Ухвала суду № 133185413, 09.01.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №619/3406/25 Провадження № 2-п/613/1/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 28.11.2025 у цивільній справі № 619/3406/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить : поновити ОСОБА_1 строк на перегляд заочного рішення; переглянути та скасувати заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 28.11.2025 по справі № 619/3406/25 за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду судом за правилами загального позовного провадження.

В обгрунтування заяви зазначив, що заочним рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 28.11.2025 по справі № 619/3406/25 позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №157353432 від 31.10.2021 в розмірі 29226,70 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Стверджує, що не отримував будь-яких викликів у судові засідання, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення не містять жодних підписів відповідача, як і підстав невручення даних повідомлень відповідачу. Офіційної електронної адреси та кабінету в ЄСІТС відповідач на час розгляду справи не мав і не зобов`язаний був мати згідно з чинним ЦПК України, тому повістки в такий спосіб отримувати також не міг. Про справу відповідач дізнався лише 19.12.2025, коли завантажив додаток «Дія» та виявив у ньому відомості про ухвалене заочне рішення. До цього він про справу нічого не знав, оскільки не отримував жодного документу про суть справи або судових рішень. Сукупність вказаних обставин призвела до неможливості реалізації процесуальних прав на подання обґрунтованого заперечення проти позову з поважних причин. Також з цих причин відповідач не міг би раніше подати заяву про перегляд заочного рішення, адже нічого не знав про існування справи. Враховуючи викладене, просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та прийняти до розгляду заяву в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст.287 ЦПК України.

Зазначив, що позивачем не надано належних доказів факту переходу права вимоги від первісного кредитора у сумі, яка вказана у додатках до договору факторингу. Так, реєстри прав вимоги (витяги з них) не містять достатніх даних, що підтверджують обсяг і зміст переданих прав, зокрема, інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату, на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи; витяг з реєстру (сторінка з даними відповідача) не має підписів і печаток; позивач не надав доказів сплати за договорами факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення прав вимоги, тобто, на 28.11.2018, не були погоджені всі його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, та не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення кредитного договору, тобто, з 31.10.2021. Отже, у ТОВ «Таліон Плюс» як фактора не виникло право вимоги за зобов`язаннями відповідача, яке він міг би передати на підставі договору факторингу позивачу.

Крім того, стверджує, що не укладав договору позики, який було долучено позивачем в якості копії до позовної заяви, відповідно, не погоджував процентну ставку та інші умови договору. Зокрема, в матеріалах справи відсутні договори (у вигляді паперової копії), створені у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися підписами уповноважених осіб; в матеріалах справи відсутні докази часу і способу генерування одноразового ідентифікатора, яким нібито підписаний договір, його направлення, підтвердження отримання відповідачем пропозицію щодо укладення договору (довідка про ідентифікацію клієнта), хронологія вчинення дій щодо укладення договору у формі електронного правочину; не підтверджено ані направлення повідомлення на номер телефону відповідача, ані належності цього номер відповідачеві, а також позивачем не доведено, що саме ці кредитні умови узгодив відповідач.

Вказує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надаються короткострокові кредити (на 15-20 днів), і саме протягом цього строку кредитор може нараховувати відсотки за користування кредитом. При цьому, позивачем не наведено посилання на докази того, що відповідачем як позичальником були вчинені дії, що свідчили б про його бажання продовжити строк кредитування. Зазначення у договорі двох строків кредитування призводить до неправильного та різного тлумачення сторонами умов договору, тому всі колізії та протиріччя повинні тлумачитися на користь споживача як слабшої сторони договору. Тобто, право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору, тому починаючи з цієї дати нарахування процентів первісним кредитором вже не відповідало вимогам закону та договору. Відповідно, і наступний кредитор (позивач) набув права вимоги за договору, не отримав право на стягнення з позичальника безпідставно нарахованих процентів. З огляду на викладене, просить суд при розгляді справи визначити дійсний строк закінчення дії договору від 31.10.2021 № 157353432 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який був погоджений сторонами, та відмовити позивачу у стягненні всіх процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.

Вказує на відсутність належних та допустимих доказів фактичного перерахування коштів відповідачу (платіжне доручення, квитанція, чек тощо), тому не є доведеним факт укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором.

Відмітив, що з наявних в матеріалах справи документів (акти, рахунки, договори) не вбачається, що гонорар в сумі 4000 грн стосується надання правничої допомоги по справі щодо стягнення кредитної заборгованості конкретно з відповідача. Оскільки до суду не надано платіжного документу із зазначенням ПІБ позичальника та номеру кредитного договору, що дозволило б пов`язати факт оплати з цією справи, вважає безпідставним стягнення з нього вартості правничої допомоги, яка фактично не оплачувалася в зазначеному розмірі. Крім того, вважає, що обсяг виконаних адвокатом робіт не спів мірний з фактичним витратам, необхідним для розгляду даної справи, оскільки всі документи по справі мають шаблонний характер, заповнення яких не вимагає значних трудовитрат, часу або інтелектуального навантаження з боку адвоката.Отже, вказана вартість послуг адвоката 4000 грн є завищеною та неспівмірною з часом, який міг би витратити адвокат на виконання робіт у спірних правовідносинах. З огляду ина викладене, просить відмовити в задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

Заявник у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у заяві про скасування заочного рішення просив розглянути заяву за відсутності відповідача та задовольнити її .

Представник позивача в судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, судове засідання слід провести за відсутності заявника та представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Статтею 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є , зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали від 23.07.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана разом із судовою повісткою на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , разом з тим, конверт з вказаним поштовим відправленням повернувся до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» від 08.08.2025.

Доказів фактичного отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками та повісток про виклик в судові засідання матеріали справи не містять, поштові відправлення з повістками про виклик в судове засідання повернулись без вручення адресату.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, хоча і вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду першого та останнього судових засідань в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, однак, фактично не був обізнаний про зміст позовної заяви та додатків до неї, а також про дати судових засідань, та не подав відзиву з поважних причин, оскільки не отримував копії позовної заяви.

Крім того, суд зауважує, що повідомлені відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення обставини не укладення електронного договору, неотримання коштів на власний рахунок, відсутність підстав для нарахування процентів поза межами строку кредитування, відсутність доказів зв`язку наданої правничої допомоги з даною справою та неспівмірність заявленої до відшкодування вартості правничої допомоги обсягу виконаних робіт, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню, а заочне рішення - скасуванню з призначенням справи до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до положень п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, в т.ч., справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.4 ст.19 ЦПК України для розгляду малозначних справ призначене спрощене позовне провадження.

За приписами ч.3 ст.274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.274 ЦПК України малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи ціну позову 29226,70 грн, яка є меншою 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також інші обставини, зазначені у ч.3 ст.274 ЦПК України, зокрема, кількість сторін, складність справи, обсяг наданих доказів, ту обставину, що вказана справа не відноситься до переліку справ, які можуть розглядатися виключно в порядку загального позовного провадження, наведеному в ч.4 ст.274 ЦПК України, суд вважає недоцільним розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження та вважає за необхідне призначити справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284 - 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 28 листопада 2025 року по цивільній справі № 619/3406/25 - задовольнити.

Заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 28 листопада 2025 року по цивільній справі № 619/3406/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Справу призначити до розгляду в загальному порядку на 05 лютого 2026 року о 09.00 год. у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Сеник