Рішення № 133179586, 08.01.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/10058/25

№ провадження 2/646/373/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.26 м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс капітал», представник позивача Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позиція позивача.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 23.04.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4588941 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 8000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 23.04.2024 року по 18.04.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» (детальна інформація викладена в розділі 4. «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту відповідача»).

Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклав кредитний договір.

Відповідно до реквізитів Договору № 4588941 від 23.04.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «40269».

Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК № В0000338 від 27.08.2021) та отримало Ліцензію Національного банка України.

31.03.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №31/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №31/03/2025 від 31.03.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms-повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2025 №31/03/2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4588941 від 23.04.2024 року загальна сума заборгованості склала 43117,36 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 7999,97 грн., заборгованості за процентами 31 117,39 грн., штрафні санкції 4 000 грн.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4588941 строк кредиту 360 днів: з 23.04.2024 по 18.04.2025.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025 №31/03/2025, строк дії Договору № 4588941 від 23.04.2024 не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 по 18.04.2025 (18 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 2 160,00 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 7999,97 грн * 1,5% = 120 грн*18 календарних дні = 2 160,00 грн.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.

Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4588941 від 23.04.2024 загальною сумою 45 277,36 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7 999,97 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 31 117,39 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 18 календарних днів 2 160,00 грн., штрафні санкції 4 000 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.

Рух справи.

Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 28 жовтня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позиція відповідача.

13.11.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він не заперечує, що міг укладати кредитний договір,

однак вважає, що позов підлягає частковому або повному відхиленню з огляду на

наступне. Він не має офіційного працевлаштування та постійного доходу. Проживає у прифронтовій зоні, де ведуться бойові дії, що суттєво ускладнює його матеріальне становище та доступ до роботи. Не має можливості надати письмові докази через об`єктивні обставини (воєнний стан, відсутність доступу до документів).

Крім того просив рахувати його складне матеріальне становище та обставини, що

перешкоджають виконанню зобов`язань. У разі задоволення позову, просив застосувати розстрочку виконання рішення відповідно до ст. 433 ЦПК України.

В той же день, до суду надійшла заява відповідача про розстрочку виконання рішення, в якій він просив у разі задоволення позову, надати розстрочку виконання рішення суду та встановити графік щомісячних платежів у розмірі 500 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що він не має офіційного працевлаштування та постійного доходу. Проживає у прифронтовій зоні, що унеможливлює стабільну роботу та доступ до соціальних гарантій. Має складне матеріальне становище, не володіє майном, яке можна реалізувати для погашення боргу. Вважає, що негайне виконання рішення може призвести до надмірного тягаря та порушення його прав.

14.11.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на позовну заяву, в якій окрім тез щодо обґрунтування позовної заяви, зазначено, що станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його

положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до

чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним.

Отже, відповідачу у даному випадку нарахування процентів за користування

кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору,

здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги

чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Таким чином, факт укладення Кредитного договору та наявності права грошової

вимоги до відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено

належними та допустимими доказами.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Фактичні обставини встановленні судом.

Судом встановлено, що 23.04.2024 між ТОВ

«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1

укладено Договір №4588941 про надання коштів на умовах споживчого

кредиту.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 8000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 23.04.2024 по 18.04.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного

засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під

час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої

зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в

сумі 8 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку №

НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ

«ПЕЙТЕК».

Відповідно до Договору № 4588941 від 23.04.2024, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «40269».

Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.

Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 9 541,79 % річних

Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 3 327,55 % річних.

Відповідно до п. 2.1 Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківській рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Згідно п. 2.2 дати надання кредиту 23.04.2024 або 24.04.2024.

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору № 4588941 від 23.04.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 8000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

У період з 23.04.2024 по 31.03.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 6 463,51 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,03 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 6463,48 грн.

31.03.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 31/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №31/03/2025 від 31.03.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Враховуючи викладене, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 4588941 від 23.04.2024 загальна сума заборгованості склала 43 117,36 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 7 999,97 грн., заборгованості за процентами 31 117,39 грн., штрафні санкції 4 000 грн.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4588941 строк кредиту 360 днів: з 23.04.2024 по 18.04.2025.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025 №31/03/2025, строк дії Договору № 4588941 від 23.04.2024 не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 по 18.04.2025 (18 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 2 160,00 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 7 999,97 грн * 1,5% = 120 грн*18 календарних дні = 2 160,00 грн.

Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4588941 від 23.04.2024 загальною сумою 45 277,36 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7 999,97 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 31 117,39 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 18 календарних днів 2 160,00 грн., штрафні санкції 4 000 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з Відповідача штрафні санкції 4 000 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором №4588941 від 23.04.2024 загальною сумою 41 277,36 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7 999,97 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 31 117,39 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 18 календарних днів 2 160,00 грн.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно частини 3 статті 11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно частини 12 та 13 статті 11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором №4588941 про надання споживчого кредиту від 23.04.2024, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно з ч. 1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідач контрозрухунку не надав, вимоги щодо недійсності договору не висував.

ОСОБА_1 , скориставшись кредитними коштами, не виконав належним чином умови договору, у зв`язку з чим заборгованість останнього за Договором № 4588941 від 23.04.2024 загальною сумою 41 277,36 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7999,97 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 31 117,39 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 18 календарних днів 2 160,00 грн.

Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22, зазначає наступне.

Згідно із ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 (провадження №12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивачем не обґрунтовано доцільності застосування цієї норми, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., яку підтверджують договором про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024; ордером на надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024; розрахунком на оплату від 22.09.2025; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10; заявкою на виконання доручення від 25.08.2025; рахунком на оплату від 22.09.2025; актом прийому передачі виконаних робіт від 22.09.2025.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

Відповідно до п. 3 ч. 2ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне зазначити, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є непропорційними до предмету спору, оскільки складають 24 % від ціни позову.

Крім цього аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, не потребував витрачання адвокатом часу, оскільки позовна заява є типовою для всіх позовних заяв, поданих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Вона потребувала лише деяких змін щодо предмета спору, а не підстав позову.

Також позивачем не надані докази того, що адвокатом була проведена письмова юридична консультація та складений письмовий консультаційний висновок.

Крім цього вказана справа не потребувала вжиття адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів, оскільки вказані докази містять банківську таємницю і адвокату відомо, що вказана інформація не могла бути надана на його запити.

Адвокатом були подані разом з позовною заявою два клопотання про витребування доказів, які є ідентичними за змістом і містять розбіжності лише у сумі зарахування на банківську картку відповідача. Інші заяви по суті справи та з процесуальних питань адвокатом не подавались. Складання клопотань про витребування доказів вочевидь не потребувало витрат адвокатом двох годин часу.

Дана справа розглянута у спрощеному позовному провадження без виклику сторін. Отже адвокат не брав участь у судових засіданнях та не витрачав свого часу.

Ураховуючи вищезазначене, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про те, що реальні витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 4 000 гривень.

Відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд вважає, що дане клопотання обґрунтоване, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 265 ч. 7, п. 2 ЦПК України, у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення;

Згідно вимог ч.3,4 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виконанні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо;

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Із заяви відповідача ОСОБА_1 та доданих до неї документів вбачається, що останній не працює, проживає у прифронтовій зоні, має складне матеріальне становище. Крім того, за твердженням відповідача, у нього відсутнє майно, яке можна реалізувати для погашення боргу.

Враховуючи доведеність скрутного фінансового становища відповідача, воєнний стан, який введений на території України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання цього рішення суду на 12 (дванадцять) місяців рівними платежами.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс капітал», представник позивача Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за договором № 4588941 від 23.04.2024 у загальному розмірі 41 277 (сорок одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 36 коп., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7999,97 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 31 117,39 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 18 календарних днів 2 160,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення терміном на один рік задовольнити частково, надати розстрочення виконання даного рішення щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат в загальному розмірі 47 699,76 грн (сорок сім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять гривень 76 коп.) на 12 місяців, в рівних частинах шляхом погашення вказаної суми по 3 974,98 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні 98 копійок) щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, оф. 118/2;

представник позивача: адвокат Столітній Михайло Миколайович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №9422/10 від 18.09.2020, адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: В.В. Барабанова