Рішення № 133185835, 09.01.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1670/25

Категорія 81

2/295/1091/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Полонця С.М.,

секретаря с/з Лукасевич А.Є.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про захист прав споживачів, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 59982,88 грн., отриманих без правових підстав та 7510,87 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. При цьому, посилається на те, що між нею та АТ «Креді Агріколь Банк» 05.07.2019 року було укладено комплексний договір №3/3342711, за умовами якого їй було надано кредит в сумі 83638,16 грн. строком на 60 місяців зі сплатою відсотків та комісії. У подальшому за договором про відступлення прав вимог від 29.08.2023 року банк відступив ТОВ «Глобал Спліт» права вимоги до позивача за вищезазначеним кредитним договором. На думку позивача, п.1.3.2. кредитного договору, додаток 1 до нього в частині нарахування комісій та всі інші положення кредитного договору в частині нарахування комісій є нікчемними в силу закону. Позивач внесла банку в якості повернення кредиту по кредитному договору грошові кошти загальною сумою 127739,00 грн. Відповідно до виписки банку по кредитному рахунку позичальника, частину внесених позивачем коштів банк направив на погашення комісії, передбаченої п.1.3.2 кредитного договору, тобто загальна сума фактично сплаченої позичальником комісії по кредитному договору складає 59982,88 грн. Вказані кошти, на думку позивача, сплачені нею на підставі нікчемного правочину, а тому до спірних правовідносин підлягають до застосування наслідки нікчемного правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача одержаних на виконання такого правочину коштів комісії в сумі 59982,88 грн. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними, в даному випадку в розмірі 3% річних, що становить 7510,87 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 04.02.2025 року цивільну справу передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24.02.2025 року ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 04.02.2025 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 04.03.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11.03.2025 року клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, залишено без задоволення.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.03.2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про об`єднання справ в одне провадження, відмовлено та зупинено провадження у справі.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 30.12.2025 року ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 24.03.2025 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позовну заяву без задоволення або відмовити в позові у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.07.2019 року між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладений Комплексний договір №3/3342711.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк надає Позичальнику кредит в сумі 83 638,16 грн. строком на 60 місяців - з 05.07.2019 року до 04.07.2024 року (включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), як День повернення кредиту.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Кредит надається позичальнику на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно Договору та Правил надання споживчого кредиту в ПАТ «Креді Агріколь Банк» та на умовах страхування життя Позичальника, які є невід`ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті Банку: зобов`язаний сплачувати Банку: www.credit-agricole.ua.

Відповідно до п.п. 1.3.1. та 1.3.2 п. 1.3. Договору, за користування кредитом Позичальник щомісячно сплачує процентну винагороду, в розмірі 11.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.30% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору.

До Кредитного договору додано: Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в т. ч. Графік платежів за кредитом, ануїтет) (Додаток № 1); Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит); Додаток № 1 до Паспорта споживчого кредиту.

Право вимоги за вищезазначеним правочином відступлено Первісним кредитором (позичальником) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», згідно із договором про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29.08.2023 року.

В позовній заяві позивач зазначає про те, що сторона може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання його недійсним.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 10 березня 2021 року у справі №201/8412/18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16 ц вказано, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що з часу укладання кредитного договору №3/3342711, а саме з 05.07.2019р., ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про визнання нікчемним або недійсним умов вказаного договору, тобто вважала ці умови договору законними та зрозумілими.

Також у разі виявлення несприятливих для себе умов позивач мала право розірвати укладений договір, відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Доказів звернення позивача до банку з будь-якими заявами з дати укладання кредитного договору позивачем суду не надано.

Крім того, в провадженні Богунського районного суду м. Житомира на розгляді перебувала справа № 295/14869/24 за позовом ТОВ «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, рішення по якій на даний час не набрало законної сили.

До моменту звернення ТОВ «Глобал Спліт» до суду з вищезазначеним позовом, ОСОБА_1 вважала спірний правочин чинним та законним, здійснюючи часткові періодичні оплати в рахунок погашення заборгованості.

Законом України «Про споживче кредитування», безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасної сплати платежів тощо.

Кредитодавець виконав свій переддоговірний обов`язок та надав всю необхідну інформацію до укладання кредитного договору №3/3342711 від 05.07.2019 року про споживчий кредит в Паспорті споживчого кредиту, де виклав основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та з якими позичальник погодилася, про що свідчить її особистий підпис.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Додаток № 1 до комплексного договору № 3/3342711 від 05.07.2019 року, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит (в т.ч. Графік платежів по кредиту, ануїтет), який відображає суми щомісячних платежів за кредитом, включають комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1923,68 грн. щомісячно. Вказаний Додаток № 1 є невід`ємною частиною кредитного договору, з умовами якого відповідач була ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис на цьому Додатку.

Укладаючи Кредитний договір позичальник погодилася з умовами зазначеного договору та зобов`язалася їх виконувати належним чином. Вказаний кредитний договір не був визнаний недійсним у судовому порядку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Така позиція викладена у Постанові Великої палати Верховного суду по справі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року в якій надано роз`яснення щодо платежів, які передбачені умовами кредитного договору, а саме: тіло кредиту, відсотки за користування кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості, - є платежами по Кредитному договору, які нараховуються Банком незалежно від того чи виконує Позичальник умови Кредитного договору або не виконує взагалі.

Виходячи з вищевикладеного, Законом України "Про споживче кредитування", безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Судом встановлено, що позивачем добровільно здійснено 31 оплату на суму 127739,00 грн. за період з 05.07.2019 року по 15.08.2022 року, чим визнано наявну заборгованість та умови Кредитного договору № 3/3342711 від 05.07.2019 року.

Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця позичальником є визнання ним боргу. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 року, в якій зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

Позиція Верховного Суду насамперед ґрунтуються на презумпції свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , відповідно до Виписок з рахунків за період 05.07.2019-15.09.2023, здійснила всі оплати в рахунок погашення заборгованості на рахунок АТ «Креді Агріколь Банк», при цьому на рахунок ТОВ «Глобал Спліт» жодних оплат від позивача не поступало.

Всі платежі, внесені боржником з дати укладання кредитного договору були враховані в розрахунку заборгованості та виписках з рахунків.

Виходячи з вищенаведеного, позичальником була визнана наявна заборгованість та умови кредитного договору № 3/3342711 від 05.07.2019 року, про що свідчить: її особистий підпис на Кредитному договорі та на Додатку №1 до комплексного договору № 3/3342711 від 05.07.2019 року, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит (в т.ч. Графік платежів по кредиту, ануїтет); добровільне внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця.

За таких обставин, суми сплачені позивачем банку в рахунок погашення комісії за кредитним договором, не є безпідставно отриманим відповідачем майном, в сенсі ст. 1214 ЦК України, та поверненню останнім не підлягають.

З огляду на відмову у задоволенні основної позовної вимоги про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів, пов`язана з цією вимога про стягнення 3% річних в розмірі 7510,87 грн. згідно частини 2 статті 625 ЦК України, також не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про захист прав споживачів, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»; місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5Б, офіс 5; код ЄДРПОУ 41904846.

Суддя: