Постанова № 133179632, 09.01.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11605/25

№ провадження 3/646/91/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2026 м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанова В.В., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

04.11.2025 о 12-54 год. за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, 22В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом KUGOO KIRN M4 PRO, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, відмовився під запис на нагрудну бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи 21.11.2025, 16.12.2025, 09.01.2026 повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на номер телефону останнього, однак у судове засідання не з`явився. Від ОСОБА_1 надходили клопотання про відкладення, у зв`язку з необхідністю звернення за правовою допомогою. Крім того, від представника ОСОБА_1 надходило клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Вказані клопотання судом були задоволені.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Від представника ОСОБА_1 адвоката Константінеді О.М. надійшли заперечення на матеріали про адміністративне правопорушення, в яких він просив провадження стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заперечень, представник посилається на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечує повністю, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не вчиняв дій (умисних чи з необережності) спрямованих на керування електросамокатом в стані наркотичного сп`яніння, більш того, патрульними поліцейськими істотно порушені його права, гарантовані Конвенцією про права людини та основоположних свобод, оскільки перекручені обставини справи, внаслідок яких було вчинено ряд суб`єктивних, упереджених та необ`єктивних дій з метою його доставлення до ТЦК та СП.

По-перше, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази на підтвердження проведення превентивних поліцейських заходів щодо ОСОБА_1 . Зокрема, патрульними поліцейськими не зазначені підстави зупинки ОСОБА_1 та перевірки його документів.

Таким чином патрульними поліцейськими порушені вимоги статей 7, 8, 31, 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 3, 8, 19, 29 Конституції України, оскільки зупинка ОСОБА_1 04.11.2025 на проспекті Аерокосмічному, 22-В в місті Харкові відбулась незаконно.

Відеозаписами з бодікамер патрульних поліцейських, що долучені до Протоколу, підтверджено, що поліцейські не інформували ОСОБА_1 про конкретну причину його зупинки і перевірку документів.

Водночас зазначені відеозаписи свідчать, що дійсними намірами патрульних поліцейських була доставка ОСОБА_1 до ТЦК та СП, а почувши від ОСОБА_1 інформацію про те, що він має відстрочку від призову за мобілізацією, патрульні поліцейські вирішили скласти Протокол за надуманими причинами. При цьому патрульні поліцейські на камеру заявили, що складення Протоколу забезпечить ОСОБА_1 подальшу свободу і він зможе піти додому.

За наведених обставин складені патрульними поліцейськими адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 є недопустимими доказами на підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення, оскільки зупинка ОСОБА_1 поліцейськими відбулась із порушенням його конституційних прав, у той час як складання Протоколу фактично стало запорукою свободи ОСОБА_1 .

По-друге, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Так, в Протоколі стверджується, що ОСОБА_1 керував електросамокатом KUGOO KIRN M4 PRO в стані наркотичного сп`яніння.

Проте, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Так, додані до Протоколу відеозаписи з бодікамер поліцейських 467848, 475973, 470081 свідчать, що патрульними поліцейськими не зафіксовано факту руху будь-якого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Зокрема, відеозапис поліцейського розпочинається о 12 год. 59 хв. із того, що поліцейський виходить із службового автомобіля та підходить до ОСОБА_1 , який сидить поряд з електросамокатом.

Наведені обставини спростовують доводи патрульного поліцейського Науменка Д.І. в Протоколі про те, що ОСОБА_1 керував електросамокатом KUGOO KIRN M4 PRO.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, оскільки патрульними поліцейськими не доведено за допомогою належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 електросамокатом KUGOO KIRN M4 PRO.

По-третє, порушено процедуру проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Так, з Протоколу вбачається, що поліцейський ОСОБА_2 дійшов висновку про знаходження ОСОБА_1 під наркотичним сп`янінням, а саме: не реагує на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови.

Даний висновок поліцейського є надуманим.

Відповідно пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 4 Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

З аналізу наведених правових норм слідує, що особи, які керують транспортними засобами, підлягають відстороненню від керування ними в разі перебування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів. При цьому, під час проведення огляду особи на стан сп`яніння, поліцейський зобов`язаний застосовувати технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів провести огляд у присутності двох свідків.

Проте відеозаписи з бодікамер поліцейських, що долучені до Протоколу, свідчать, що ОСОБА_1 не були повідомлені поліцейським ОСОБА_2 ознаки його наркотичного сп`яніння, рівно як і не були роз`яснені можливі наслідки, передбачені п. 2.5 ПДР України.

Також уповноваженим поліцейським Науменком Д.І. не перевірено та не зафіксовано виражене тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 , не досліджено реакцію його зіниць на світло та порушення мови.

Усупереч наведених вище вимог нормативно-правових актів в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази на підтвердження проведення патрульним поліцейським Науменком Д.І. огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння. Зокрема, відеозаписи з бодікамер поліцейських, що долучені до Протоколу, не містять інформації про з`ясування стану притаманного для наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів, про який патрульний поліцейський ОСОБА_2 зазначив у Протоколі: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови.

Навпаки, зазначені відеозаписи з бодікамер поліцейських підтверджують адекватну поведінку ОСОБА_1 , яка відповідає обставинам, в яких він опинився з вини патрульних поліцейських, а саме коли троє поліцейських, зненацька і безпідставно, вискочили на нього зі своєї службової машини та почати вимагати від нього документи без причини, що викликало у ОСОБА_1 стрес та підвищення артеріального тиску. При цьому з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 дає поліцейським чіткі, зрозумілі відповіді на поставлені йому запитання, поводиться чемно та коректно.

Більше того, з відеозаписів видно, що ОСОБА_1 пояснює поліцейським, що не вживає наркотичних засобів і не перебуває на обліку в наркодиспансері. Так, згідно довідки КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 05.01.2026 р. №6 (додаток 1)

ОСОБА_1 на диспансерному (профілактичному) обліку не перебуває.

Разом з тим, у разі неможливості застосувати технічні засоби відеозапису для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, уповноважений поліцейський Науменко Д.І. не був позбавлений права провести його огляд у присутності двох свідків.

Проте Протоколом підтверджено, що свідки для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння патрульними поліцейськими не залучалися.

Більше того, ОСОБА_1 не був відсторонений поліцейським від керування електросамокатом, що підтверджується змістом Протоколу, відсторонення якого передбачено статтею 266 КУпАП та є обов`язковим у разі наркотичного сп`яніння.

Наведене свідчить про суперечливу поведінку поліцейського ОСОБА_2 і спростовує його доводи в Протоколі про те, що ОСОБА_1 знаходився під наркотичним сп`янінням, а саме: не реагував на світло, мав виражене тремтіння пальців рук, порушення мови.

Крім того в Протоколі стверджується, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного оп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДД.

Проте даний висновок поліцейського є надуманим.

Так, як зазначалося вище, патрульним поліцейським Науменком Д.І. не було проведено огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Натомість, Конституція України гарантує, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 Конституції). Також ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (ст. 60 Конституції).

Таким чином очевидним є те, що ОСОБА_1 , який не перебував у інкримінованому йому стані, в силу вимог Конституції України не був зобов`язаний погоджуватися на те, що не було доведено до його відому згідно закону.

Крім того, в матеріалах справи №646/11605/25 містяться документи, які не мають жодного відношення до Протоколу. Зокрема, в матеріалах зазначеної справи міститься Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.11.2025 року (далі - Направлення) про направлення ОСОБА_1 до КНП ХОР ОКНЛ на огляд на стан наркотичного сп`яніння, а також міститься рапорт від 04.11.2025 року, що складені інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшим лейтенантом поліції Ковтун І.Г. При цьому з Направлення вбачається, що ОСОБА_3 нібито доставила ОСОБА_1 до КНП ХОР ОКНЛ на огляд.

Проте поліцейська Ковтун І.Г. не доставляла ОСОБА_1 до КНП ХОР ОКНЛ на огляд на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується відеозаписами з бодікамер поліцейських, долучених до Протоколу.

Більше того, поліцейська Ковтун І.Г. не є посадовою особою, уповноваженою на складання Протоколу та пов`язаного із ним документами, оскільки такою посадовою особою, в силу вимог статті 255 КУпАП, є поліцейський ОСОБА_2 , що підтверджується змістом самого Протоколу. Разом з тим до Протоколу не додано жодного належного доказу на підтвердження того, що поліцейський ОСОБА_2 уповноважив поліцейську Ковтун І.Г. складати Направлення, а тим паче доставляти ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я на освідування. Також в зазначених вище документах відсутній підпис ОСОБА_1 , який би підтверджував його ознайомлення з ними на час складання Протоколу, що надавало би підстави для набуття цими документами юридичного значення для даної справи.

Таким чином зазначені вище Направлення та рапорт поліцейської Ковтун І.Г. від 04.11.2025 року є неналежними та недопустимими доказами на підтвердження обставин викладених у них, оскільки такі документи були складені не уповноваженою особою, після дати складання Протоколу і не були доведеними до відома ОСОБА_1 .

Попри те, відеозаписом реєстратора №475973 (11 хв. 40 сек.) (файл export- xbqaf.mp4), що доданий до Протоколу, підтверджено, що Направлення патрульними поліцейськими ОСОБА_1 не оголошувалося та не вручалося, натомість йому була зроблена пропозиція наступного змісту: «або їдете, або відмовляєтесь».

Наведене свідчить, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку поліцейським Науменком Д.І. фактично не направлявся у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Таким чином поліцейським Науменком Д.І. порушено порядок направлення ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я для освідування, що спростовує доводи зазначеного поліцейського в Протоколі про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

По-четверте, електросамокат KUGOO KIRN M4 PRO не є транспортним засобом.

Так, з Протоколу вбачається, що ОСОБА_1 звинувачується у керуванні електросамокатом KUGOO KIRN M4 PRO з ознаками наркотичного сп`яніння.

Проте електричний самокат, відповідно до ДСТУ 2984-95 не відноситься до категорії Засоби транспортні дорожні. Терміни та визначення, «електричні самокати» не відносяться до транспортних засобів, призначених для використання на автомобільних дорогах державного значення. Також вони відповідно до вимог діючого законодавства не підлягають державній реєстрації.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 електричний самокат відповідної марки до визначення транспортного засобу не належить та державній реєстрації не підлягає.

Окрім цього, визначення термінів транспортний засіб та механічний транспортний засіб міститься у діючих Правилах дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.10, розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила), транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.

До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).

Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на мопеди, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; - мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи мопеди і мотоцикли, а самохідні машини.

З практики ККС ВС слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року, самокати та моноколеса відносяться до транспортних засобів.

Відповідно п. 1.10 Розділу 1 Правил водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Транспортними засобами, у зв`язку з керуванням якими настає відповідальність згідно диспозиції ст. 130 КУпАП, виступають всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об`ємом 50 куб. см і більше або електродвигуна потужністю понад до 4 кВт.

Тобто, адміністративна відповідальність за правопорушення зазначене у вказаній раніше нормі матеріального права, наступає щодо транспортних засобів, які приводяться в рух двигуном внутрішнього згоряння з робочим об`ємом понад 50 см або іншим механічним двигуном (електричним, паровим тощо).

Електричний самокат - це так званий «гаджет» та універсальний мобільний енергетичний засіб на базі одноосного шасі, різновид мопеду.

Встановлений на Електричний самокат механічний або електричний двигун не переводить його в категорію механічних транспортних засобів.

Згідно відкритої інформації, розміщеної в мережі Інтернет на сайті: https://kugookirin.com.ua/elektrosamokat-kugoo-kirin-m4-pro-z-sydinniam/ потужність електричного двигуна електричного самоката KUGOO KIRN M4 PRO складає 500 Вт.

Таким чином, фактично, електросамокат, який належить ОСОБА_1 майже в 10 разів є менш потужним від мінімінальної потужності, яка б давала можливість визнавати його транспортним засобом в розумінні Правил дорожнього руху України.

Разом з тим з Протоколу вбачається, що електросамокат KUGOO KIRN M4 PRO, що належить ОСОБА_1 не зареєстрований, посвідчення водія йому не видавалося та поліцейським Науменком Д.І. не вилучалося.

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 не є водієм транспортного засобу, адже у нього відсутнє посвідчення водія на керування електросамокатом, що не належить до транспортного засобу, а відтак не потребує державної реєстрації.

Наведена позиція узгоджується з правовим висновком Київського районного суду м. Одеси, викладеному в постанові від 06.11.2025 року по справі № 947/25704/25 (ЄДРСР: 131603813) та Київського апеляційного суду від 06.05.2024 року по справі №761/23672/23 (ЄДРСР: 119810466).

Підсумовуючи викладене стверджує, що ОСОБА_1 , який є власником електросамоката з потужністю двигуна 500 Вт, не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в розумінні Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 503099 від 04.11.2025 року не є водієм та не керував механічним транспортним засобом, що не утворює складу інкримінованих йому правопорушень, виключає його відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши доводи захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби) та лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У судовому засіданні встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи в сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №503099 від 04.11.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.11.2025; рапортом інспектора УПП в Харківській області Ковтун І. від 04.11.2025; відеозаписами з місця події від 04.11.2025.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржувала.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надав.

Суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної відеокамери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, зокрема факт керування, факт не згоди ОСОБА_1 прослідувати в медичний заклад для проходження огляду, достатньому для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого, ч 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Щодо аргументів захисника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не керував транспортним засобом, а електричний самокат має потужність до 500 Вт, а тому згідно технічних характеристик не являється таким.

Згідно ст. 1 Закону України №2956-ІХ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Таким чином, згідно вказаного Закону електросамокат є легким персональним електричним транспортним засобом, а тому особа, яка ним керує в стані алкогольного сп`яніння, несе відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Враховуючи викладене, є такими, що не ґрунтуються на законі, доводи, викладені в запереченнях, про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з посиланням на те, що він керував електроскутером із потужністю двигуна менше ніж 4 кВТ.

Інші доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності суд до уваги не бере та вважає їх такими, що викладені з метою ухилення водія від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 ( шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на такі реквізити рахунку: рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.В. Барабанова