Ухвала суду № 133183214, 09.01.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кп/317/61/2026

Справа № 317/2863/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022082230000418 за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 2, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 2, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався судом, та строк дії якого закінчується 12.01.2026 включно.

В судовому засіданні прокурор клопотав про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , та ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи клопотання тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжних заходів обвинуваченим збереглись. ОСОБА_13 ОСОБА_12 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вони можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На переконання прокурора жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків та не нівелює вказані ризики. Крім цього, надав Акт про відмову обвинувачених від отримання копії клопотання про продовження строку запобіжного заходу.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу. При цьому потерпілий ОСОБА_6 звернув увагу на поведінку обвинувачених, резонанс інкримінованого їм правопорушення, та зазначив про те, що обвинувачені неодноразово погрожували потерпілим в залі суду, та вчинили правопорушення.

Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в ході розгляду справи неодноразово порушували порядок судового засідання, не підкорялись розпорядженням головуючого, зокрема в судових засіданнях 19.12.2025 та 09.01.2026 зривали розгляд кримінального провадження, кричали, трощили місце їх утримання. Обвинувачений ОСОБА_12 погрожував спалити все довкола. Пошкодили захисне скло. У зв`язку з цим, після повторного попередження про недопустимість вказаних дій, відповідно до положень ст. 330 КПК України, обвинувачені були видалені з зали засідань на весь час судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Захисник послався на те, що його підзахисний тривалий час перебуває під вартою, а прокурор в черговий раз не надає доказів наявності відповідних ризиків, а лише змінює дати у своїх клопотаннях. Вважає, що відносно обвинуваченого можливо обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. Вказав на те, що ОСОБА_11 самостійно з`явився до суду для обрання запобіжного заходу, не переховувався та не перебував у розшуку. Також просив врахувати його стан здоров`я, пославшись на раніше надані медичні довідки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала в повному обсязі. Захисник обвинуваченого зазначила про те, що прокурором в черговий раз не надано доказів існування ризиків на які він посилається у своєму клопотанні. Жодний зі свідків у справі не впізнав її підзахисного, у зв`язку з чим у нього відсутній мотив впливати на їх покази. ОСОБА_12 має дружину та дитину у зв`язку з чим не буде переховуватись від суду. До цього часу прокурором не надано доказів його провини.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала. Захисник обвинуваченого вважає, що прокурором не надано належних доказів того, що обвинувачені відмовились від отримання копії клопотання про продовження запобіжного заходу, а наданий Акт є неналежним. Вказує на те, що її підзахисний підлягає призову, а відтак не зможе покинути територію України у разі зміни йому запобіжного заходу на непов`язаний з триманням під вартою. Разом з цим прокурором не надано ризиків того, що ОСОБА_13 буде переховуватись від суду та впливати на потерпілих, або погорджувати їм. Також відсутні докази вчинення обвинуваченим нових злочинів. Вважає можливим застосувати відносно ОСОБА_13 запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі.

Вислухавши клопотання прокурора, думку потерпілих, та захисників обвинувачених, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За змістом ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Враховуючи, що підстави для обрання запобіжного заходу, визначені судом не відпали, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_12 , який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше судимий; особу обвинуваченого ОСОБА_11 , який не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше судимий, на утриманні непрацездатних осіб не має; та особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який офіційно не одружений, не працевлаштований, має тимчасове місце проживання, раніше судимий, а також те, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання в тому числі і у вигляді довічного позбавлення волі, враховуючи те, що на даний момент по справі не допитано потерпілих та свідків, особи яких відомі обвинуваченим, не закінчено дослідження письмових доказів, та для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає недостатнім застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу та необхідним продовжити обвинуваченим дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинувачених суд приймає до увагу їх поведінку, яка передувала їх видаленню з зали суду, зокрема погрози підпалу, псування майна, що на переконання суду свідчить про те, що обвинувачені не перебуваючи під вартою зможуть продовжити свою протиправну поведінку.

Будь-яких доказів в обґрунтування доводів сторони захисту про зменшення чи нівелювання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування або зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою захисниками обвинувачених надано не було.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 206, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 березня 2026 року включно.

Продовжити відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 березня 2026 року включно.

Продовжити відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 березня 2026 року включно.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 09.01.2026 о 15 год. 00 хв.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3