного фонду в обмеженні особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Інший підхід суперечить принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тому право позивача на зарахування стажу для призначення пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.

Суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про не зарахування заробітної плати позивача за період роботи на території російської федерації, так як Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення припинила свою дію з 19.06.2023, оскільки така обставина не може мати наслідком позбавлення особи права зарахування певного заробітку, та як наслідок, позбавлення позивача конституційного права на належний соціальний захист.

Окрім того, суд зауважує, що довідки про заробітну плату позивача від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9664 та №1-3-9665, видані Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, датовані 04.12.2019, тобто видані до припинення з 19.06.2023 Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Доказів, які б свідчили про недостовірність вищевказаних довідок відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність, а в своїх аргументах відповідач вказує про необхідність підтвердження довідок первинними документами.

Підсумовуючи наведене, дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії із врахуванням розміру його заробітної плати на території російської федерації, зазначеної в довідках від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9664 та №1-3-9665, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, за періоди роботи з 1988 по 1992 роки слід визнати протиправним.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб`єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов`язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб`єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб`єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин. Аналогічна позиції, викладені в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, постанові ВАСУ від 28.07.2015 справа № К/800/34016/14 відповідно до яких, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд у цій справі дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії із врахуванням довідок від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9664 та №1-3-9665, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, за періоди роботи з 1988 по 1992 роки; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2025 про перерахунок пенсії за періоди роботи з 1988 по 1992 роки та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 31.07.2025 №0.0.4479856033.1 (а.с.9).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із врахуванням довідок від 04.12.2019 №1-3-9663, №1-3-9664 та №1-3-9665, виданих Архівним відділом Міністерства оборони російської федерації, за періоди роботи з 1988 по 1992 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2025 про перерахунок пенсії за періоди роботи з 1988 по 1992 роки та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, буд. 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Т.М. Димарчук