Постанова № 133186859, 08.01.2026, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/3/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ч. 1 ст. 126, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

18 серпня 2025 року о 22 год. 05 хв. по вулиці Київська, що у місті Корець, Рівненської області, ОСОБА_1 після ДТП, яка відбулася о 21:45 год. за його участі, будучи особою, яка керувала транспортним засобом(мотоциклом) марки «Loncin LX 200 GY 8», реєстраційний номер НОМЕР_1 вживав алкогольні напої та перебував у стані сп`яніння, що підтверджується висновком експерта №797 від 30.10.2025 року, чим порушив вимоги п.2.10є ПДР України.

Крім того, 18 серпня 2025 року о 22 год. 05 хв. по вулиці Київська, що у місті Корець, Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом(мотоциклом) марки «Loncin LX 200 GY 8» реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив вчинення ДТП та залишив його місце, чим порушив вимоги п.2.10а ПДР України.

Також, 18 серпня 2025 року о 22 год. 05 хв. по вулиці Київська, що у місті Корець, Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом(мотоциклом) марки «Loncin LX 200 GY 8», реєстраційний номер НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР України.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Вакуліч Ю.І., подав до суду клопотання про про застосування до ОСОБА_1 заходу впливу у вигляді його передачі батькам. В обгрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_1 , на момент вчинення правопорушень був неповнолітнім, виховується у багатодітній сім`ї, визнав свої вину, щиро кається, за місцем проживання характеризується позитивно.

В судове засідання ОСОБА_1 та його законний представник, мати, ОСОБА_2 , не з`явилися. ОСОБА_1 подав заяву відповідно до якої справу просить розглядати без його участі. Вину у вчиненні правопорушень визнає, щиро кається. Поряд з тим, просить підтримати та зодоволити клопотання його захисника ОСОБА_3 щодо застосування відносно нього заходу впливу у вигляді передачі під нагляд батькам.

Аналогічну заяву з проханням передачі ОСОБА_1 під нагляд батькам подала і його законний представник ОСОБА_2 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях, крім його особистого визнання вини підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550171, ЕПР1 № 550148, ЕПР1 №550134 від 25 грудня 2025 року, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП;

- схемою місця ДТП від 18 серпня 2025року;

- протоколом огляду місця події ДТП від 18 серпня 2025 року у якому відображено процедуру огляду місця ДТП, що відбулася за участі та вини ОСОБА_1 ;

- протоколом огляд предметів, речей від 19 серпня 2025 року де зафіксовано огляд мотоцикла, яким у момент ДТП керував ОСОБА_1 ;

- ухвалою від 21 серпня 2025 року якою накладено арешт на майно, а саме на мотоцикл марки LONCIN «LX2Q0GY-8» д.н.з НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу до нього, які належать ОСОБА_4 .;

- протоколом допиту неповнолітнього свідка від 21 серпня 2025 року відповідно до якого, ОСОБА_1 визнав, що 18 серпня 2025 року взяв мотоцикл, що належить його батьку та поїхав кататися з друзями. Близько 21 години 30 хвилин він допустив ДТП скоївши наїзд на велосипедиста. Після чого зник з місця ДТП, оскільки злякався. Посвідчення водія не отримував;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , батька ОСОБА_1 відповідно до яких він зазначив, що мотоцикл марки марки «Loncin LX 200 GY 8», реєстраційний номер НОМЕР_1 дійсно належить йому. Час від часу мотоцикл бере його син ОСОБА_1 , який посвідчення водія немає;

- висновком експерта №797 від 30 жовтня 2025 року відповідно до якого при судово-токсилогічній експертизі сечі ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,43 проміле.

Згідно постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 №1306 учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

П. 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П.2.10є ПДР України визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідно до п. 2.10а ПДР України У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно з п.2.1(а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах адміністративної справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують факт вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень, а тому кваліфікує його дії за ч.2 ст.126 КУпАП- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; за ч.4 ст.130 КУпАП вживання особою, яка керувала річковим, морським, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником)та ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Аналізуючи вищенаведені факти, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126, ч.4 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП повністю доведена і сумніву не викликає.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушень був неповнолітньою особою, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся, обіцяв, що таке більше не повториться, у задоволенні заяви адвоката, законного представника та його самого про передачу неповнолітнього під нагляд батькам необхідно відмовити, оскільки керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, так як і власне, вживання алкоголю після вчинення ДТП є найбільш тяжкими правопорушеннями у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Так, водій у стані спяніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями, 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ст.13 ч.2 КУпАП, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер правопорушень, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, зокрема той факт, що ОСОБА_1 на даний час є вже повнолітньою особою, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.34 КУПАП, є щире розкаяння винного та вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до ст.17 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Відповідно до ч. 2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до частини четвертої статті 130 КУпАП, санкція статті накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання. Особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових правопорушень, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Подібна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20.

У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).

Отже, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка вчинила правопорушення за ч. 2 ст. 126, ч.4 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції, передбаченої ч.4 ст. 130 КУпАП, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Частиною 2 ст.307 КУпАП передбачено, що у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн.

Керуючись ст.13, 23, 24-1, 33, ст. 122-4, ч. 2 ст. 126, ч. 4 ст. 130, 221, 283, 284, 307 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч 2 ст.126, ч. 4 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП та застосувати до нього штраф в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. що підлягає зарахуванню на рахунок: UA218999980313020149000017001, отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код ЄДРПОУ: 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, кодкласифікації доходів бюджету 21081300 (адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст.307, ч. 2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу - 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на рахунок: № UA478999980313171206000017521, отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Корецька м.тг/22030101, код за ЄДРПОУ: 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.

С у д д я